Справа № 1-240/2008 р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

10 грудня 2008 року Калинівський районний суд Вінницької області

в складі : головуючого Копчинський В.І.

при секретарі Кулик Т.С.

з участю прокурора Шиманська В.В.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця та жителя с.Велике, Козятинського району, Вінницької області, гр-н України, не працює, не одружений, освіта н/середня, раніше не судимого - в скоєнні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2006 року біля 23 год. в с.Велике, Козятинського району, Вінницької області ОСОБА_3 на своєму мотоциклі “Ява” приїхав до будинку АДРЕСА_1, йому відкрив двері ОСОБА_2, з яким на грунті особистих неприязних стосунків розпочався скандал, а потім і бійка. Коли ОСОБА_3 вийшов з будинку і став виводити мотоцикл з подвір”я, ОСОБА_2 умисно з метою помсти за нанесені побої і приниження взяв залізний прут біля будинку довжиною 63 см і став наносити біля 10 ударів по голові ОСОБА_3 і коли той впав на землю, продовжував наносити удари по голові та тулубу, внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження у виді переломів правої тім”яної кістки, правої скроневої та потиличної кісток, крововилив під оболонки головного мозку та у бічні шлуночки головного мозку, забою головного мозку, які ускладнилися набряком головного мозку, від яких помер на місці події.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково. Суду показав, що з покійним ОСОБА_3 тривалий час був у неприязних стосунках із-за дівчини. 13.11.2006 року біля 22 год. 30 хв., коли він з братами уже відпочивав, почув стукіт у вхідні двері, відчинив, у веранду зайшов ОСОБА_3 і став вимагати, щоб він не ходив працювати до ОСОБА_4, він відмовлявся, стали сваритися, ОСОБА_3 витягнув його на подвір”я, де став бити руками в голову, по тулубу, вдарив ногою в груди, він впав на землю, під рукою виявився залізний прут довжиною біля 60 см, взяв в руки і став наносити ОСОБА_3 удари в голову, скільки раз вдарив не пам”ятає, від ударів той впав, він пішов до річки, де викинув залізний прут. Після цього пішов до ОСОБА_4 і сказав, щоб викликала “швидку” і міліцію, бо вбив ОСОБА_3. Вину визнає частково, бо захищався, перевищив самооборону, у вчиненому розкаюється, вбивати ОСОБА_3 не хотів. Позови батьків визнає частково, згідний відшкодувати по 75 тис. грн. моральної шкоди. Первинні покази змінив, бо на досудовому слідстві дав їх під тиском зі сторони слідчого та працівників міліції, а також так підказував його захисник, від якого відмовився.

Крім показів підсудного, його вина в умисному вбивстві ОСОБА_3 підтверджується зібраними доказами по справі в їх сукупності, а саме: протоколом відтворення обстановки та обставин події (а.с.39-41); протоколами огляду місця події (а.с.13-15), (а.с.24-27); висновком судово-медичної експертизи (а.с.108-110); висновком судово-психолого-психіатричної експертизи (а.с.115-118); висновками судово-медичних експертиз (а.с.120-123; 125-129), а також показами свідків та потерпілих.

Так, потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що дійсно 13.11.06 р. біля 10 год. вечора сину хтось зателефонував на мобільний телефон, він сів на мотоцикл, сказав, що скоро прийде і поїхав. Десь біля 2 год. ночі взнав про вбивство сина. Шкода зовсім йому не відшкодована, позов підтримує, просить стягнути 55 тис. грн. матеріальної та 150 тис. грн. моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_6 дала суду аналогічні покази, просить з ОСОБА_2 150 тис. грн. моральної шкоди із-за страждань у зв”язку зі смертю сина.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що бу понятим під час відтворення обставин вбивства ОСОБА_3 слідчим прокуратури, все знімали на відеокамеру, підсудний ОСОБА_2 пояснював і показував, де вони билися у будинку, потім говорили, а потім як вбивав, показав у березі річки, де викинув залізний прут. Пояснював спокійно, детально показував сам, як все було, ніякого тиску на нього зі сторони правоохоронних органів не було.

Аналогічні покази на досудовому слідстві дав і свідок ОСОБА_8 (а.с.42).

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що як слідчий Козятинської міжрайонної прокуратури разом з опергрупою виїжджав на місце події, відбирав первічні пояснення від ОСОБА_2, той зразу зізнався, пояснив, як вбивав ОСОБА_3 Під час відтворення обстановки також все розказав, показав, де закинув залізний прут, бо його не змогли зразу знайти. Ніякого психічного тиску чи фізичного насильства відносно ОСОБА_2 не застосовувалося. Все відбувалося в присутності його рідних.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що дійсно, коли вони з братами уже відпочивали, до них прийшов ОСОБА_3, чув його по голосу, з ним говорив у веранді брат ОСОБА_2, говорили за ОСОБА_4 стали сваритися чи битися, а потім стали заходити всередину будинку, він злякався ОСОБА_3 і втік через кватирку в городи, а потім берегом пішов до сусідів, де ночував, а ранком взнав про вбивство.

Свідок ОСОБА_4 на досудовому слідстві (а.с.34, 78) показала, що 13 листопада 2006 року біля 23 год. 30 хв. до неї додому прибіг ОСОБА_2 і сказав, що вбив ОСОБА_3, просив викликати міліцію. На руках та взутті ОСОБА_2 була кров, вона викликала швидку допомогу.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_11 показав, що покійному ОСОБА_3 було нанесено більше 10 ударів, вони наносилися ззаду та з правого боку, удари наносилися з великою силою, були смертельні в момент нанесення.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 266 від 14.12.2006 року (а.с.108-110) у покійного ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої ЧМТ - скалковий перелом правої тім”яної кістки, правої скроневої та потиличної кісток, крововиливи в мозок, рани на обличчі та волосистій частині голови та інші синці. Смерть настала від перелому черепа, дана травма є тяжким тілесним ушкодженням, небезпечна для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному зв”язку з настанням смерті.

Відповідно до висновку судово-психолого-психіатричної експертизи № 6 від 9.01.07 р. (а.с.115-117) підсудний ОСОБА_2 на момент скоєння злочину і на теперішній час на будь-яке психічне захворювання не страждав, свої дії усвідомлював і міг керувати ними, в стані фізіологічного афекту не перебував.

Даний висновок спростовує твердження підсудного ОСОБА_2, що він наносив численні удари ОСОБА_3, бо був в стані афекту, не знав навіщо це робить, не усвідомлював своїх дій. Суд їх вважає надуманими і безпідставними та розцінює їх як спосіб захисту.

Суд вважає правдивими показання підсудного ОСОБА_2, які він давав в ході досудового слідства (пояснення - а.с.8; протокол допиту підозрюваного - а.с.21-22; протокол допиту обвинуваченого - а.с.65, 159, проведений за участю захисника) про те, що удари залізним прутом по голові ОСОБА_3 він став наносити тоді, коли той уже вийшов з будинку, виводив мотоцикла з подвір”я, оскільки ці його показання об”єктивно підтверджені протоколом огляду місця події, відповідно до якого поряд з трупом ОСОБА_3 знаходився мотоцикл, на відстані 30 см.

Вказана обставина свідчить саме про те, що покійний ОСОБА_3 в момент заподіяння йому ударів дійсно виводив мотоцикл з подвір”я і після нанесення йому ударів він відпустив мотоцикл, що призвело до падіння мотоцикла.

Висновком судово-медичної експертизи (а.с.108-110) та поясненням судово-медичного експерта ОСОБА_11 підтверджено, що удари ОСОБА_3 в основному наносилися ззаду та з правого боку, що не заперечував при відтворенні обстановки та обставин події та протягом досудового слідства і сам підсудний ОСОБА_2

Показання підсудного ОСОБА_2, що він не мав умислу вбивати ОСОБА_3, а удари йому наносив з ціллю самозахисту, суд розцінює як спосіб захисту, як намагання уникнути відповідного покарання.

Виходячи з характеру і локалізації тілесних ушкоджень, виявлених у покійного ОСОБА_3, суд вважає, що умисел ОСОБА_2 при нанесенні ударів був направлений на вбивство ОСОБА_3, удари наносилися із значною силою та в життєво-важливий орган і це усвідомлював підсудний.

Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає дії ОСОБА_2 кваліфікувати по ч.1 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто заподіяння смерті іншій людині.

Позови потерпілих підлягають до часткового задоволення. Враховуючи глибину душевних страждань позивачів, завданих смертю близької їм людини, неможливістю відновлення таких втрат, розмір моральної шкоди кожному із них окремо відповідно до положень ст.ст.23, 1167, 1168 ЦК України слід визначити у сумі 100 тис. грн.

Вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди, пов”язаної з облаштуванням могили, встановлення пам”ятника покійному ОСОБА_3, залишити без розгляду із-за відсутності будь-яких доказів щодо таких витрат.

При обранні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд, що він раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, активно сприяв розкриттю злочину, тяжкість вчиненого злочину, а також протиправну поведінку покійного ОСОБА_3 в будинку ОСОБА_2, невідшкодування шкоди потерпілим, тому з урахуванням цих обставин суд вважає обрати ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Комаринець ОСОБА_2а ОСОБА_2овича визнати винним по ст.115 ч.1 КК України і призначити йому покарання - 13 (тринадцять) років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.

Міру застережного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_2 утримання під вартою.

Строк покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 14 листопада 2006 року.

Позови задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 100 тис. грн. кожному в відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Речовий доказ - залізний прут, що знаходиться в Козятинській міжрайонній прокуратурі, - знищити.

Речові докази, а саме: одяг і взуття засудженого ОСОБА_2 та одяг і взуття покійного ОСОБА_3, що зберігається в Козятинській міжрайонній прокуратурі, передати відповідно близьким родичам засудженого ОСОБА_2 та покійного ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб після його проголошення, а засудженим - в той же строк після одержання копії вироку.

СУДДЯ: