Єдиний унікальний номер 270/7316/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3939/2014
РІШЕННЯ
Іменем України
26 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Санікової О.С.,
суддів: Барсукової О.І., Канурної О.Д.
при секретарі: Хохулі М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Приватбанк»
на заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 04 лютого 2014 року, -
В С Т А Н О В И В :
В грудні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що відповідно до укладеного договору №DNH4KP90850159 від 11 квітня 2006 року відповідач отримав кредит у розмірі 1019,72 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним та банком договір. Проте відповідач порушив зобов'язання за договором, внаслідок чого станом на 04 грудня 2013 року він має заборгованість у розмірі 17067,22 гривень, яка складається з наступного: 951,01 грн. - заборгованість за кредитом, 4992,02 грн. - заборгованість за відсотками, 9835,27 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 788,92 грн. - штраф (процентна складова).
Просив суд стягнути зазначену суму заборгованості та понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 229,40 грн.
Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 04 лютого 2014 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права. Вважає, що судом при розгляді справи невірно застосовано положення постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, оскільки положення ЗУ «Про захист прав споживачів», яким кредитодавець забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, стосується лише позасудового порядку повернення кредиту. Відповідно до вимог закону підставою для застосування судом строку позовної давності є заява сторони у справи, в той час як при розгляді зазначеної справи така заява не подавалась. Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач не з'явився в судове засідання та заперечення проти позову на подавав.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ КБ «Приватбанк» Чумак С.О., який діє на підставі довіреності, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про розгляд справи повідомлений телеграмою 23 травня 2014 року, про що в матеріалах справи мається поштове повідомлення про вручення телеграми особисто ОСОБА_1
Згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. За таких обставин апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено встановлений законом строк позовної давності на звернення до суду із указаним позовом, так як предметом спору є споживчий кредит то строк давності застосовується судом без відповідної заяви відповідача.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Судом встановлено, що 11 квітня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 1019,72грн. з відсотковою ставкою за користування кредитом 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Строк дії договору по 11.04.2007 року включно.
Станом на 04 грудня 2013 року у відповідача наявна кредитна заборгованість у розмірі 17067,22 грн.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).
ЦК України не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).
У матеріалах справи відсутня заява відповідача про застосування строків позовної давності.
Відмовляючи в позові, суд послався на п. 31постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», але не звернув уваги на те, що в ній роз'яснюється застосування судами ч. 13, а не ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Разом з тим, у відповідності до правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-126цс13, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України, п . 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою ч. 11 ст. 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, що встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони споживчого кредиту.
Таким чином, висновок суду про відмову у задоволенні позову у зв'язку із застосуванням позовної давності незалежно від наявності заяви сторони у спорі щодо вимог про повернення споживчого кредиту та без з'ясування причин пропущення позовної давності є передчасним.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії укладеного договору № DNH4KP90850159 від ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1019,72 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк на 12 місяців, тобто з 11 квітня 2006 року по 11 квітня 2007 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним та банком договір.
Відповідач не виконував свої зобов'язання передбачені кредитним договором.
З розрахунку суми заборгованості вбачається, що станом на 04 грудня 2013 року має заборгованість у розмірі 17067,22 гривень, яка складається з наступного: 951,01 грн. - заборгованість за кредитом, 4992,02 грн. - заборгованість за відсотками, 9835,27 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 788,92 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право-відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В частині першій статті 625 ЦК України наголошується, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, судова колегія дійшла висновку про ухвалення нового рішення про задоволення позову та стягнення на користь позивача з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 17067,22 грн.
Відповідно до частини 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Таким чином з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають стягненню понесені останнім витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,40грн.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 04 лютого 2014 року скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 17067,22 грн. та судовий збір в розмірі 229,40 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: