Єдиний унікальний номер 245/276/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2230/2014
У Х В А Л А
Іменем України
17 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Санікової О.С.,
суддів: Барсукової О.І., Канурної О.Д.,
при секретарі: Попченко В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області про усунення перешкод у здійсненні батьківського права на спілкування з дітьми
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 21січня 2014 року, -
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2013 року позивач звернувся до суду із указаним позовом, просив усунути перешкоди у спілкуванні з дітьми та надати йому можливість спілкуватись із доньками: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, щосуботи і щонеділі з 10.00 до 17.00 у громадських місцях без присутності матері.
Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 21січня 2014 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з доньками: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Встановлено ОСОБА_1 час спілкування з малолітніми доньками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кожну суботу та неділю місяця з 10-00 години до 20-00 години у громадських місцях, на дитячих майданчиках, в закладах культури та освіти, торгово-розважальних центрах міст, селищ та сіл України у присутності матері доньок ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 21січня 2014 року скасувати частково, встановити йому час спілкування з малолітніми доньками без присутності їх матері, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважає, що факт застосування ним до дітей фізичного насильства не доведено, крім того, судом не взято до уваги висновок відділу опіки та піклування щодо можливості його участі у вихованні дітей без присутності матері, а тому, вважає, що суд дійшов помилкового висновку щодо встановлення часу спілкування з доньками у присутності їх матері.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
ОСОБА_1, її представник-адвокат ОСОБА_6, проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити.
Представник органу опіки та піклування Старобешівської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, відповідача, її представника, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач визнала, що чинить перешкоди у спілкуванні позивача на одинці з дітьми та ,враховуючи вік дітей, інтереси як батька так і матері дітей, встановив час спілкування позивача з малолітніми доньками у присутності їх матері.
Висновки суду ґрунтуються на законі та наявних у матеріалах справи доказах.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.( а.с.7,8).
Рішенням Старобешщівського районного суду від 23 квітня 2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано ( а.с.16).
З листа служби у справах дітей Старобешівської райдержадміністрації № 17-648 від 01 жовтня 2013 року убачається, що відповідачка перешкоджає спілкуванню ОСОБА_1 з малолітніми доньками. У зв'язку зі зверненням ОСОБА_1 було винесено розпорядження голови райдержадміністрації від 20.08.2012р. №251 про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( а.с.48-50).
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідачка ОСОБА_2 (ОСОБА_2) зазначала, що зі слів дітей, які не бажають спілкування з батьком, останній застосовує щодо дітей фізичне насильство, кричить та принижує дітей, проводить щодо малолітніх доньок розбесчувальні дії.
З приводу неправомірних дій ОСОБА_1 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_1 зверталась до Старобешівського РО ГУМВД України у Донецькій області. Даний матеріал зареєстрований в ЄО № 982 від 06.04.2013 року. ( а.с.68).
Вказані обставини не позивач не оспорював при розгляді справи апеляційним судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько, мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно ч. 1 ст. 153 цього Кодексу мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи (ч.ч. 1, 2 ст. 159 СК України). Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р., дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 р.) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Вирішуючи спір, суди першої інстанції дослідив всі обставини справи, дав їм належну оцінку та з врахуванням інтересів малолітніх дітей, визначив час спілкування позивача з доньками, ІНФОРМАЦІЯ_2, щосуботи та щонеділі з 10-00 до 20-00 у громадських місцях, дитячих майданчиках, закладах культури та освіти, торгово-розважальних центрах міст, селищ та сіл України у присутності матері дітей. Доводи апелянта щодо неправильного визначення судом спілкування з дітьми у присутності їх матері не впливають на правильність висновків суду, а його поведінка відносно дітей нічим не спростована.
В решті частині рішення суду не оскаржене.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України та п.15 постанови Пленуму Верховного Суду країни від 24 жовтня 2008 року №12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення лише в оскаржуваній частині і відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо не оскаржуваної частини.
Розглядаючи справу, суд повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, правильно вирішив спір.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Рішення суду є законним і підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 21січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: