Єдиний унікальний номер 0528/12400/2012 Номер провадження 11/775/511/2014
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 червня 2014 року колегія судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді Гришина Г.А.,
суддів Стародуба О.Г., Залізняк Р.М.,
за участю прокурора Еляшової Г.Д.
розглянувши у судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляціями прокурора, потерпілого ОСОБА_1 на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 16 січня 2014 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краматорська Донецької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
засуджено за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,-
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Краматорська Донецької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
засуджено за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,-
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку, 25 вересня 2011 року, приблизно о 16 годині 55 хвилин , ОСОБА_2 проходив біля домоволодіння АДРЕСА_2 Припускаючи наявність на території даного домоволодіння і будинку різного майна, у ОСОБА_2 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Відразу після цього для проникнення в будинок ОСОБА_2 підготував і взяв із собою гвоздодер і , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, приблизно о 17 годині 04 хвилини цього ж дня підійшов до паркану даного домоволодіння . Після цього ОСОБА_2, скориставшись тим , що навколо нікого з громадян немає і за його діями ніхто не спостерігає, через паркан проник на, що є сховищем територію домоволодіння АДРЕСА_2 звідки знявши з даху літньої кухні, умисно, таємно, з корисливих спонукань, приготував для викрадення чуже майно, що належить громадянинові ОСОБА_1, а саме:
- 1 металевий лист товщиною 1 мм., розміром 57,3x63см, вартістю 5,89 грн.;
- 1 металевий лист товщиною 1 мм., розміром 44x55 см, вартістю 3,94 грн.;
- 1 металевий лист товщиною 1 мм. , розміром 100x30 см, вартістю 4,9 грн.;
- 1 металевий лист товщиною 1 мм. , розміром 60x30 см, вартістю 2,93 грн.;
- 1 металевий лист товщиною 1 мм. , розміром 40,5x94 см, вартістю 6,21 грн.;
на загальну суму 23,87 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_1 матеріальний збиток на суму 23,87 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення майна ОСОБА_1, діючи єдиним умислом ОСОБА_2 підійшов до будинку, розташованому на території даного домоволодіння і використовую принесений з собою гвоздодер, зламав пристрій, що замикає його вхідні двері, після чого через відкриті двері проник в дім, що є житлом, з якого умисно, таємно , з корисливих спонукань приготував до викрадення чуже майно, що належить ОСОБА_1, а саме:
- 12 ікон, вартістю 5 грн. кожна, на загальну суму 60 грн.;
- 3 столові металеві ложки, вартістю 4 грн. кожна, на загальну суму 12 грн.;
- 3 виделки металеві, вартістю 3 грн. кожна, на загальну суму 9 грн.;
- 4 чайних металевих ложки, вартістю 2 грн. кожна, на загальну суму 8 грн.;
- 10 керамічних тарілок, вартістю 1,50 грн. кожна, на загальну суму 15 грн.
заподіявши потерпілому ОСОБА_1 матеріальний збиток на загальну суму 104 грн., а всього потерпілому ОСОБА_1 заподіяв матеріальний збиток на загальну суму 127,87 грн., не здійснивши своїх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця і не довів свій умисел до кінця з причини, не залежної від його волі, оскільки був затриманий працівниками міліції в будинку.
Крім того, 20 червня 2012 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин , ОСОБА_2 разом зі своїм братом ОСОБА_3 перебували в лісопосадці, розташованій в безпосередній близькості від ТОВ «Краматорський феросплавний завод» в районі вулиці Слов'янської в м. Краматорську. Тут у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Краматорський феросплавний завод , і вони вступили між собою в злочинну змову . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу, проникли на охоронювану територію ТОВ «Краматорський феросплавний завод», розташований по вул. М.Тореза, 18 в м. Краматорську, що є сховищем, де з метою таємного викрадення чужого майна почали відшукувати металеві вироби. Перебуваючи на території вказаного підприємства , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 побачили фрагмент металевого рейки, який знаходився в землі. Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи знайдені на місці гілки, відкопали із землі металевий рейок Р-65, довжиною 4,4 метрів, масою 250 кг., вартістю 552,50 грн., що належить ТОВ «Краматорський феросплавний завод», тим самим підготували чуже майно до розкрадання.
Цього ж дня , 20.06.2012 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, разом з раніше знайомим ОСОБА_4, якому достовірно не було відомо про їх злочинні наміри, взяли металевий візок для транспортування зазначеного металевого рейки, повернулися на територію ТОВ «Краматорський феросплавний завод» і підійшли до вказаного рельсу, де були затримані працівниками охорони підприємства.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця з причин, не залежних від їх волі, а саме були застигнуті на місці скоєння злочину працівниками охорони ТОВ «Краматорський феросплавний завод».
В апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про скасування вироку внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. В обґрунтування апелянт зазначив, що було встановлено, що ОСОБА_2 своїми умисними діями скоїв незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у сховище і житло, тобто вчинив злочин, передбачений ст.15 ч.3, ст.185 ч.3 КК України.(а.с.81-84 т.3). У мотивувальній частині вироку суд, викладаючи формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, не вказав, що дії ОСОБА_2 при вчиненні епізоду замаху на крадіжку з території ТОВ «Краматорський феросплавний завод» мають таку кваліфікуючу ознаку як «повторність». Разом з тим, суд кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у сховище і житло, тобто вчинив злочин, передбачений ст.15 ч.3 , ст.185 ч.3 КК України (а.с.96-98 т.3). Таким чином, висновки суду, наведені у вироку, містять суттєві протиріччя в частині кваліфікації дій ОСОБА_2, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Прокурор просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
В апеляційній скарзі потерпілого ОСОБА_1 ставиться питання про скасування вироку. Апелянт вважає, що судом 1-ї інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, проігнорована вказівка ухвали Апеляційного суду Донецької області від 26.06.2013 року в частині кваліфікації дій ОСОБА_2 по епізоду 25 вересня 2011 року щодо замаху їм на крадіжку з будинку ОСОБА_1 Суд у вироку, визнавши ОСОБА_2 винним у замаху на крадіжку з дому ОСОБА_1, при кваліфікації другого епізоду - замаху на крадіжку з Краматорського феросплавного заводу не зазначив таку кваліфікуючу ознаку як повторність. Крім того, судом обрано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надмірно м'яке покарання. Вважає, що є достатньо підстав для застосування до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 реальної міри покарання. Потерпілий просить вирок скасувати та призначити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 більш суворе покарання.
На апеляційну скаргу прокурора потерпілим ОСОБА_1 подані заперечення.
В судовому засіданні прокурор змінив доводи апеляції та просив змінити оскаржений вирок відносно засуджених в частині встановлення іспитового строку встановленого в порядку ст.75 КК України, оскільки першим постановленим по справі вироком від 14.02.2013 р. ОСОБА_3 було встановлено в порядку ст..75 КК України іспитовий строк менший, ніж це призначено за новим оскарженим вироком. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились.
Заслухавши доповідача, прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляція потерпілої не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Справу було розглянуто в порядку КПК України в редакції 1960р.
Висновки суду 1-ї інстанції щодо фактичних обставин справи та кваліфікацію дій засуджених будь-хто з учасників процесу в апеляційному порядку не оскаржував.
Аналіз положень ст.334 КПК України вказує на те, що мотивувальна частина вироку це його частина від слова "Встановив" до слова "Засудив". І в цій частині оскарженого вироку відповідно до вимог зазначеної норми місцевий суд виклав як обставини вчинення злочину так і при їх кваліфікації наявність в діях ОСОБА_2 кваліфікуючої ознаки крадіжки - повторності. Тому колегія суддів вважає надуманим довід апеляції прокурора про не відповідність вироку вимогам ст.334 КПК України
Як вбачається з матеріалів справи, первинно за ці же злочини вироком Краматорського міськсуду Донецької області від 14.02.2013 р. ОСОБА_2 було засуджено до 3 років позбавлення волі із звільненням засудженого в порядку ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком в 2 роки, а ОСОБА_3 до 3 років позбавлення волі із звільненням в порядку ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком в 1 рік.
Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Донецької області від 26 липня 2013 року зазначений вирок відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасовано, справу було направлено в місцевий суд на новий судовий розгляд. При цьому вирок не було скасовано у зв'язку із не вірним звільненням засуджених від відбування покарання чи у зв'язку із призначенням надмірно м'якого покарання. Тому відповідно до вимог ст.375 КПК України за новим вироком призначене покарання та умови іспитового строку не можуть бути більш суворими, ніж це було встановлено попереднім вироком.
Тому, апеляція потерпілого, як така, що не ґрунтується на вимогах закону, задоволенню не підлягає. Апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню в частині зміни вироку відносно іспитового строку звільнення засуджених від покарання.
Порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку, припущено не було.
Враховуючи викладене, керуючись ст.366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 16 січня 2014 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині обрання призначеного відповідно до ст.75 КК України іспитового строку звільнення від відбування покарання змінити, зменшити іспитовий строк ОСОБА_2 до двох років, а ОСОБА_3 до одного року. В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом трьох місяців до Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді: