Єдиний унікальний номер 0550/8532/12 Номер провадження 22-ц/775/116/2014

Справа № 22ц/775/116/14 Головуючий в 1 інстанції - Сидорова М.В.

Категорія 34 Доповідач - Барсукова О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

13 січня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Санікової О.С.,

суддів: Барсукової О.І., Канурної О.Д.,

при секретарі : Хохулі М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та об'єднаним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», третя особа ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» та ОСОБА_3

на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 21 жовтня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі- ПАТ «СК «Провідна»), Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (далі- ПрАТ СК «Інкомстрах») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 21 січня 2012 року о 18 годині 45 хвилин в м. Зугрес Донецької області на 228 км. автошляху Старобельськ-Луганськ сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої зіткнулися транспортні засоби: автомобіль марки NISSAN, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, відповідальність якого застрахована ПАТ «СК «Провідна» та автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, відповідальність якого застрахована ПАТ «СК «Інкомстрах». Внаслідок зіткнення автомобіль марки SKODA під керуванням ОСОБА_3 виїхав на полосу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням позивача. В результаті ДТП усі зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.

Позивач зазначав, що автомобіль НОМЕР_3 належить йому на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 від 15.05.2008 року. Відповідно до звіту оцінки матеріальної шкоди №053/12-А від 18.06.2012р. вартість відновлювального ремонту автомобілю з урахуванням необхідних запчастин складає 96 806,56 грн. При цьому вартість автомобілю з урахуванням зношення складає 62 876,36 грн., тобто ремонт автомобіля економічно недоцільний.

Крім того зазначає, що внаслідок пошкодження його майна йому було завдано моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. оскільки тривалий час він залишається без транспортного засобу, що значно ускладнює його професійні та побутові проблеми. Просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, франшизу в розмірі 1500 грн., а з відповідачів ПАТ «СК «Провідна» та ПрАТ «СК «Інкомстрах» - 61376,36 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 800 грн. витрати на оцінку шкоди.

В серпні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ПАТ «СК «Провідна», третя особа: ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником автомобілю НОМЕР_4, яким під час вищевказаного ДТП керував ОСОБА_3 21 січня 2012 року в 18 годин 15 хвилин відповідач ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом автомобілем марки NISSAN, державний номер НОМЕР_1 на 228 км. автошляху Старобельськ-Луганськ виїхав на полосу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3, який після зіткнення виїхав на полосу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 в наслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вказує, що винним в ДТП був водій ОСОБА_2, а тому просив стягнути з ПАТ «СК «Провідна» матеріальну шкоду, завдану йому внаслідок ДТП. Оскільки внаслідок ДТП йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює у 7000 грн., просив стягнути з ПАТ «СК «Провідна» на відшкодування моральної шкоди 350 грн., а з відповідача ОСОБА_2 - 6650 грн. та судові витрати в сумі 607,30 грн.

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 21 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Інкомстрах» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 61876,36 грн. та судовий збір в сумі 618,76 грн. Зобов'язано ОСОБА_1 після відшкодування шкоди передати ПрАТ «СК «Інкомстрах» пошкоджений в результаті ДТП автомобіль НОМЕР_3 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму франшизи в розмірі 1000 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 2500,00 грн. і судовий збір в розмірі 124,70 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2., ПАТ «СК «Провідна», третя особа ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ПАТ «СК «Провідна», третя особа ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «Інкомстрах» просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що судом неправильно визначенно особуё винну в ДТП. Суд безпідставно взяв до уваги висновок судової комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 432/433 від 10 червня 2013 року, який є неповним та містить суперечності, які в ході розгляду справи та під час допиту експерта ОСОБА_8 не були усунуті.

Суд безпідставно відмовив ПрАТ «СК «Інкомстрах» в проведенні повторної судової комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, не залучив до матеріалів справи висновок повторної судової комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 615 від 21 жовтня 2013 року, що потягло за собою ухвалення незаконного рішення.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3, його представник - адвокат ОСОБА_9 доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

Представник ПрАТ «СК «Інкомстрах» в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена у встановленому законом порядку 10.01.2014 року рекомендованим листом.

Представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_10 проти задоволення апеляційних скарг заперечував, просив їх відхилити.

Представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_11 проти задоволення апеляційних скарги заперечували, просили їх відхилити.

Представник ПАТ «СК «Провідна» Бут Г.О. , яка діє на підставі довіреності, проти задоволення апеляційних скарг заперечувала.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений у4 встановленому законом порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1,суд першої інстанції, виходив із доведеності вини ОСОБА_3 у скоєнні ДТП 21 січня 2012 року, цивільно-правова відповідальність якого застрахована ПрАТ «СК «Інкомстрах» .

Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Відповідно до положень ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що що 21 січня 2012 року о 18 годині 15хвилин в м. Зугрес Донецької області на 228 км. автошляху Старобельськ-Луганськ сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої зіткнулися транспортні засоби: автомобіль марки NISSAN, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 Після зіткнення, автомобіль марки SKODA під керуванням ОСОБА_3 здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 В результаті чого усі три автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій основі підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_6 належить на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 від 15 травня 2008 року.

Транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_5 належить на праві власності ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 21 травня 2010 року.

Транспортний засіб - автомобіль марки NISSAN, державний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_2 що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 від 30 грудня 1998 року.

Оскільки водій ОСОБА_3 під час керування транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_2 мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий йому власником, то суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 на законних підставах володів транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_2.

Цивільна відповідальність ОСОБА_3 на випадок завдання шкоди третім особам при здійсненні експлуатації транспортного засобу - автомобіля марки SKODA державний номер 89- 87 ВО, була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Інкомстрах», що підтверджується копією полісу № АА/4079731 строком дії з 03 серпня 2011 року по 02 серпня 2012 року.

Цивільна відповідальність ОСОБА_2 на випадок завдання шкоди третім особам при здійсненні експлуатації транспортним засобом - автомобілем марки NISSAN, державний номер НОМЕР_7 була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Провідна», що підтверджується копією полісу АА/1320666 строком дії з 24 лютого 2011 року по 23 лютого 2012 року

Постановою судді Торезького міського суду Донецької області від 12 квітня 2012 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні вищевказаного ДТП, тобто у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та йому призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Постановою апеляційного суду Донецької області від 05 червня 2012 року зазначена постанова скасована, провадження по справі закрито на підставі п. 1, 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП ( п.1 - відсутність події і складу адміністративного правопорушення; п. 7 - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП).

Таким чином вина відповідача ОСОБА_2 у скоєнні ДТП не встановлена.

Згідно висновку судової комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №432/433 від 10 червня 2013 року, місцем зіткнення автомобілю НОМЕР_8 та автомобілю НОМЕР_9 є смуга руху автомобіля марки NISSAN. В даній дорожній обстановці фактичні дії водія автомобілю марки SKODA ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.10.1 та лінії горизонтальної відмітки 1.1 та перебували в причинному зв'язку із подію, що відбулась.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо вини ОСОБА_3 у ДТП, в результаті якої автомобіль ОСОБА_1 зазнав механічних ушкоджень, а власнику завдана матеріальна шкода.

Згідно звіту оцінки №053/12-А від 18 червня 2012 року, вартість відновлювального ремонту автомобілю НОМЕР_6 з урахуванням необхідних запчастин складає 96 806,56 грн., а матеріальна шкода, спричинена володільцю вказаного автомобілю - 62 876, 36 грн., що є ринковою вартістю автомобіля на момент ДТП.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З вищезазначеного звіту оцінки матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобілю НОМЕР_3 - позивачу ОСОБА_1, вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля перевищує ринкову вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, а тому ремонт автомобіля позивача є економічно необгрунтованим.

Згідно вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам по евакуації транспортного засобу з місця ДТП. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи Моторно транспортне страхове бюро України.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визначенням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця ДТП.

Відповідно до частини 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В зв'язку із пошкодженням автомобіля позивач не міг певний час використовувати його за призначенням, вимушений був додавати додаткових зусиль для організації свого життя, що завдавало йому моральних страждань.

Враховуючи, що позивач зазнав моральних страждань в зв'язку із пошкодженням його майна, що передбачено пунктом 3 частини 2 ст. 23 ЦК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову про відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував характер та обсяг душевних страждань позивача, інші негативні наслідки та стягнув на її відшкодування 500 грн.

Апеляційний суд вважає, що визначений судом першої інстанції розмір грошової компенсації на відшкодування позивачу моральної шкоди є розумним, виваженим та справедливим.

За вказаних обставин розмір моральної шкоди визначено у відповідності до фактичних обставин справи та вимог закону, а доводи апелянта в цій частині не мають правового значення.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта ОСОБА_3 на порушення судом першої інстанції норм процесуального права:призначення судом проведення експертизи не в тій експертній установі, на якій він наполягав, а з урахуванням клопотання ОСОБА_1, в рішенні суду не зазначені всі секратері, які приймали участь у розгляді справи; не надання часу для підготовки до судових дебатів, тощо оскільки вони не впливають на правильність висновків суду.

Заперечуючи проти висновків судової комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №432/433 від 10 червня 2013 року, апелянти не ставили питання про призначення по справі повторної експертизи під час розгляду справи в апеляційному суді.

Не є підставою для скасування або зміни рішення суду посилання апелянта ПрАТ «СК «Інкомстрах» на відсутність заяви про звернення ОСОБА_1 до страхової компанії щодо виплати страхового відшкодування, оскільки апелянт не заперечує таке звернення позивача, а лише констатує факт відсутності такої заяви в матеріалах цивільної справи.

Інші доводи апеляційних скарг також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є відповідно до ст. 308 ЦПК України, підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 21 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: