№ 249/2294/14-к
В И Р О К
Іменем України
м.Шахтарськ
02 липня 2014 року
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Морозової І.В.,
за участю секретаря - Олійник Ю.О.,
прокурора - Гербутова О.В.,
потерпілого - ОСОБА_1,
представника потерпілого - ОСОБА_2,
обвинуваченої - ОСОБА_3,
захисника - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 14 квітня 2014 року за № 12013050560000606, за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, яка народилася в м. Шахтарську Донецької області, має середню спеціальну освіту, не працює, не заміжня, не судима, зареєстрована за адресою АДРЕСА_2, фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 ідентифікаційний код НОМЕР_1,
- у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,
У С Т А Н О В И В:
14 квітня 2014 року близько 02 години ОСОБА_3, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення чужого майна, прийшла до квартири, де проживає її знайомий ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_1 і, переконавшись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, достовірно знаючи, що власник житла в квартирі відсутній, за допомогою дублікату ключа від замка вхідних дверей квартири, заздалегідь заготовленого нею для скоєння злочину, відкрила вхідні двері і проникла до житла.
Знаходячись у квартирі, ОСОБА_3 на столі в зальній кімнаті побачила портмоне ОСОБА_1, звідки таємно викрала пластикову банківську кредитну картку відділення банку «Перший український міжнародний банк (ПУМБ)» на ім'я ОСОБА_1, на банківському рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 7500 грн. При цьому при заволодінні банківською карткою ОСОБА_3 з того ж портмоне взяла також аркуш паперу, на якому був записаний пін-код вказаної кредитної картки. Після цього ОСОБА_3 залишила житло потерпілого, визначивши для себе виконувати транзакції грошових коштів з рахунку викраденої банківської картки поетапно у зв'язку з технічною неможливістю зняття всієї грошової суми за один раз.
З метою доведення до кінця злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_1, ОСОБА_3 разом зі своїм співмешканцем, якого не повідомила про скоєння крадіжки, прийшла до банківського терміналу № 9575 ТВБВ № 10004-0423 АТ «Ощадбанк» поштового відділення за адресою м. Шахтарськ Донецької області, вул. Леніна, буд. 18, де о 03 годині 08 хвилин 14 квітня 2014 року співмешканець ОСОБА_3 в її присутності виконав транзакцію грошових коштів у сумі 2000 грн., після чого передав зазначені грошові кошти ОСОБА_3
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 разом зі своїм співмешканцем, якого не повідомила про скоєння крадіжки, прийшла до банківського терміналу ІРМ АТМ 1412 банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою м. Шахтарськ Донецької області, вул. Леніна, буд. 14, де о 03 годині 14 хвилин 14 квітня 2014 року співмешканець ОСОБА_3 в її присутності виконав транзакцію грошових коштів у сумі 1000 грн., після чого передав зазначені грошові кошти ОСОБА_3
Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 разом зі своїм співмешканцем, якого не повідомила про скоєння крадіжки, прийшла до банківського терміналу ПАТ «Перший український міжнародний банк» (ПУМБ) за адресою м. Шахтарськ Донецької області, вул. Театральна, буд. 7, де о 03 годині 44 хвилин 14 квітня 2014 року співмешканець ОСОБА_3 в її присутності виконав транзакцію грошових коштів у сумі 4200 грн., після чого передав зазначені грошові кошти ОСОБА_3
Таким чином, ОСОБА_3 таємно викрала грошові кошти, що належать ОСОБА_1, у сумі 7200 грн., заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму і розпорядившись викраденим на свій розсуд.
Своїми діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна шляхом крадіжки, поєднаному з проникненням в житло, ОСОБА_3 скоїла злочин, передбачений ст. 185 ч. 3 КК України.
Вина обвинуваченої у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, обвинувачена ОСОБА_3, повністю визнавши себе винною у скоєнні злочину, пояснила суду, що потерпілий ОСОБА_1 є співмешканцем її сестри. Приблизно за місяць до скоєння крадіжки вона таємно від сестри виготовила дублікат ключа від квартири, де та проживала разом з потерпілим. В ніч с 13 на 14 квітня 2014 року вона вирішила скоїти крадіжку, оскільки знала, що в квартирі потерпілого нікого немає. За допомогою дублікату ключа вона відкрила двері і проникла до житла, де на журнальному столику знайшла банківську картку і аркуш з пін-кодом, викрала їх і залишила квартиру. Цієї ж ночі вона вирішила викрасти гроші з банківського рахунку ОСОБА_1. Оскільки сама побоялась вночі знімати гроші в банкоматі, попросила про допомогу співмешканця ОСОБА_6, якому не повідомила про крадіжку. Разом вони в трьох банкоматах отримали гроші з рахунку потерпілого на загальну суму 7200 грн., які вона витратила для оплати квартири та на продукти харчування. У скоєному розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що в ніч з 13 на 14 квітня 2014 року знаходився на роботі в шахті. Після закінчення зміни приблизно о 8 годині 30 хвилин побачив кілька текстових повідомлень на своєму телефоні про зняття з його банківського рахунку грошових коштів на загальну суму 7200 грн. Він звернувся за роз'ясненнями до банку. Працівники банку надали йому фото особи, що отримувала гроші в банкоматах, в якій він впізнав ОСОБА_6, який є співмешканцем ОСОБА_3 Кредитна банківська картка була викрадена з його квартири разом з аркушем, на якому був записаний пін-код. Він до цього часу сплачує банку викрадену ОСОБА_3 суму та проценти по ній.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України як таємне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, поєднане з проникненням у житло.
Обвинувачена за місцем мешкання характеризується посередньо, до кримінальної відповідальності не притягувалась.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3, є щире каяття, оскільки вона повністю визнала вину, дала правдиві пояснення про обставини злочину.
Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує, що обвинуваченою вчинений тяжкий злочин. Крім того суд враховує особу винної, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, і вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження нових злочинів обрати покарання у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, наявність обставини, що пом'якшує покарання, думку потерпілого про обрання покарання без позбавлення волі, суд прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання, із застосуванням випробування відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, але в умовах належного контролю за її поведінкою і виконанням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 7200 грн., моральної шкоди, спричиненої злочином, в сумі 10000 грн., а також витрат на надання правової допомоги в сумі 1500 грн.
Обвинувачена ОСОБА_3 визнаючи, що її діями потерпілому спричинена матеріальна і моральна шкода, заявлений цивільний позов у частині компенсації матеріальної шкоди визнала повністю, в частині компенсації моральної шкоди визнала частково, вважаючи його завеликим.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 винна у скоєнні злочину, потерпілим від якого є ОСОБА_1, тому цивільний позов в частині компенсації матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.
Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, суд враховує характер та тривалість моральних страждань, що поніс потерпілий в результаті скоєння злочину, і вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 5000 грн.
Витрати потерпілого на правову допомогу адвоката підтверджені документально і підлягають стягненню з обвинуваченої у повному обсязі в сумі 1500 грн.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, у справі не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю в два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї відповідно до ст. 76 КК України обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_3 на його користь компенсацію матеріальної шкоди в сумі 7200 грн., компенсацію моральної шкоди в сумі 5000 грн., судові витрати в сумі 1500 грн., а всього стягнути 13700 (тринадцять тисяч сімсот) грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Морозова І.В.