Єдиний унікальний номер 228/1517/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4815/2014

Категорія 27 Головуючий в 1 інстанції Черткова Л.О.

Доповідач Ларіна Н.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Зінов'євої А.Г.

суддів Ларіної Н.О., Іванової А.П.

при секретарі Стефановій Я.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 08 квітня 2014 року у цивільній справі за позовною заявою приватного акціонерного товариства „Лізинг інформаційних технологій" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2013 року до суду звернувся ПАТ „Лізинг інформаційних технологій" з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В позові зазначено, що 22 жовтня 2010 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір № 120185216 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання. На забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 - ОСОБА_3 укладено договір поручительства за клієнта в системі LеаsеІТ. За вказаним Договором загальна первісна вартість переданого обладнання становить 1 989 грн. 00 коп.

За умовами п. 2.1. Договору умови, за якими ІТ-обладнання, інші товари та послуги надаються Клієнту, визначаються Пакетом LеаsеІТ. ОСОБА_1 обрано пакет LеаsеІТ Шістка1. За умовами Пакету LеаsеІТ є: платіж при отриманні обладнання (загальної суми платежів): 16,67% вид договору - фінансовий лізинг; кількість місячних лізингових платежів (крім першого) - 5; розмір місячних платежів: щомісяця рівними частинами для відповідача по 331 грн. 51 коп.; перехід права власності - виплата повної вартості обладнання.

Позивач у повному обсязі виконав свої договірні обов'язки щодо надання обладнання Клієнту згідно Договору у відповідні строки та належної комплектації обладнання, а ОСОБА_1 свої грошові обов'язки не виконав, тому йому на підставі п. 5 4.2. Договору та п. 14.2 Правил нарахована заборгованість.

Позивач просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів 24 544 грн. 56 коп. : 1560 грн. 00 коп. компенсація вартості наданого обладнання; 22 932 грн. 00 коп. штрафні санкції за несплату щомісячних платежів 52, 56 грн. компенсація понесених витрат та судові витрати.

Рішенням Докучаєвського міського суду Донецької області від 08 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПрАТ „Лізинг інформаційних технологій" суму заборгованості у розмірі 24 544,56 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПрАТ „Лізинг інформаційних технологій" судовий збір у розмірі по 122,72 грн. з кожного.

Зазначене рішення оскаржили відповідачі, в апеляційній скарзі просили рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки воно не відповідає нормам матеріального та процесуального права, ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначають, що, відповідно до умов договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_1, останній отримав від позивача мобільний телефон вартістю 1989 грн. за актом прийому-передання. Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 сплатив позивачу 641,50 грн. за отриманий товар. Проте, суд першої інстанції стягнув солідарно з відповідачів 24 544,56 грн. штрафних санкцій, керуючись лише довідкою про структуру грошових нарахувань та надходжень від 27 серпня 2013 року, наданою суду позивачем.

Апелянти зазначають, що за порушення умов договору з оплати отриманого товару ОСОБА_1 несе відповідальність відповідно до договору та доданих Правил, а в укладеному договорі відсутня відповідальність за порушення строку оплати товару.

Крім того, вказують, що суд першої інстанції у порушення норм чинного законодавства не застосував до спірних правовідносин спеціальну позовну давність по стягненню штрафу, пені строком в один рік.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджено його підписом у розписці від 29 травня 2014 року, доказів щодо поважності причини своєї відсутності суду не надав, тому на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України справу розглянуто за відсутністю зазначеного апелянта.

ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином - листом з повідомленням від 29 травня 2014 року та телефонограмою № 828 від 11 червня 2014 року, яка зареєстрована у журналі телефонограм № 4, доказів щодо поважності причин своєї відсутності суду не надала, тому на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України справу розглянуто за відсутністю зазначеного апелянта.

Представник позивача в судове засіданні апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином - листом з повідомленням від 30 травня 2014 року, до суду надіслав заяву з клопотанням про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення зокрема є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За вимогами ч. 1-2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За ст. 509 ЦК України Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За вимогами ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

За п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець зобов'язаний: у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний: своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.п. 1,3,4 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі Договору ОСОБА_1 отримав від позивача в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання вартістю 1969 грн. 00 коп. та на погашення місячних орендних платежів сплатив лише 492,00 грн., тобто зобов'язання за Договором виконав не у повному обсязі. Тому на підставі п. 5.4.3. та п. 7.1. Договору з нього та його поручителя солідарно стягнуто суму заборгованості у розмірі 24 544 грн.56 коп.

З зазначеним висновком суду першої інстанції в частині розміру стягнення заборгованості не погоджується суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. 5 перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства", ЗАТ "Лізинг інформаційних технологій" змінило найменування на ПАТ "Лізинг інформаційних технологій", що підтверджується витягом з протоколу № 65 від 16 грудня 2011 року (а.с. 25).

Також судом першої інстанції встановлено, що 22 жовтня 2010 року між ЗАТ "Лізинг інформаційних технологій" в особі ПП "Мобіліті", яке діяло на підставі довіреності № 10070201 від 02 липня 2010 року (а.с. 26) та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір № 120185216 (а.с. 6) про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, що підтверджується актом приймання-передачі майна № 120185216 від 03 листопада 2010 року (а.с. 14).

За наданим суду Актом приймання передачі майна № 120185216 від 03 листопада 2010 року вбачається передання представником позивача ОСОБА_1 телефон мобільний Nokia C5 White. Зазначений акт передачі майна підписано сторонами.

З Договору № 1201855216 від 22 жовтня 2010 року Про отримання обладнання в системі LеаsеІТ вбачається, що вартість отриманого ОСОБА_1 телефону - 1989 грн. 00 коп.; платіж при отриманні обладнання (загальної суми платежів): 16,67% вид договору - фінансовий лізинг; кількість місячних лізингових платежів (крім першого) - 5; розмір місячних платежів; перехід права власності - виплата повної вартості обладнання.

Також з Договору про отримання обладнання в системі LеаsеІТ вбачається, що підписуючи цій Договір, Клієнт приймає на себе зобов'язання щодо сплати платежів за отримане обладнання згідно з вказаним Пакетом фінансування LеаsеІТ. Пакет фінансування LеаsеІТ додається та є невід'ємною частиною Договору. До клієнта переходить право користування обладнаням за адресою експлуатації та матеріальна відповідальність за отримане обладнання. Право власності на обладнання переходить до Клієнта згідно з умовами обраного Пакету фінансування LеаsеІТ.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного Договору, відповідач ОСОБА_1 взяв участь в системі LеаsеІТ, зокрема, отримав ІТ-обладнання та інші товари та послуги, на умовах, визначених обраним ним пакетом фінансування LеаsеІТ, а позивач зобов'язався забезпечити передачу останньому ІТ-обладнання, запасних частин, комплектуючих, витратних матеріалів, тощо.

Відповідно до п. 1.2. Договору, порядок отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг відповідачем ОСОБА_1 визначались Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LеаsеІТ (а.с. 7-12), які є невід'ємною частиною вищезазначеного договору, затверджені та введені в дію наказом Генерального директора ЗАТ "Лізинг ІТ" від 01 лютого 2006 року, офіційно опубліковані на сайті www.lieaseit.ua/pravila.aspx і є незмінними з 01 лютого 2006 року, застосовуються до всіх договорів про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LеаsеІТ.

Також, судом першої інстанції з п. 8.7. Договору, встановлено, що ОСОБА_1 підтвердив своїм підписом, що з Правилами ознайомлений, їх зміст йому зрозумілий та погодився їх виконувати.

Судом апеляційної інстанції з п. 3.1. Договору встановлено, що Клієнт сплачує на користь Оператора LеаsеІТ платежі згідно з умовами Пакету LеаsеІТ та цим Договором. Клієнт отримує рахунки від оператора LеаsеІТ в строк до 10 числа поточного місяця та сплачує платежі в строк до 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п.п. 6.6. та 6.9. Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг у системі LеаsеІТ: розрахунковий період становить 1 календарний місяць, плата платежів здійснюється до 20 числа поточного місяця; якщо Клієнт сплачує місячний платіж після 20 числа поточного місяця, і при цьому за його особовим рахунком існувала заборгованість за попереднім місячним (ими) платежем(ами), то кошти які надійшли, в першу чергу зараховуються в погашення нарахованих штрафів (пені), в другу чергу - в погашення всіх нарахованих процентів (комісії), в третю чергу погашають заборгованість за попереднім (ими) місячним (ими) платежем()ами в частині вартості обладнання.

Розділом 5 Договору передбачені права та обов'язки сторін, зокрема п. 5.4.2. клієнт зобов'язаний: своєчасно в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені Пакетом LеаsеІТ та цим Договором.

Крім того за п. 8.1 Договору сторони погодились, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту розірвання з ініціативи будь-якої із сторін або з підстав, передбачених цим договором, Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LеаsеІТ (Правила), але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов'язків

Відповідно до п 6.2. Правил, визначено, що строк, протягом якого ОСОБА_1 повинен сплачувати платежі, починається з дня передачі останньому обладнання і закінчується в останній день останнього календарного місяця, встановленого пакетом LеаsеІТ.

Відповідно до п. 16.1. Правил укладений між Сторонами Договір діє протягом строку, на який його укладено, але в будь якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 було сплачено на рахунок позивача 641,50 грн., з яких 212,50 грн. - погашення штрафних санкцій за несплату рахунків, 429 (331,50+97,50) грн. - погашення місячних орендних платежів, що підтверджується довідкою про Структуру грошових нарахувань та надходжень від 27 серпня 2013 року (а.с. 15). Однак в подальшому обов'язки по сплаті взятих на себе фінансових зобов'язань відповідач ОСОБА_1 не виконував.

Судом першої інстанції встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вищезазначеним договором 26 жовтня 2010 року між ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір поруки № 120185216 (а.с. 13), відповідно до якого остання поручилася в солідарному обсязі відповідати за належне та в повному обсязі виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором № 120185216 від 22 жовтня 2010 року. Зазначений Договір підписано обома відповідачами, доказів щодо не підписання цього Договору ОСОБА_2 суду не надано. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 письмово відмовилась від проведення почеркознавчої експертизи (а.с. 116).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в порушення умов Договору «Про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання» № 120185216 від 22 жовтня 2010 року та Договору поруки № 1201852016 від 26 жовтня 2010 року, свої зобов'язання належним чином не виконали, внаслідок чого виникла заборгованість.

Як встановлено з «Роз'яснень до Структури грошових нарахувань та надходжень» від 04 червня 2014 року та наданого платіжного доручення та витягу з банку - ОСОБА_1 було проведені наступні оплати за Договором: 02 листопада 2010 року - 331 грн. 50 коп. перший обов'язків платіж та 25 березня 2011 року платіж в розмірі 310 грн.

При цьому, перший платіж 331 грн. 50 коп. було зараховано у повному обсязі як місячний платіж в рахунок компенсації вартості товарів/послуг, а другий платіж у розмірі 310 грн. наступним чином: 97 грн. 50 було зараховано як місячний платіж в рахунок компенсації вартості товарів/послуг, а 212 грн. 50 коп. на штрафні санкції відповідно до п. 6.8. та п. 6.9. Правил.

Таким чином, розмір несплаченої відповідачами заборгованості в рахунок компенсації вартості товарів/послуг складає 1560 (1989,00-661,50-97,50) грн. 00 коп., компенсації витрат 52 грн. 56 коп. Зазначені суми підлягають оплаті відповідачами у солідарному порядку на підставі зазначених Договорів та Правил. Строк позовної давності, з врахуванням звернення позивача до суду із позовом 11 вересня 2013 року і останнього платежу 25 березня 2011 року та загального строку позовної давності, за цими вимогами не порушено.

Крім того, розділом 7 Договору передбачена «Відповідальність сторін та вирішення спорів», зокрема п. 7.1. сторони несуть відповідальність, встановлену Договором, Правилами та чинним законодавством України.

П. 7.2. Договору передбачено у разі прострочення платежів, Клієнт сплачує плату за прострочення платежів в порядку та розмірах, визначених Правилами.

Відповідно до п. 14.2. Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг у системі LеаsеІТ: у разі несвоєчасної оплати Клієнтом нарахованого платежу Клієнт оплачує на користь Оператора LеаsеІТ плату за прострочення платежу: в розмірі п'яти відсотків від погашеної суми простроченого платежу, яким погашення простроченого платежу здійснюється у розрахунковому періоді, на якимй припадає дата оплати за Договором; в розмірі 10% від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюється після закінчення розрахункового періоду, на який припадає дата оплати за Договоорм. Спалата плати за прострочення платежу не звільняє Клієнта від обов'язку в повному обсязі оплатити платежі, передбачені Пакетом LеаsеІТ.

За п. 7.3. Договору встановлено, що у разі несплати Клієнтом двох платежів поспіль, Клієнт зобов'язаний за першою вимогою Оператора LеаsеІТ протягом 10 (десяти) календарних днів з моменті отримання вимоги від Оператора LеаsеІТ достроково одноразово оплатити на користь Оператора LеаsеІТ всі платежі, належні до сплати згідно з Пакетом LеаsеІТ.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачами прострочено виконання зобов'язання та позивач не скористався своїм правом за п. 14.6. Правил повернення обладнання. Тому з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача на підставі зазначених пунктів Договору та правил підлягає стягненню штрафні санкції.

Аналіз норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Таким чином, враховуючи викладене та той факт, що ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції, в апеляційній скарзі заявив про порушення судом норм ч. 2 ст. 258 ЦК України, а позивач звернувся до суду 11 вересня 2013 року та розрахунок заборгованості (в тому числі штрафні санкції) помісячний до 20 серпня 2013 року. Тому на користь позивача у солідарному порядку з відповідачів підлягають стягненню штрафні санкції за останніх 12 місяців перед зверненням до суду (з 01 вересня 2012 року по 20 серпня 2013 року) у розмірі 17 040 (780,39+858,43+944,27+1038,70+1142,57+1309,39+1382,51+1520,76+1672,84+1840,12+2024,13+2226,55) грн. 66 коп. Доводи апеляційної скарги в цій частині (щодо застосування вимог ч. 2 ст. 258 ЦК України) підлягають задоволенню.

Але ж вирішуючи питання про визначення розміру заборгованості, судом першої інстанції не враховано положення ч. 2 ст. 258 ЦК України, тому рішення підлягає зміні.

Доводи апеляційної скарги щодо не правильного застосування судом вимог законодавства та солідарної відповідальності боржників, апеляційний суд приймає критично, оскільки за умовами Договору поруки за клієнта в системі LеаsеІТ № 120185216 від 26 жовтня 2010 року - Поручитель (ОСОБА_3.) несе разом з Клієнтом солідарну відповідальність за належне та у повному обсязі виконання Клієнтом своїх зобов'язань, що виникають за Договором про отримання обладнання в системі LеаsеІТ.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в Договорі про отримання обладнання в системі LеаsеІТ відповідальність за порушення строку оплати товару, апеляційний суд приймає критично, оскільки п. 7.1. та п. 7.2. Договору передбачено відповідальність сторін за прострочення платежів в порядку та розмірах, визначених Правилами, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2.).

З наведеного, доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, рішення суду на підставі п.4, ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 08 квітня 2014 року в частині розміру суми заборгованості змінити.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь приватного акціонерного товариства „Лізинг інформаційних технологій" за договором № 120185216 від 22 жовтня 2010 року про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання суму заборгованості станом на 20 серпня 2013 року у розмірі 18 653 (вісімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 22 коп., яка складається з компенсації вартості товару/послуги у розмірі 1560 грн. 00 коп., компенсації витрат 52 грн. 56 коп. та штрафу у розмірі 17 040 грн. 66 коп.

В інший частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді: