Єдиний унікальний номер 262/668/14-ц Номер провадження 22-ц/775/3257/2014

У Х В А Л А

Іменем України

07 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Курило В.П.,

суддів: Барсукової О.І., Космачевської Т.В.,

при секретарі: Бакунець Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та дружину

за апеляційною скарга мою ОСОБА_2

на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 04 березня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В :

10 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та дружину.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 02 жовтня 2004 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу вони мають двох дітей: сина -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Фактично шлюбні стосунки припинені. На теперішній час діти проживають разом із матір'ю, відповідач мешкає окремо. Позивач не працює, займається вихованням дітей. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх доходів відповідача щомісячно до досягнення дітьми повноліття. А також стягнути аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, трирічного віку.

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 04 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від всіх доходів щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття, починаючи з 10 лютого 2014 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від всіх доходів щомісячно, до досягнення дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років починаючи з 16 червня 2012 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів на її утримання, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що ОСОБА_1 не має права на отримання аліментів, оскільки вона не потребує матеріальної допомоги, оскільки має фінансові можливості купувати речі не першої необхідності, знаходиться на фінансовому утриманні іншого чоловіка. ОСОБА_1 подано до суду позов про розірвання шлюбу та розподіл майна, який після розгляду призведе до виникнення у ОСОБА_2 значних фінансових труднощів. На заперечував проти стягнення аліментів на утримання дітей у розмірі, визначеному судом.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

ОСОБА_2 який діє на підставі довіреності, в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. За таких обставин апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_2.

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що 02 жовтня 2004 року було зареєстровано шлюб у ВРАЦС Харцизького міського управління юстиції Донецької області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, актовий запис № 360.

Як убачається з довідки № 16 від 06 лютого 2014 року, виданої головою комітету мікрорайону «Об'єднаний-2», позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом із донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач має постійну роботу із заробітною платою приблизно 5-6 тисяч гривень, та до пред'явлення позову постійно надавав матеріальну допомогу у розмірі 2000-3000 грн.

ОСОБА_1 отримує державну матеріальну допомогу на утримання дітей.

Відповідно до ст. 84 СК України право на утримання від чоловіка - батька дитини має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, зі змісту цієї правової норми вбачається, що виникнення відповідного права на отримання аліментів пов'язується лише з однією умовою - достатнім матеріальним станом чоловіка.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами.

За таких обставин, ураховуючі, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають двох спільних малолітніх дітей які мешкають з матір'ю, а відповідач має можливість надавати позивачці матеріальну допомогу, суд першої інстанції на підставі ст. 84 СК України правильно дійшов до висновку, що ОСОБА_1 має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трирічного віку, та є підстави для стягнення з відповідача аліментів на її утримання.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, з'ясував доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам та доказам дав належну оцінку та дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 04 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: