Єдиний унікальний номер 2-510/11 Номер провадження 22-ц/775/5236/2014

Єдиний унікальний номер 2-510/11

Номер провадження 22-ц/775/5236/2014

Категорія 27 Головуючий в 1 інстанції Ушенко В.Ф.

Доповідач Ларіна Н.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Ларіної Н.О.

суддів Лісового О.О., Кіянової С.В.

при секретарі Доброрез А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Калінінського районного суду м. Донецька від 04 березня 2014 року у цивільній справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про визначення частки майна боржника ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку звернувся до суду із поданням, про визначення частки майна боржника, зазначивши, що на виконанні у ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку знаходиться виконавчий лист № 2-510/11 від 18 лютого 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у сумі 46 336 грн. 47 коп. на користь ОСОБА_3 07 липня 2012 року, відповідно до вимог ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», було відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання виконавчого документу.

В поданні зазначено, що добровільно виконавчий документ боржником не виконаний та у ході проведення процесуальних дій було встановлено, що квартира АДРЕСА_1 в м. Донецьку, на праві спільної приватної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Для звернення стягнення на частку майна боржника з метою повного та своєчасного виконання рішення суду необхідно визначити частку майна боржника.

У зв'язку із чим заявник звернувся до суду із поданням про визначення частки майна боржника.

Ухвалою Калінінського районного суду м. Донецька від 04 березня 2014 року подання державного виконавця задоволено: визнано, що ОСОБА_2 належить 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 у м. Донецьку.

Зазначену ухвалу оскаржила ОСОБА_1, апеляційній скарзі просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, оскільки вона не відповідає нормам матеріального та процесуального права, постановити нову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначає, що суд першої інстанції жодного разу не повідомляв ні її, ні ОСОБА_2, як співвласників майна, про слухання даної справи та не викликав для участі у її розгляді, що є грубим порушенням норм чинного законодавства.

Зазначає, що, відповідно до тексту оскаржуваної ухвали, суд встановив, що державний виконавець звернувся до суду з поданням, зазначивши, що на виконанні у ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку знаходиться виконавчий лист № 2-510/11 від 18 лютого 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у сумі 46 336,47 грн., однак далі за текстом оскаржуваної ухвали суд першої інстанції встановив, що на виконанні у ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку знаходиться виконавчий лист № 2-510/11 від 18 лютого 2011 року про стягнення заборгованості у сумі 46 336,47 грн. у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Тобто суд встановив, що заборгованість повинна бути стягнута з ОСОБА_2, як єдиного боржника, згідно виконавчому листу № 2-510/11, а також у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1, згідно тому ж виконавчому листу. Вважає, що, якщо вона та ОСОБА_2 є солідарними боржниками, незрозуміло, чому державний виконавець звернувся з поданням про визначення частки квартири лише ОСОБА_2 Зазначає, що вищевикладене свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд подання державного виконавця.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було перевірено та з'ясовано, які виконавчі дії були здійснені державним виконавцем до звернення до суду з поданням, чи встановлювалась наявність у боржника грошових коштів, цінностей або іншого майна, на яке можливо звернути стягнення.

Також, на думку апелянта, оскаржувана ухвала не містить будь-яких відомостей про можливість або неможливість виділити частку ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 у м. Донецьку. Вказує, що, приймаючи до уваги функції державного виконавця, виділ частки майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, необхідний державному виконавцю для звернення стягнення на дану частку, проте, умови, встановлені нормами чинного законодавства, для виділу частки для звернення на неї стягнення судом першої інстанції взагалі не розглядались.

Апелянт та ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату, час та місце слухання повідомлені належним чином - листом з повідомленням від 10 червня 2014 року, доказів поважності причини своєї відсутності суду не надали, тому на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України скаргу розглянуто за відсутністю апелянта та ОСОБА_2

ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце слухання скарги повідомлений належним чином - листом з повідомленням від 10 червня 2014 року, до суду надіслав заперечення щодо апеляційної скарги, доказів про важність причини своєї відсутності суду не надав, тому на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України скаргу розглянуто за відсутністю ОСОБА_3

Представник ВДВС Калінінського РУЮ м. Донецька в судове засідання апеляційного суду не заявився, про дату, час та місце слухання апеляційної скарги повідомлений належним чином - телефонограмою № 870 від 13 червня 2014 року, яка зареєстрована у журналі телефонограм №4, до суду надіслав клопотання про розгляд скарги без участі представника, тому на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України скаргу розглянуто за відсутністю представника ВДВС.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд, оскільки порушено процесуальний порядок, встановлений для вирішення питання.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відповідно до ст. 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до положень ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

На підставі положень ст. 379 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Судом першої інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку знаходиться виконавчий лист № 2-510/11 від 18 липня 2011 року, виданий Калінінським районним судом м. Донецька, про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 35 947,00 грн., моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. та судових витрат у розмірі 389,47 грн., а всього - 46 336,47 грн.

07 липня 2012 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження.

Згідно відомостей КП «БТІ м. Донецька», власниками квартири АДРЕСА_1 в м. Донецьку, на праві спільної власності є ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Проаналізував обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість задоволення подання відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку.

З зазначеним висновком суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки при вирішенні цього питання, судом першої інстанції порушено процесуальний порядок вирішення таких спорів, а саме.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи та оскаржуваної ухвали - суд першої інстанції не притягував до участі у справі та не повідомляв учасників виконавчого провадження: стягувача - ОСОБА_3 та боржника - ОСОБА_2 та заінтересовану особу ОСОБА_1, яка співвласником квартири разом з боржником. Тобто проведено розгляд подання без повідомлення сторін у порушення вимог ст. 379 ЦПК України.

Виходячи з матеріалів справи, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими і приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

За таких обставин та відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу, скасовує ухвалу суду першої інстанції як постановлену з порушенням вимог процесуального закону з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд питання.

Інші доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає передчасними, оскільки вони можуть бути вирішені судом першої інстанції при новому розгляді питання при належному повідомленні сторін.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч.1 п. 3, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Калінінського районного суду м. Донецька від 04 березня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд питання до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді: