Єдиний унікальний номер 255/9208/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2277/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Санікової О.С.,

суддів: Барсукової О.І., Канурної О.Д.,

при секретарі: Пасічній О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про стягнення пені за прострочення сплати аліментів

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 грудня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

27 липня 2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, посилаючись на те, що рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20 листопада 2007 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини доходів відповідача але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.10.2007 року і до досягнення дітьми повноліття. За період з 3 грудня 2007 року по 26 липня 2013 року заборгованість по аліментам складає 71 726,13 грн. Посилаючись на наявність заборгованості по аліментам, просила стягнути з відповідача на її користь пеню за період з 03.12.2007 року по 26.07.2013 року в розмірі 726 675,44 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 грудня 2013 року позов задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 60 256,92 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції змінити, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 13 грудня 2012 року по 26 липня 2013 року у розмірі 2781 грн. 63 коп., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що судом було встановлено, що відповідач має заборгованість по сплаті аліментів, але по справі відсутні відомості про те, що він знав та був попереджений про наявну заборгованість, але ухилявся від її погашення або вчиняв навмисні дії, що свідчать про свідоме ухилення від матеріального забезпечення дітей.

В судовому засіданні апеляційного суду представники ОСОБА_2 - адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

ОСОБА_1, її представник ОСОБА_7, яка діє на підставі довіреності, проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Ульянова О.В., яка діє на підставі довіреності, покладалась на рішення апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представників сторін, третьої особи, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на стягнення пені з відповідача за прострочення оплати аліментів за період з 03.12.2007 року по 26.07.2013 року в розмірі 726 675,44 грн. та дійшов висновку щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 60 256,92грн. згідно ч.2 ст.196 СК України.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Таким чином, виходячи зі змісту норм ст. 196 СК України суд відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішення суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Судом встановлено, що з 19 листопада 1999 року позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, де під час шлюбу у них народилися діти: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується наявними в матеріалах справи повторними свідоцтвами про народження дітей.

Шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу від 11 квітня 2008 року, виданий Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20 листопада 2007 року з ОСОБА_2 на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 15 жовтня 2007 року і до повноліття дітей.

Постановою державного виконавця ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку на підставі виконавчого листа № 2-2609 виданий 20 листопада 2007 року відкрито виконавче провадження 09 січня 2009 року проте постанову про відкриття виконавчого провадження відповідач не отримав. Вказані обставини найшли своє підтвердження при ознайомленні з виконавчим провадженням при розгляді справи апеляційним судом.

Згідно довідки - розрахунку, наданої ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку заборгованість по аліментам у сумі 60 256,92 гривень була сплачена відповідачем на рахунок відділу, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 14 жовтня 2013 року та не спростовано позивачем.

Згідно рішення апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: служба у справах дітей Куйбишевської районної в м. Донецьку ради про позбавлення батьківських прав, встановлено, що відповідач має заборгованість по сплаті аліментів, але по справі відсутні відомості про те, що він знав та був попереджений про наявну заборгованість та ухилявся від її погашення або вчиняв навмисні дії, що свідчать про свідоме ухилення від матеріального забезпечення дітей.

Оскільки згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, тому за змістом наведеної норми права пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості.

Виходячи з встановлених обставин про те, що відповідачу 13 грудня 2012 року стало відомо про обов'язок сплачувати аліменти та наявну заборгованість з аліментів, в межах заявлених позовних вимог, апеляційний суд розраховує розмір пені за період з 13 грудня 2012 року по 26 липня 2013 року за наступною формулою: (розмір заборгованості за аліментами за відповідний місць х на 1% х на кількість днів прострочення).

- грудень 2012 року (1186,00грн. х 1% х 225) = 2668,50грн.;

- січень 2013 року (1240,66 грн. х 1 % х 207) = 2566,80грн.;

- лютий 2013 року ( 1240,66 грн. х 1% х 179) = 2220,78 грн.;

- березень 2013 року ( 1240,66 грн. х 1% х 148) = 1836,18 грн.;

- квітень 2013 року ( 1240,66 грн. х 1% х 116) - 1439,17 грн.;

- травень 2013 року ( 1240,66 х 1% х 87) = 1079,37 грн.;

- червень 2013 року ( 1240,66 х 1% х 57) = 707,18 грн.;

- липень 2013 року ( 1240,66 грн. х 1% х 26) = 322,57 грн.,

а всього сума пені за прострочення сплати аліментів з 13 грудня 2012 року по 26 липня 2013 року складає 12 840,55 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч.5 ст.88 УЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З цих підстав апеляційний суд вважає за необхідне рішення суду в частині розподілу судових витрат змінити, стягнувши з відповідача на користь держави судові витрати в розмірі 1243.60 грн.

Керуючись ст.ст.307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 грудня 2013 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 12840,55 грн. та судовий збір на користь держави в розмірі 243,60 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: