Справа № 437/1458/14-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2014 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:
головуючого - судді Бугери О.В.,
при секретарі - Білошицькій Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління комунальним майном Луганської міської ради, третя особа Державна архітектурно - будівельна інспекція в Луганській області про визнання права власності на частку домоволодіння, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з відповідним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з будинків: літ.А-1, літ.Б-1 з господарськими будівлями та спорудами. 39/100 часток зазначеного домоволодіння належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності, виданого Ворошиловградським міським житлово - комунальним управлінням від 24.11.1989 року, 24/100 часток належить на підставі договору дарування, посвідченого 4-ю Луганською держнотконторою від 05.10.1990 року №1-3895 та 37/100 часток домоволодіння належить на підставі рішення Ленінського районного суду м.Луганська від 04.11.2013 року. Згідно довідки начальника виробничого відділу по реєстрації прав власності ЛМКП БТІ м.Луганська від 29.10.2012 року проведеним обстеженням у липні 2012 року було встановлено, що свідоцтво на право приватної власності від 24.11.1989 року на ім'я ОСОБА_1 загублено, на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, до 05.08.1992 року міститься прибудова А1-1. В результаті переобладнання та перепланування змінилась загальна та житлова площа. Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 10.10.2012 року №218/18 дозволено позивачу та ОСОБА_4 перепланування та переобладнання житлового будинку за вказаною адресою, після чого загальна площа стала складати 53,6 кв.м., а житлова площа - 29,8 кв.м. На теперішній час на земельній ділянці знаходиться домоволодіння, яке складається з: літ.А-1 - житловий будинок з прибудовою літ.А1-1, загальною площею53,6 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м., ганком літ.а3, літ.Б-1 - житловий будинок з тамбуром літ.б, загальною площею 31,9 кв.м., загальною площею 26,6 кв.м., житловою площею 19,6 кв.м., літ.Ж- погріб, літ.В,Г,З,И - сараї, літ.У - убиральня, літ.Е - гараж, №1 - ворота, №2 - огорожа. Право власності після перепланування не переоформлено. Листом Управління Житлово - комунального господарства Луганської міської ради від 17.07.2012 року №Ф-2480 позивача було повідомл від 18.11.2013 року, а також платіжним дорученням від 29.04.2013 року. Вважає, що матеріальну шкоду у розмірі 1000,00 грн. на підставі вимог ст.1166,1187 ЦК України повинен відшкодувати йому відповідач. Також у зв'язку з ДТП позивач зазначив, що йому було заподіяно моральну шкоду. Так внаслідок ДТП він, будучи інвалідом 2-ї групи, зазнав переляку за своє здоров'я та за свою безпеку. Крім того, у зв'язку з ушкодженням автомобіля було порушено його звичний образ життя, він - інвалід, не міг деякий час пересуватися по місту по своїм справам, відвідувати лікаря, займатися своїми повсякденними та улюбленими справами, вести домашнє господарство, бути корисним сім'ї, тобто були порушені його нормальні життєві зв'язки. Внаслідок порушення його укладу життя, позивач став роздратованим, що спричинило порушення взаємовідносин в сім'ї, з оточуючими його громадянами, деякий час він навіть боявся керувати своїм транспортним засобом. У зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку відшкодувати завдану шк
На підставі викладеного позивач просить суд визнати за ним право власності на 39/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з: літ.А-1 - житловий будинок з прибудовою літ.А1-1, загальною площею53,6 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м., ганком літ.а3, літ.Б-1 - житловий будинок з тамбуром літ.б, загальною площею 31,9 кв.м., загальною площею 26,6 кв.м., житловою площею 19,6 кв.м., літ.Ж- погріб, літ.В,Г,З,И - сараї, літ.У - убиральня, літ.Е - гараж, №1 - ворота, №2 - огорожа.
У судовому засіданні позивач та представник позивача не були присутні, представником позивача було надано заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача Управління Комунальним майном Луганської міської ради у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, причини нявки суду не відомі.
Представник третьої особи Державна архітектурно - будівельна інспекція в Луганській області в судове засідання не з'явився, надав пояснення по справі, в яких вказав, що 05.08.1992 року вперше на законодавчому рівні встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва постановою КМУ від 05.08.1992 року №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (втратила чинність). Тобто до 05.08.1992 року не передбачалась процедура введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів при оформленні права власності на них. Зі змісту позовної заяви вбачається, що житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, збудовані в 1956-1991 роках, тобто до встановлення процедури прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, тому прийняттю до експлуатації згідно діючого законодавства не підлягають. Відповідно до п.2 Порядку, затвердженому постановою КМУ від 13.04.2011 року №461 прийняття в експлуатацію об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорту, проводиться шляхом реєстрації Інспекцією поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Відповідно до бланку декларації про готовність об'єкта до експлуатації у п.111 зазначається інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію чи договір про встановлення права земельного сервітуту щодо будівництва об'єктів інженерно - транспортної інфраструктури. Просив врахувати надані пояснення при розгляді справи по суті та подальший розгляд справи по суті здійснювати без участі представника Інспекції.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва на право приватної власності на домоволодіння від 24 листопада 1989 року, виданого Ворошиловградським міським житлово - комунальним управлінням ОСОБА_1 належить 39/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з двох житлових будинків та наддвірних прибудов, на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської райради народних депутатів від 14.11.1989 року, що видане замість свідоцтва про право на спадщину від 21.03.1988 року №2-817, що зареєстроване в реєстровій книзі №8 за реєстровим №825 від 24.11.1989 року (а.с.6-7).
Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 13.03.1990 року №66/7 про надання дозволу на будівництво було дозволено позивачу ОСОБА_1 прибудувати до будинку А-1 кухню, розміром 2,5?6,0 м по АДРЕСА_1, та зобов'язано його після закінчення будівництва всі зміни в генплані зареєструвати в облінвентарьбюро (а.с.10).
Як вбачається з матеріалів справи, 24/100 частин житлового домоволодіння з відповідною часткою господарських та побутових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці 245 кв.м. та складається з: житлового будинку літ.А-1, житловою площею 22,4 кв.м., житлового будинку літ.Б-1, площею 19,6 кв.м., сараїв Г,В, погріба літ.Ж, гаража літ.Е, уборная літ.У, сарая літ.З, сарая И, огорожі №1 ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_1 прийняв у дарунок (а.с.8-9).
Рішенням Ленінського районного суду м.Луганська від 04 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку, визнання права власності, стягнення компенсації позовну заяву було задоволено: припинено право власності ОСОБА_4 на 37/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_1 право власності на 37/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 компенсацію вартості 37/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 60840 грн., яка внесена на депозитний рахунок відповідно до квитанції №1250346 від 29.10.2013 року (а.с.11-12).
Згідно довідки начальника виробничого відділу по реєстрації прав власності ЛМКП БТІ м.Луганська від 29.10.2012 року №264126 проведеним обстеженням у липні 2012 року було встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, до 05.08.1992 року побудована прибудова А1-1. В результаті переобладнання та перепланування змінилась загальна та житлова площа. Свідоцтво на право приватної власності від 24.11.1989 року на ім'я ОСОБА_1 загублено. Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 10.10.2012 року №218/18 дозволено позивачу та ОСОБА_4 перепланування та переобладнання житлового будинку за вказаною адресою, після чого загальна площа стала складати 53,6 кв.м., а житлова площа - 29,8 кв.м. На теперішній час на земельній ділянці знаходиться домоволодіння, яке складається з: літ.А-1 - житловий будинок з прибудовою літ.А1-1, загальною площею53,6 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м., ганком літ.а3, літ.Б-1 - житловий будинок з тамбуром літ.б, загальною площею 31,9 кв.м., загальною площею 26,6 кв.м., житловою площею 19,6 кв.м., літ.Ж- погріб, літ.В,Г,З,И - сараї, літ.У - убиральня, літ.Е - гараж, №1 - ворота, №2 - огорожа. Право власності після перепланування не переоформлено (а.с.13).
Вказане також підтверджується технічним паспортом на вказане домоволодіння (а.с.14-18).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 10.10.2012 року №218/18 про надання гр.ОСОБА_1 та ОСОБА_4 дозволу на перепланування та переобладнання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, вбачається, що позивачу та ОСОБА_4 було надано дозвіл на перепланування та переобладнання житлового будинку за вказаною адресою (без зміни його функціонального призначення) згідно проекту, який додається до цього рішення (а.с.19).
Листом Управління Житлово - комунального господарства Луганської міської ради від 17.07.2012 року №Ф-2480 позивача було повідомлено, що видати дублікат загубленого свідоцтва про право власності на 39/100 часток домоволодіння неможливо внаслідок того, що архів ЛМКГ за 1989 рік в УЖКГ ЛМР не зберігся (а.с.20).
Листом Луганського обласного державного нотаріального архіву №02-3336/01-4 від 09.08.2012 року позивачу у видачі дублікату свідоцтва про право особистої власності, виданого Ворошиловградським міскжилкомунуправлінням 24.11.1989 року також було відмовлено у зв'язку з тим, що даний документ не є нотаріально посвідченим і в архіві не зберігається (а.с.21).
Відповідно до довідки ТОВ «Землевпорядна фірма «Бєліков & К» №25/1 від 25.12.2012 року вбачається, що в результаті геодезичних вимірів та обчислення площі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що площа земельної ділянки становить 0,0259 га (а.с.22).
30 грудня 2013 року позивачем було направлено в Державний архітектурно - будівельній інспекції в Луганській області лист з проханням повідомити чи можливо отримати в інспекції правовстановлюючий документ або узаконити іншим шляхом 29/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, які належать позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 24.11.1989 року, яке було загублено (а.с.23).
Вказаний лист Державною архітектурно - будівельною інспекцією в Луганській області було отримано 08.01.2014 року, що підтверджується відповідною відміткою в повідомленні (а.с.24), однак до цього часу ніякої відповіді позивач так і не отримав.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки в ході розгляду справи було встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач набув право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на законних підставах, до 1992 року ним з дозволу відповідних органів було здійснено перепланування та переобладнання житлового будинку за вказаною адресою, право власності після чого не переоформлено, що змушує позивача звернутися до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.328,376,392 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 39/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з: літ.А-1 - житловий будинок з прибудовою літ.А1-1, загальною площею 53,6 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м., ганком літ.а3, літ.Б-1 - житловий будинок з тамбуром літ.б, загальною площею 31,9 кв.м., загальною площею 26,6 кв.м., житловою площею 19,6 кв.м., літ.Ж- погріб, літ. В,Г,З,И - сараї, літ.У - убиральня, літ.Е - гараж, №1 - ворота, №2 - огорожа.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів, а особами що не були присутні в судовому засіданні в тому ж порядку та в той же строк з дня отримання його копії.
Головуючий суддя О.В.Бугера