копія
Справа №1- 338
2008 рік
В И Р О К
іменем України
19 січня 2009 року м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі
Головуючої Шемети Т.М.
при секретарі Коломієць В.О.
з участю прокурора Новаківського О.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику
справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта неповна середня, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, проживаючого АДРЕСА_2, зареєстрованого на проживання АДРЕСА_3, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.3, 186 ч.2 КК України , -
ВСТАНОВИВ:
13 вересня 2008 року , близько 22 години в с. Білий Рукав Хмільницького району, по вул. Леніна ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась в нанесенні, згідно висновку експерта, легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2. В ході хуліганських дій ОСОБА_1, побачивши у потерпілого мобільний телефон марки «Моторола», вартістю 500 грн. зі стартовим пакетом Діджус, вартістю 10 грн., на рахунку якого були грошові кошти в сумі 2 грн., відкрито заволодів вказаним телефоном, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2. матеріальну шкоду в розмірі 512 грн.. При спробі ОСОБА_3 припинити хуліганські дії ОСОБА_1., останній наніс йому удар в груди, спричинивши фізичний біль. В результаті удару в ОСОБА_3 з карману куртки випав мобільний телефон марки «Sony Erikson», вартістю 250 грн. зі стартовим пакетом Київстар, вартістю 10 грн., яким відкрито заволодів ОСОБА_1.
Підсудній ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та показав, що 13 вересня 2008 року він відмічав свій день народження. Посидівши вдома та випивши, він взяв могорич і пішов в село. В селі він зустрів ОСОБА_2., запропонував йому випити, на що останній відмовився. Оскільки він був випивши, то його образило те, що ОСОБА_2 відмовляється випити за його здоров'я, він почав його бити, вдаривши кулаком в лице та в груди. Коли бив, то побачив в внутрішній кишені куртки телефон і забрав його. ОСОБА_3 намагався відтягти його від ОСОБА_2., розборонити, на що він вдарив його кулаком в груди та в живіт. Від удару в останнього випав телефон з кармана, він його теж забрав. Оскільки перед цим він викликав таксі, яке на той час під їхало, то він сів в таксі і поїхав в м. Хмільник, де на вокзалі продав телефони незнайомим хлопцям.
Судом в порядку ст. 299 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки крім повного визнання вини самим підсудним, його вина повністю доведена матеріалами справи, показами потерпілих, даними в судовому засіданні, підсудній правильно розуміє та пояснює обставини вчиненого злочину, сумнівів в добровільності та істинності його позиції немає, він не має наміру оспорювати фактичні обставини справи та усвідомлює, що будуть позбавлений такого права в разі оскарження вироку суду у апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_1. слід кваліфікувати:
- за ст. 296 ч.3 КК України, оскільки він 13 вересня 2008 року безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, вчинив хуліганство, що супроводжувалась особливою зухвалістю, вчинивши опір громадянину, який намагалися припинити хуліганські дії.
- за ст. 186 ч. 2 КК України, оскільки він 13 вересня 2008 року в ході вчинення хуліганських дій відкрито викрав телефон «Моторола», що належав ОСОБА_2., спричинивши шкоду в розмірі 512 грн. та повторно відкрито викрав телефон «Sony Erikson», що належав ОСОБА_3., спричинивши шкоду в розмірі 260 грн..
Обираючи вид та міру кримінального покарання ОСОБА_1, суд обтяжуючою вину обставиною визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, разом з тим враховує те, що він визнав свою вину, розкаюється в скоєному, відшкодував спричинені збитки, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пробачили йому, не мають претензій морального та матеріального характеру, по місцю проживання та роботи ОСОБА_1 характеризується позитивно, а тому суд вважає можливим його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, не застосовуючи максимальної міри покарання, передбаченої санкціями ст.ст. 186 ч. 2, 296 ч.3 КК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України ,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним:
- по ст. 296 ч.3 КК України та призначити покарання 3 роки позбавлення волі,
- по ст. 186 ч. 2 КК України та призначити покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі,
В силу ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
В силу ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1. від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, якщо він протягом цього часу не вчинить нового злочину, не виїжджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу органів КВС та повідомлятиме ці органи про зміну місця навчання, роботи, проживання, періодично з'являтиметься для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
До вступу вироку в законну силу залишити відносно ОСОБА_1. міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд.
Вирок можна оскаржити до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуюча: підпис.
З оригіналом вірно.
Голова
Хмільницького міськрайонного суду П.П. Альчук
Ст. секретар Н.А. Фігурська
Довідка: вирок набрав чинності 3 лютого 2009 року
Голова
Хмільницького міськрайонного суду П.П. Альчук
Ст. секретар Н.А. Фігурська