Справа №22 Ц- 547/2008 р.              Головуючий  1-ї інстанції: Савін O.I.

Категорія- 51                               Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.

РІШЕННЯ

Іменем України

2008р.,  лютого місяця,  27 дня               Судова колегія судової палати в

цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого:                         Галу щенка О. І.

суддів:                                   Шолох З.Л. Колосовського С. Ю.

при секретарі:       Фірсовій Т.В.

за участю:

представника

відповідача -                        ОСОБА_1

позивачки -                        ОСОБА_2

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.  Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

Відкритого акціонерного товариства «Юженергобуд» на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06.12.2007 p.,  постановлене за позовом

ОСОБА_2     до  ВАТ  «Юженергобуд» про поновлення на роботі,  стягнення середнього   заробітку   за   час   вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

11.09.2007 р. ОСОБА_2  звернулася з позовом до ВАТ «Юженергобуд» про поновлення на роботі,  стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

Позивачка зазначала,  що наказом керівника № 769-к від 23.08.2007 р. вона звільнена з посади моториста бетонозмішувальної установки в зв'язку із скороченням штату за п.1  ст.  40 КЗпП України з 27.08.2007 р.

Вважаючи звільнення незаконним,  позивачка просила про задоволення позову.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06.12.2007 р. постановлено про задоволення позову.

В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову,  вважаючи що звільнення здійснено законно,  а суд цих обставин не врахував і до того ж,  при визначенні розміру стягнення середнього заробітку не врахував вимог закону,  щодо зменшення суми відшкодування на величину отриманих позивачкою вихідної допомоги та допомоги,  яка була надана їй службою зайнятості.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з приписами  ст. . 42 КЗпП України,  переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці,  що вимагають скорочення чисельності працюючих чи штату,  надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

З матеріалів справи вбачається,  що позивачка на час звільнення займала посаду моториста бетонозмішувальної установки.

2

Згідно з наказами № 76 від 15.02.2007 р. «Про реорганізацію структури ВАТ«Юженергобуд»; № 284 від 16.06.2007 р. «Про скорочення»,  вона була звільнена з роботи наказом керівника № 769-к від 23.08.2007 р. в зв'язку із скороченням штату за п.1  ст.  40 КЗпП України з 27.08.2007 р.

В той же час,  з пояснень сторін,  свідків,  у тому числі,  голови ПК підприємства,  яким вирішувалось питання про надання згоди на звільнення та та кадрових документів,  вбачається,  що підставою для занесення позивачки до списку на вивільнення в зв'язку зі скороченням штату послужила та обставина,  що позивачка знаходилась у неприязних стосунках з директором підрозділу підприємства,  який безпосередньо складав список посад та осіб,  що підлягають вивільненню на дільниці ЗЗДВ та дані про факти продажу позивачкою на робочому місці саморобних алкогольних напоїв.

При цьому,  адміністрацією підприємства та керівником дільниці цим даним не надавалась відповідна правова оцінка.

Крім того,  відповідачем не надано переконливих доказів того,  що переважне право на залишення на посаді моториста бетонозмішувальної установки має інша особа,  а не позивачка,  яка пропрацювала у відповідача без стягнень біля 26 років,  має третій кваліфікаційний розряд,  неодноразово заохочувалася за добросовісну працю та являється особою предпенсійного віку.

Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини спору,  дав належну оцінку наданим доказам і прийшов обґрунтованого висновку,  про безпідставність звільнення позивачки на підставі п. 1  ст.  40 КЗпП України,  ухваливши рішення про її поновлення на попередній посаді,  яке відповідає дійсним обставинам справи та вимогам чинного трудового законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те,  що звільнення відповідає вимогам закону,  не можуть бути враховані при апеляційному перегляді,  оскільки спростовуються достовірними доказами,  яким суд дав належну юридичну оцінку та які свідчать про необгрунтованність звільнення та його незаконність.

Цей висновок опосередковано підтверджується також і поясненнями голови профкому дільниці ЗЗБВ ВАТ «Юженергобуд»,  ОСОБА_3 про те,  що включення позивачки до списку на скорочення та вивільнення стало наслідком продажу нею самогону на робочому місці.

В той же час,  визначаючи розмір середнього заробітку ,  який має бути виплачений позивачці,  відповідно до положень ч. 2  ст. . 235 КЗпП України,  суд не врахував,  що із загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід відрахувати виплачену позивачці вихідну допомогу у розмірі 951 грн. 09 коп. та 620 грн. допомоги,  отриманої у центрі зайнятості.

З врахуванням чих обставин рішення в частині стягнення середнього заробітку підлягає зміні,  а сума стягнення зменшенню до 2830 грн. 08 коп.

Крім того,  має бути зменшений і розмір відшкодування моральної шкоди,  оскільки суд не звернув достатньої уваги на обставини порушення трудових прав позивачки,  ступеня вини відповідача,  оскільки вину адміністрації слід оцінювати з урахуванням процедури звільнення,  яка з одного боку,  обумовлена колегіальним рішенням акціонерного товариства про необхідність оптимізації стрктури підприємства та зменшення числа працюючих,  а з іншого боку рішенням профспілкового органу,  який поверхово вирішував питання про дачу згоди на звільнення працівників та фактично предрік прийняття адміністрацією такого рішення.

З врахуванням цих обставин та факту поновлення трудових прав позивачки розмір відшкодування моральної шкоди,  на думку судової колегії,  має бути зменшено до 500 грн.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  309,  316 ЦПК України,  судова колегія

3

вирішила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Юженергобуд» - задовольнити частково.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06.12.2007 р. в частині стягнення середнього заробітку та моральної шкоди -змінити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Юженергобуд» на користь ОСОБА_2 2830 грн. 09 коп. в рахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині рішення місцевого суду залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення,  але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.