Єдиний унікальний номер 2-2868/11 Номер провадження 22-ц/775/2860/2014

У Х В А Л А

Іменем України

24 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Новосядлої В.М.,

суддів: Барсукової О.І., Канурної О.Д.,

при секретарі: Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 01 лютого 2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2011 року кредитна спілка «Аккорд» (далі - КС «Аккорд») звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 10 серпня 2006 року між КС «Аккорд» та членом кредитної спілки ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ДО - 06/63-06. Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 4959 грн. 30 коп., який він зобов'язався повернути до 28.08.2007 року зі сплатою процентів за користування кредитом і інших платежів, передбачених договором. Отримання грошових коштів позичальником підтверджується видатковим ордером.

Відповідно до п.3.2. договору, при порушенні строків сплати кредиту нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми остаточної заборгованості за кожен день прострочення. В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач не сплатив позивачу нараховані проценти та кредит відповідно до рекомендованого графіку платежів, внаслідок чого сума боргу за кредитом становить 4959 грн. 30 коп., за відсотками - 12 234 грн. 94 коп., за пенею - 4 959 грн. 30 коп., що у сумі складає 22 153 грн. 54 коп.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 22 153 грн. 54 коп., а також витрати по сплаті судового збору 221 грн. 53 коп.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 01 лютого 2012 року позовні вимоги КС «Аккорд» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Аккорд» 22 153 грн. 54 коп., вирішено питання щодо судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову КС «Аккорд, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права. Вважає, що кредитний договір, на який посилається позивач, фактично не був укладений. При підписанні зазначеного договору ОСОБА_1 було повідомлено, що 09 серпня 2006 року йому відмовлено в погодженні заяви про надання кредиту а відповідно й у наданні кредитних коштів. Посилання КС «Аккорд» про наявність видатного ордеру, який свідчить про факт отримання в суді не доведено.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник КС «Аккорд» в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений телефонограмою, зареєстрованою в журналі телефонограм № 4 20 березня 2014 року за № 44 відповідно до вимог ч.6 ст.74 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. За таких обставин апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов КС «Аккорд», суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону та наявним у справі доказам.

Судом встановлено, що 10 серпня 2006 року між КС «Аккорд» та членом КС «Аккорд» ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ДО - 06/63-06 (а.с. 11).

Відповідно до умов кредитного договору позивачем надано кредит у розмірі 4959,30 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом і інші платежі, передбачені договором.

У порушення зобов'язання відповідач ігнорував умови кредитного договору та не сплатив спілці нараховані відсотки та кредит відповідно до рекомендованого графіку платежів.

Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с. 4), загальна заборгованість позичальника перед позивачем за кредитним договором складає 22 153 грн. 54 коп., із них: залишок кредиту - 4 959 грн. 30 коп.; залишок відсотків - 12 234 грн. 94 коп.; залишок пені - 4959 грн. 30 коп.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти .

Згідно з положенням ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положенням ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) строк та в порядку що встановлено договором.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги КС «Аккорд» про стягнення суми боргу за кредитним договором, вірно дійшов висновку про те, що зобов'язання відповідач належним чином не виконував, а тому стягнув суму заборгованості за кредитним договором на користь КС «Акорд».

Не визнаючи позов, та заперечуючи проти отримання кредитних коштів від СК «Аккорд», ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу не укладення з ним договору та не отримання кредитних коштів. Крім того, надав апеляційному суду пояснення, що отримував з Шевченківського районного суду м. Києва аналогічний позов , проте ніколи не звертався до суду з позовом щодо оскарження або визнання кредитного договору недійсним.

Як убачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами, дав їм належну оцінку і обґрунтовано задовольнив позов КС «Аккорд», а доказів недійсності договору про надання споживчого кредиту позичальником не надано.

Суд також перевірив розрахунки заборгованості, наданих кредитною спілкою, як і правильність нарахування відсотків та пені за умовами договору, та визнав їх правильними.

Будь - яких своїх розрахунків відповідач суду не надав, окрім своїх тверджень щодо порушенням вимог закону та невірного розрахунку Банку.

За приписами ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4 ст.60 ЦПК).

Згідно зі ст.11 ЦПК, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності з ч.1, 3 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, з'ясував доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам та доказам дав належну оцінку та дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 01 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: