Єдиний унікальний номер 2-1232/10 Номер провадження 88-ц/775/1/2014

У Х В А Л А

Іменем України

13 січня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Санікової О.С.,

суддів: Барсукової О.І., Канурної О.Д.,

при секретарі : Хохулі М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Донецької області від 10 березня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю і визнання права власності на майно, придбане в період сумісного проживання

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Встановлено факт перебування ОСОБА_1 у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2 з 10.09.1997 року по 05.02.2009 року. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1. Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 10 березня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано. ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю і визнання права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 відмовлено.

В заяві від 10 грудня 2013 року ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду Донецької області від 10 березня 2011 року скасувати, рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2010 року залишити без змін за нововиявленими обставинами.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Встановлено факт перебування ОСОБА_1 у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2 з 10.09.1997 року по 05.02.2009 року. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.

Скасовуючи рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2010 року та відмовляючи в задоволенні його позову, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 ставилось питання про встановлення факту знаходження у фактичних шлюбних відносинах в період з 10.09.1997 року по 05.02.2009 року. Оскільки в даному випадку між сторонами виник спір про право на майно, яке позивач вважає спільною сумісною власністю чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю але не перебувають у зареєстрованому шлюбі, то у суду першої інстанції не було підстав для встановлення такого факту додатково.

Оскільки спірну квартиру АДРЕСА_1 було придбано в той самий день, у який відповідачкою було відчужено квартиру АДРЕСА_2, яка не була спільною власністю сторін, та за суму, нижчу, отриманої за продаж квартири, яка належала ОСОБА_2 на праві власності; доказів придбання спірної квартири за 690 000 грн., які є сумісними коштами сторін, позивачем не надано, а тому апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Як на нововиявлену обставину, ОСОБА_1 посилається на те, що заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 липня 2011року задоволено позов ОСОБА_2, визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1. Про наявність справи про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням, йому стало відомо під час розгляду іншої справи 08.11.2013 року. Вказана цивільна справи знаходилась в провадженні суду з 09.04.2010 року. В позовній заяві ОСОБА_2 зазначала, що ОСОБА_1 не проживає за адресою :АДРЕСА_1 понад 6 місяців. Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 липня 2011року відповідно до акту № 17 від 07.09.2010 року складеного працівникам и КП ЖЕК №3 Ворошиловського району м. Донецька, встановлено, що ОСОБА_1 не мешкає за місцем реєстрації з 05.02.2009 року. Вказані обставини мали місце на час розгляду справи, проте не були відомі ОСОБА_1

Крім того, вважає, що під час розгляду справи за його позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю і визнання права власності на майно, придбане в період сумісного проживання, адвокатом ОСОБА_3, який представляв його інтереси, залучено до справи не всі докази, які він надав адвокату. Справу апеляційним судом розглянуто без його участі, а тому просив апеляційний суд дослідити докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними обставинами. Крім того, заявник просив дослідити докази, що були зібрані після встановлення нововиявленої обставини та можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1- адвокат ОСОБА_4 доводи заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Донецької області від 10 березня 2011 року підтримала, просила заяву задовольнити.

ОСОБА_2 проти задоволення заяви ОСОБА_1 заперечувала, просила її відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1- адвоката ОСОБА_4, ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у заяві доводи, апеляційний суд вважає, що заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

З матеріалів справи і, зокрема, рішення апеляційного суду від 10 березня 2011 року вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю і визнання права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивував тим, що з вересня 1997 року по 5 лютого 2009 року знаходився з відповідачкою у фактичних шлюбних відносинах, від яких мають неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. На початок сумісного проживання відповідачка мала на праві власності квартиру АДРЕСА_3. Під час сумісного проживання з метою поліпшення житлових умов, сторони придбали на ім'я ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 за 690000 грн., в якій були зареєстровані та фактично проживали. 5 лютого 2009 року шлюбні відносили між сторонами припинені і він із донькою переїхав на інше місце проживання. Просив встановити факт сумісного проживання в період з 10.09.1997 року по 05.02.2009 року, визнати квартиру АДРЕСА_1 сумісною власністю сторін та визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири.

Скасовуючи рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2010 року та відмовляючи в задоволенні його позову, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 ставилось питання про встановлення факту знаходження у фактичних шлюбних відносинах в період з 10.09.1997 року по 05.02.2009 року. Оскільки в даному випадку між сторонами виник спір про право на майно, яке позивач вважає спільною сумісною власністю чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю але не перебувають у зареєстрованому шлюбі, то у суду першої інстанції не було підстав для встановлення такого факту додатково.

Оскільки спірну квартиру АДРЕСА_1 було придбано в той самий день, у який відповідачкою було відчужено квартиру АДРЕСА_2, яка не була спільною власністю сторін, та за суму, нижчу, отриманої за продаж квартири, яка належала ОСОБА_2 на праві власності; доказів придбання спірної квартири за 690 000 грн., які є сумісними коштами сторін, позивачем не надано, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Як зазначено у п.3 постанови Пленуму «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4 нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1,2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі (п.3).

Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Як на новивиявлені обставини ОСОБА_1 у своїй заяві послався на заочне рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 липня 2011року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування майном та зняття з реєстрації, яким ОСОБА_1 визнано таким, що втратив право користування жилим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1. Оскільки рішенням від 28 липня 2011 року встановлено, що ОСОБА_1 не мешкає за місцем реєстрації ( в спірній квартирі) з 05.02.2009 року, така обставина є ново виявленою.

Проте, ухвалення вищевказаного рішення не є нововиявленою обставиною, а відповідно до роз'яснень п.4 постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, з якого убачається, що обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Такі ж положення викладені і в Узагальненні практики перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами в порядку цивільного судочинства Верховного Суду України, в якому зазначено, що нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення. Обставина, яка виникла пізніше, є такою, що не могла бути врахована судом при розгляді справи.

Ураховуючи зазначені норми процесуального законодавства, а також роз'яснення з цього питання Верховного Суду України, апеляційний суд вважає, що рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 липня 2011року є новим доказом, а не доказом, який підтверджує нововиявлені обставини, що не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки воно ухвалено вже після ухвалення рішення, про перегляд якого просить заявник.

Крім того, в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 зазначає, що під час розгляду справи за його позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю і визнання права власності на майно, придбане в період сумісного проживання, адвокатом ОСОБА_3, який представляв його інтереси, залучено до справи не всі докази, які він надав адвокату. Справу апеляційним судом розглянуто без його участі, а тому просив апеляційний суд дослідити докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними обставинами. Крім того, заявник просив дослідити докази, що були зібрані після встановлення нововиявленої обставини та можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні.

Проте такі вимоги задоволенню не підлягають оскільки не ґрунтуються на законі.

В пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року №4 роз'яснено, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Оскільки наведені заявником обставини, не є тими обставинами, які за законом можна вважати нововиявленими, тому заяву про перегляд рішення апеляційного суду слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 307, 363, 365 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Донецької області від 10 березня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю і визнання права власності на майно, придбане в період сумісного проживання залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: