Єдиний унікальний номер 257/4046/14-п Номер провадження 33/775/272/2014
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2014 року м. Донецьк
Суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Гєрцик Р.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, прокурора Горлачова С.М., представника митниці Дехтярьова С.М., розглянувши апеляційні скарги Східної митниці Міністерства доходів і зборів України, заступника прокурора Донецької області на постанову судді Київського районного суду м.Донецька від 30 квітня 2014 року, якою провадження по справі щодо:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Черкаське Слов’янського району Донецької області, громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України, закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про порушення митних правил №0070/700000001/14 від 14 березня 2014 року, 14 серпня 2012 року до митного поста «Донецьк- спеціалізований» Східної митниці він подав митну декларацію для проведення митного контролю та митного оформлення ввезення на митну територію України товару - транспортного засобу для перевезення вантажів марки ДАФ AE45LF, 2007 року випуску, бувшого у використанні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, митною вартістю 50017,99 грн., в якості підстави для переміщення якого надав митному органу інвойс від 23 липня 2012 року б/н, виданий компанією «Safader Marek Uslugi Transportowe I Jezioma 13». Згідно відомостей, наведених у зазначеному інвойсі, фактична вартість вказаного транспортного засобу складає 8400 злотих, що за курсом Національного банку України відповідає 20295,32 грн.. У той же час в результаті перевірки митним органом згідно із листом Департаменту митної справи Міністерства доходів України від 29 листопада 2013 року за офіційною відповіддю митних органів Республіки Польща згідно із інвойсом від 23 липня 2012 року № 00058/2012 та експортної митної декларації від 23 липня 2012 року фактична вартість зазначеного транспортного засобу складає 30000 злотих, що за курсом Національного банку України відповідає 72483,30 грн.. У зв'язку із декларуванням заявленої вартості транспортного засобу недобори митних платежів складають 7188,90 грн.. Таким чином, згідно протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення зазначеного товару через митний кордон України із приховуванням від митного контролю шляхом надання митному органу в якості підстави для переміщення документів, які містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості автомобіля.
Постановою Київського районного суду м.Донецька від 30 квітня 2014 року справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України, щодо ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
В апеляційних скаргах Східна митниця Міністерства доходів і зборів України, заступник прокурора Донецької області просять скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Посилаються на той факт, що судом при розгляді справи були неповно з'ясовані всі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, через що суд прийшов до невірного висновку про закриття справи. Вважають, що винуватість ОСОБА_1 була доведена в повному обсязі, оскільки митне оформлення документів було здійснене особисто ним, а його довірена особа ОСОБА_5 діяла не як покупець транспортного засобу, а виключно як виконавець певних обов'язків за дорученням ОСОБА_1, тому саме він є суб'єктом правовідносин у даній правовій ситуації та несе відповідальність за порушення митних правил.
Заслухавши прокурора, представника митниці на підтримання апеляційних скарг, думку ОСОБА_1 та його захисника, які вважали судове рішення законним та обґрунтованим, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважаю що вони задоволенню не підлягають за таких підстав.
Відповідно до вимог ст.486 МК України, одним із завдань провадження в справах про порушення митних правил є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, ці вимоги також закріплені ст.ст.245,252 КУпАП.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил, що кореспондується з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
За змістом ч.1 ст.483 МК України адміністративна відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема з поданням митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості. Тобто особа, що звертається до митного органу, подає завідомо для неї підроблені документи або такі, що містять неправдиві відомості, та діє умисно з метою порушення митних правил.
З матеріалів справи вбачається та підтверджується той факт, що транспортний засіб для перевезення вантажів марки ДАФ AE45LF, 2007 року випуску, бувшого у використанні, був придбаний у республіці Польща та ввезений на митну територію України 25 липня 2012 року не особисто ОСОБА_1, а ОСОБА_5, що діяв за довіреністю від ОСОБА_1 на придбання вказаного вище транспортного засобу. Крім того, документи подані ОСОБА_1 14 серпня 2012 року до Східної митниці для переміщення вказаного вище транспортного засобу через митний кордон України, в тому числі: інвойс від 23 липня 2012 року, висновок експертного авто-товарознавчого дослідження від 03 серпня 2012 року (про встановлення вартості автомобілю у розмірі 5071,50 євро, який був зроблений за ініціативою саме ОСОБА_1), були прийняті митним органом для митного оформлення, після чого транспортний засіб за дозволом Східної митниці був випущений для використання в Україні. Тобто, усі надані ОСОБА_1 документи були визнані органами Державної митної служби України як законна підстава для ввезення зазначеного вище транспортного засобу на територію України у відповідному митному режимі.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не знав та не міг знати, що документи отримані ним від ОСОБА_5, а згодом надані ним до митного органу містять неправдиві відомості про вартість автомобілю. Ці ствердження не були спростовані матеріалами справи, а висновки митного органу про умисне надання ОСОБА_1 документів з неправдивими відомостями до митного органу засновані лише на припущеннях. При цьому жодних достовірних документів та фактичних даних, що можуть підтвердити, що ОСОБА_1 діяв з єдиним умислом з ОСОБА_5 або з представниками компанії «Safader Marek Uslugi Transportowe I Jezioma 13», що надала відповідний інвойс, в матеріалах справи відсутні.
До того ж, зі змісту ст.ст.203,1000,1003 ЦК України вбачається, що відповідно до договору доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії, які мають бути чітко визначені, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Тобто, ці дії не можуть суперечити закону. Таким чином, уклавши договір доручення, ОСОБА_1 доручив ОСОБА_5 вчинити від його імені законні дії, достовірних та достатніх доказів на спростування цього, як зазначено вище, митний орган не навів, а його висновки про винуватість ОСОБА_1 ґрунтуються лише на припущеннях.
Суд першої інстанції, розглядаючи справу, повно та всебічно дослідив докази у справі, надав ним та зазначеним обставинам належної оцінки та дійшов до правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, ст.531 МК України, закрив справу. Тому доводи апеляційних скарг не є слушними.
Судове рішення є законним і обґрунтованим, відповідає вимогам ст.280 КУпАП, ст.531 МК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Східної митниці Міністерства доходів і зборів України, заступника прокурора Донецької області залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м.Донецька від 30 квітня 2014 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Донецької області Гєрцик Р.В.