Єдиний унікальний номер 225/413/14-ц Номер провадження 22-ц/775/3661/2014

У Х В А Л А

Іменем України

12 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Санікової О.С.,

суддів: Барсукової О.І., Канурної О.Д.,

при секретарі: Хохулі М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський агросервіс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський агросервіс»

на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 11 березня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський агросервіс» (далі - ТОВ «Ясинуватський агросервіс) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 21 жовтня 2013 року він був прийнятий на роботу до відповідача на посаду теплотехніка. Заробітна плата йому своєчасно не виплачувалась, в зв'язку з чим утворилась заборгованість по заробітній платі у сумі 3639,24 грн. 08 січня 2014 року позивач звільнився з роботи за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. В день звільнення відповідач заборгованість по заробітній платі не виплатив. Невиплата заробітної плати заподіяла позивачу моральну шкоду: позивач навчається за контрактом, тому він весь час переживав з приводу майбутньої сесії, необхідністю позичати гроші у сусідів, що принижувало його честь та гідність, вплинуло на стосунки з оточуючими та неможливістю вчасно внести оплату за навчання в університеті.

Просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 3639,24 грн., середній заробіток за час затримки виплати при звільненні, а також на відшкодування моральної шкоди стягнути 3100 грн.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 11 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Ясинуватський агросервіс» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 3639,24 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 6231,99грн., та моральну шкоду розмірі 200 грн. Вирішено питання щодо судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ «Ясинуватський агросервіс» просить рішення суду першої інстанції скасувати, рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 11 березня 2014 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку змінити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Вважає, що при ухваленні рішення судом не враховано постанову Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», відповідно до роз'яснень якої суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно з середнім заробітком та інших конкретних обставин справи, виходячи із принципів розумності та співмірності. Також зазначає, що суд не врахував матеріальний стан підприємства.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ТОВ «Ясинуватський агросервіс» Балицька К.С., яка діє на підставі довіреності, доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку, про що в матеріалах справи на а.с.58 мається його розписка.

Згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. За таких обставин апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, суд розглянув справу та правильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами і надав їм відповідну оцінку.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідності до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За вимогами ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до ч. 1, 2 п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем з 21 жовтня 2012 року по 08 січня 2014 року,де працював на посаді теплотехніка. Звільнився з підприємства за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідач, всупереч ст. 47 КЗпП України, не провів з позивачем повний розрахунок у строк, передбачений ст. 116 КЗпП України та не сплатив йому належні при звільненні суми, а саме: заборгованість із заробітної плати, яка згідно наданої відповідачем довідки станом на 06 березня 2014 року становила 3639,24 грн. (а.с. 32).

Тобто, спір щодо розміру сум, які підлягають виплаті під час звільнення. звільненому працівникові сум, відсутній.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що в день звільнення позивача з роботи, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України, відповідач не провів з ним повного розрахунку, а саме не виплатив йому заборгованість по заробітній платі.

З зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду, оскільки наявність заборгованості по заробітній платі на момент звільнення позивача встановлена судом першої інстанції, підтверджена довідкою відповідача та доводами апеляційної скарги, тому на підставі ст. 117 КЗпП України відповідачем підлягає виплаті середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у визначеному судом розмірі - 6231,99 грн.

Відповідно ч. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки на момент постановлення рішення суду заборгованість відповідачем не сплачена у повному обсязі та відповідачем не доведена відсутність його вини у не виплаті заробітної плати, тому на підставі ст. 117 КЗпП України суд правильно стягнув на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

Доводи апеляційної скарги щодо скрутного фінансового стану відповідача, апеляційний суд оцінює критично, оскільки відповідачем апеляційному суду не надано доказів на підтвердження такого стану. Крім того, виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є відповідальністю за затримку розрахунку при звільненні, а сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності та врахована судом першої інстанції при постановленні рішення.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, з'ясував доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам та доказам дав належну оцінку та дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський агросервіс» відхилити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 11 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: