Єдиний унікальний номер 217/781/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4074/2014
Категорія 20 Головуючий в 1 інстанції Соболєва І.П.
Доповідач Ларіна Н.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Зінов'євої А.Г.
суддів Ларіної Н.О., Канурної О.Д.
при секретарі Стефановій Я.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 24 березня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення суми та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про визнання розписки видом забезпечення виконання зобов'язання, правомірним застосування штрафної санкції, грошової суми такою, що не підлягає поверненню, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 24 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму у розмірі 10 470,00 грн.; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 відмовлено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 229,20 грн.; у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Зазначене рішення оскаржила ОСОБА_2, в апеляційній скарзі просила рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначає, що, як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сума, сплачена позивачем відповідачу, є авансом за купівлю квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та, відповідно до норм чинного законодавства, повинна бути повернута у розмірі 1000 доларів США, що на момент розгляду справи за курсом НБУ еквівалентно 10 000,00 грн. Апелянт з такими висновками не погоджується, оскільки при укладанні розписки позивач передав відповідачу 1000 доларів США у рахунок майбутньої купівлі квартири, з розписки вбачається, що передана сума є завдатком у рахунок купівлі квартири, та ОСОБА_3 не заперечувала проти такого трактування, отже, сторони домовились про істотні умови вчинених дій.
Також зазначає, що зміст розписки в частині її предмету не відповідає вимогам закону, оскільки сторони фактично не визначили валюту зобов'язання і тому суд першої інстанції, не привівши правового обґрунтування висновку, безпідставно визнав 1000 доларів США грошовою сумою, еквівалентною 10 000,00 грн.
Крім того, вважає, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 у порушення норм процесуального права вийшов за межі заявлених вимог, оскільки позивач просив солідарно стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на свою користь 8470,00 грн.
Також вказує, що з норм діючого законодавства України не вбачається, що саме аванс або завдаток може бути сплачено в іноземній валюті. На думку апелянта, за таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 000,00 грн. задоволенню не підлягають.
Представник ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3
ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечили, просили її відхилити, рішення суду залишити без змін.
ОСОБА_4 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином - листом з повідомленням від 15 травня 2014 року, який отримано ним 17 травня 2014 року, доказів поважності причини своєї неявки до суду не повідомив, тому на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України справу розглянуто за відсутністю зазначеної сторони.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, за таких підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. В судовому засіданні апеляційного суду з пояснень представника апелянта встановлено, що рішення суду в частині відмови у зустрічному позові не оскаржено, тому в зазначеній частині не перевіряється.
У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
За висновком Верховного Суду України (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верхового Суду України від 13 лютого 2013 року у справах № 6-176цс12), внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише у разі наявності зобов'язання,яке повинно було виникати на підставі договору. Оскільки договору, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана однією зі сторін грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.
На підставі ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України зазначені висновки Верхового Суду України, викладені у рішенні за наслідками перегляду судового рішення з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах є обов'язковими для суду при розгляді справи.
Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Згідно зі ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку встановлених законом.
Статтею 524 ЦК України встановлено наступне: зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сум, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Судом першої інстанції встановлено, що 13 лютого 2012 року ОСОБА_2 видала довіреність ОСОБА_4, якою уповноважила останнього на вчинення дій з питань отримання документів для оформлення та отримання всіх документів, необхідних для подальшого продажу належного їй нерухомого майна, в тому числі квартири АДРЕСА_1, а також з питань оформлення попередніх договорів стосовно вказаного нерухомого майна. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрована в реєстрі за № 146.
28 лютого 2012 року ОСОБА_4, діючи відповідно до наданої ОСОБА_2 довіреності, отримав від ОСОБА_3 1000 доларів США, що еквівалентно 8000 грн., в рахунок продажу вищевказаної квартири, про що складено розписку. Також, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 470 грн. на оформлення угоди по продажу квартири, отримання яких також оформлено розпискою.
У судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами у справі, що договір купівлі-продажу квартири між сторонами оформлений не був. Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_4, у зв'язку із неможливістю оформлення ОСОБА_3 договору купівлі-продажу в обумовлені строки, ОСОБА_2 продала квартиру іншій особі.
Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення суми, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки договору, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана однією зі сторін грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Стягуючи суму у розмірі 10 000 грн., суд виходив з того, що ОСОБА_3 ОСОБА_4 була передана сума у розмірі 10 000 доларів США, що еквівалентна (згідно курсу НБУ на момент розгляду справи) - 10 000 гривень, сплачена позивачем відповідачеві, - є авансом за купівлю квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 суми у розмірі 470 грн., суд першої інстанції виходив з того, що оскільки угода між сторонами не оформлялась. Доводи ОСОБА_2 щодо виготовлення за ці кошти технічного паспорту на квартиру суд визнав необґрунтованими, оскільки вона не підтвердила їх відповідними доказами. Крім того, в самій розписці про передачу цих коштів необхідність виготовлення технічного паспорту не обумовлювалась.
Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_2 зазначеної суми, суд першої інстанції виходив з того, що сплачені ОСОБА_3 в рахунок укладення договору купівлі-продажу гроші мають бути повернуті їй в тому розмірі, в якому вони надавались ОСОБА_2 через її представника ОСОБА_4 Оскільки власником квартири на час передачі авансу була ОСОБА_2, а також враховуючи, що ОСОБА_4 отримував ці кошти, діючи за довіреністю, виданою ОСОБА_2
Відмова у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, що вбачається з пояснень представника апелянта, не оскаржена, тому не перевіряється апеляційною інстанцією. Часткове задоволення позову ОСОБА_3 не оскаржено в апеляційному порядку.
З зазначеним висновком суду про часткове задоволення позову погоджується апеляційний суд, оскільки судом встановлено, що угода між сторонами щодо купівлі-продажу квартири не відбулась, зазначена квартира продана інший особі, суми, сплачені ОСОБА_3 1000 доларів США яка є авансом, як і сума 470 грн. передана нею же на оформлення угоди підлягають поверненню саме власником квартири.
Доводи апеляційної скарги, що отримана сума є завдатком, апеляційний суд приймає критично, оскільки в судовому засіданні встановлено, що договору, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а вони лише домовились укласти такий договорі у майбутньому, тому передана сума є авансом, який підлягає поверненню.
Доводи апеляційної скарги щодо виходу суду за межі позовних вимог та не встановлення валюти зобов'язання, апеляційний суд приймає критично, оскільки судом першої інстанції встановлено що сторони домовились та представник ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_4 отримав суму саме у 1 000 доларів США. З наведеного, на підставі ст. 533 ЦК України не є виходом за межі позовних вимог стягнення на користь ОСОБА_3 10 000 грн., зазначеній розмір авансу еквівалентний 1 000 доларів США також вбачається з позову.
Доводи апеляційної скарги що з норм законодавства не вбачається щоб аванс або завдаток можна сплатити в іноземній валюті, апеляційний суд приймає критично, оскільки судом встановлено, що сторони домовились та отримали суму саме в іноземній валюті (1000 доларів США), що така домовленість між сторонами відповідає ч. 2 ст. 524 ЦК країни.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 24 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Суддя: