УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/1724/14-п Головуючий у 1-й інст. Вельмик А.В.

Категорія ст. 172-7 ч.1 КУпАП Доповідач Шенін П. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року м.Житомир

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області Шенін П.О., розглянувши з участю правопорушника ОСОБА_1 його апеляційну скаргу на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 червня 2014 року,-

в с т а н о в и в:

Цією постановою до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУпАП притягнуто ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, інваліда 2 групи, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 225 гривень.

Згідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що будучи посадовою особою органу виконавчої влади, державним службовцем 5 рангу 3 категорії, тобто суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, діючи з корисливих мотивів, порушив спеціальні обмеження, спрямовані на запобігання і протидію корупції, а саме не вжив дієвих заходів до недопущення конфлікту інтересів, тобто суперечності між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень, чим порушив вимоги ч.1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Так, розпорядженням Президента України № 18/2012 рп від 13.10.2012 року ОСОБА_1 призначено на посаду голови Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області. Розпорядженням голови Житомирської ОДА № 34-к від 13.02.2014 року Збаражському присвоєно 5 ранг державного службовця, посада якого віднесена до третьої категорії посад державних службовців.

Відповідно до п.«в» п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання протидії корупції», Збаражський як державний службовець є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Статтею 14 Закону України цього закону передбачено, що особи, зазначені у пункті 1 статті 4 вказаного Закону, зобов'язані уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості зникнення конфлікту інтересів, а також невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність цього конфлікту.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про правила етнічної поведінки» передбачено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави, незважаючи на особисті інтереси, вживають вичерпних заходів щодо недопущення наявності конфлікту інтересів, а також не допускають вчинення дій чи бездіяльності, що можуть спричинити виникнення конфлікту інтересів або створити враження його наявності.

За офіційними даними, що розміщені на Інтернет сайті Державної комісії цінних паперів та фондового ринку, ОСОБА_1 є акціонером ПАТ «Хмільникмеблі» та володіє контрольним пакетом акцій в розмірі 60,467035919366 %.

02.12.2013 голова Бердичівської РДА Збаражський, використовуючи надані йому службові повноваження, надав усну вказівку підлеглому йому працівнику - першому заступнику голови Бердичівської РДА ОСОБА_2 укласти з ПАТ «Хмільникмеблі» договір купівлі-продажу меблів №16/13 від 02.12.2013 на загальну суму 18 090 грн.

11.12.2013 ОСОБА_1, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що розташований у м. Бердичеві на площі Соборній, 23, достовірно знаючи про те, що він володіє вищевказаним контрольним пакетом акцій, діючи умисно, з корисливих мотивів і в супереч вимогам ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», підписав платіжні доручення № 2 та № 5про перерахування ПАТ «Хмільникмеблі» бюджетних коштів в сумі 18090 грн. відповідно до укладеного договору купівлі-продажу меблів від 02.12.2013 № 16/13.

Відповідно до листа голови Житомирської ОДА від 18.03.14 № 1113/33/2-14, свого безпосереднього керівника - голову ОДА - про наявність конфлікту інтересів ОСОБА_1 письмово не повідомляв.

В апеляційній скарзі на судове рішення ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду, а провадження у справі - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП. Апелянт посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, належно не з'ясовані обставини, що мають суттєве значення, а відповідно і висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що хоча він і володіє контрольним пакетом акцій ПАТ «Хмельникмеблі», однак будь-якої участі в господарській діяльності цього підприємства не приймав, при цьому право власності на акції ПАТ ним набуто до призначення посаду державного службовця. Наголошує, що судом не доведені факти як отримання ним вигоди матеріального чи нематеріального характеру, так і його умислу на вчинення адміністративного корупційного правопорушення.

Заслухавши в судовому засіданні правопорушника ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, розглянувши її доводи та додаткові документи, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 172-7 КУпАП передбачає відповідальність за неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. Відповідно до частини 2 примітки до зазначеної статті, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до п.«в» п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» був суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, який згідно зі ст. 14 даного Закону зобов'язаний вживати заходів щодо недопущення будь-яких можливостей виникнення конфлікту інтересів та невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність цього конфлікту, чого не зробив і 02.12.2013 року як голова Бердичівської РДА, використовуючи надані йому службові повноваження, надав усну вказівку підлеглому йому першому заступнику голови Бердичівської РДА ОСОБА_2 укласти з ПАТ «Хмільникмеблі» договір купівлі-продажу меблів №16/13 від 02.12.2013 року на суму 18 090 грн. (а.с. 13-14).

Далі, 11.12.2013 року ОСОБА_1, перебуваючи у своєму службовому кабінеті і достовірно знаючи про те, що він володіє контрольним пакетом акцій ПАТ «Хмільникмеблі», в супереч вимогам Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», підписав платіжні доручення № 2 та № 5 про перерахування вказаному ПАТ бюджетних коштів в сумі 18090 грн. відповідно до укладеного договору купівлі-продажу меблів від 02.12.2013 р. Наведене підтверджується поясненнями ОСОБА_2, яка була допитана в суді в якості свідка, яка працювала в Бердичівській РДА першим заступником голови. Вона показала, що вказаний договір купівлі продажу меблів з ПАТ «Хмільникмеблі» від 02.12.2013 року підписала за вказівкою голови РДА, якого тоді заміняла.

Відповідно ж до пояснень в суді свідка ОСОБА_3, договори купівлі-продажу були укладені з ПАТ «Хмільникмеблі» через те, що дане підприємство погодилося співпрацювати без передплати. Зв'язувалася вона з ПАТ «Хмільникмеблі» по номеру телефону, який їй дала ОСОБА_2 Усі рішення в Бердичівській РДА приймалися головою ОСОБА_1

Згідно до витягу з офіційного сайту Державної комісії цінних паперів та фондового ринку, голова Бердичівської РДА ОСОБА_1 дійсно володіє контрольним пакетом акцій 60,467053919366 % ПАТ «Хмільникмеблі».

Відповідно до показань самого ОСОБА_1, які він надав у суді апеляційній інстанції, договір на оплату меблів за його вказівкою підписала його заступник ОСОБА_2 Він дійсно є акціонером підприємства «Хмільникмеблі». Голову Житомирської ОДА він не повідомляв про факт укладення договору між РДА та «Хмільникмеблі», однак усно про це повідомив його заступника Никитюка. Меблі замовлялись на виконання Закону України „Про адміністративні послуги" - для створення такого центру у м. Бердичеві, про що надав додаткові документи. Гроші на облаштування центру було необхідно витратити до кінця 2013 року.

Також він зазначив, що йому було відомо про обмеження для посадових осіб, передбачені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Листом №1113/33/2-14 від 18.05.2014 р. Житомирської ОДА (а.с. 48) стверджено, що голова Бердичівської РДА ОСОБА_1 офіційно письмово не повідомляв облдержадміністрацію про наявність конфлікту інтересів у зв'язку з перерахуванням коштів ПАТ «Хмельеникмеблі». Таким чином, пояснення останнього про узгодження своїх дій - по суті спростовані. Під час складання протоколу він такою свою провину визнавав /а.с. 8/.

За таких обставин вважаю, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП. Апеляційні посилання останнього спростовуються наявними у справі та дослідженими судом доказами.

При прийнятті рішення суд врахував особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, фактично застосував до нього штраф у мінімальних межах стягнень за цим законом.

Підстави для скасування постанови суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 червня 2014 року щодо нього - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: