Єдиний унікальний номер 225/668/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5254/2014
Головуючий у 1 інстанції Челюбєєв Є.В.
Доповідач - Бугрим Л.М.
Категорія 31
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.,
суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.
при секретарі: Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 26 травня 2014 року у цивільній справі за позовом прокурора м. Дзержинська, який діє в інтересах держави, в особі Дзержинської міської ради та Центральної міської лікарні м. Дзержинська до ОСОБА_1, ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2014 року прокурор м. Дзержинська, який діє в інтересах держави, в особі Дзержинської міської ради та центральної міської лікарні м. Дзержинська звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 26 травня 2014 року позовні вимоги прокурора м. Дзержинська, який діє в інтересах держави, в особі Дзержинської міської ради та центральної міської лікарні м. Дзержинська до ОСОБА_1, ПАТ «СК «АХА Страхування» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином задоволенні. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь центральної міської лікарні м. Дзержинська витрати на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_2 у сумі 4025 грн. та ОСОБА_3 у сумі 11143грн. 46 коп. В задоволенні позовних вимог до ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того ,що у зв'язку з лікування потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на стаціонарі в Дзержинської міської лікарні за рахунок держави , понесені витрати на їх лікування підлягають відшкодуванню за рахунок особи , яка спричинила шкоду здоров'ю потерпілих унаслідок злочину.
З вказаним рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення, посилаючись на те, що рішення необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та про ухвалення нового рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги прокурора м. Дзержинська, який діє в інтересах держави, в особі Дзержинської міської ради та центральної міської лікарні м. Дзержинська та стягнути з ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь центральної міської лікарні м. Дзержинська витрати на лікування ОСОБА_3 з урахуванням документального підтвердження закладом охорони здоров'я виходячи з матеріалів справи, а в частині стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_1 відмовити. На думку апелянта суд не врахував , що його цивільно - правова відповідальність була застрахована у страхової компанії ПАТ « Страхова компанія « АХА Страхування « , а тому відшкодування витрат на лікування потерпілих повинно відбутись за рахунок страхової компанії в межах ліміту , який дозволяє сплатити таку суму .
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримував доводи апеляційної скарги , просив рішення суду скасувати та у позові до нього відмовити.
Прокурор м. Дзержинська в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Головний лікар центральної лікарні м Дзержинська направив на адресу суду листа у якому просив справу розглянути за відсутністю представника лікарні.:
Представник страхової компанії в судове засідання не з'явився,. про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав:
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надані докази, яким дав належну оцінку та зробив правильний правовий висновок, вірно застосував матеріальний закон.
Зокрема, cудом першої інстанції було встановлено, що відповідач 21 вересня 2012 року приблизно о 15 год. 15 хв., керуючи технічно справним транспортним засобом автомобілем марки «HYUNDAI GETZ», держ.номер НОМЕР_1, і рухаючись по другорядній дорозі вул. Херсонська м. Дзержинська з боку ВАТ «Дзержинський хлібокомбінат» у напрямку головної дороги вул. Дзержинського м.Дзержинська, де на перетині доріг вул. Херсонська та вул. Дзержинського здійснював маневр повороту ліворуч з другорядної дороги на головну дорогу вул. Дзержинського м. Дзержинська, в порушенні вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху, не уступив дорогу автомобілю марки ЗАЗ 11028, держномер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку подальшого його руху. В результаті порушення Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 скоїв зіткнення з автомобілем марки ЗАЗ 11028, держномер НОМЕР_2. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_2 та його пасажиру ОСОБА_3 були заподіяні різні тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 26 лютого 2013 року відповідача ОСОБА_1 засуджено за ст. 286 ч. 1 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в доход держави в сумі 3400 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами. На теперішній час цей вирок набрав чинності та відповідно до ст. 61 ч. 4 ЦПК України є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи стосовно якої ухвалено вирок чи постанову ( а.с. 4. 5 )
Встановивши вказані обставини справи суд першої інстанції правильно виходив з того , що спірні правовідносини регулюються положеннями ст. 1206 ЦК України , Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровя на стаціонерне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнгнення з винних осбі коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженим посановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року.
Зокрема , згідно з положенням вказаної статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Довідкої лікарні підтверджується факт того , що потерпілий ОСОБА_2 в період часу з 21.09.2013 року по 02.11.2013 року знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні центральної міської лікарні м. Дзержинська Донецької області (а.с. 6, 44, 70), а потерпіла ОСОБА_3 - в період часу з 21.09.2013 року по 02.01.2014 року (а.с. 7, 42, 71).
Відповідно до п. першого згаданого Порядку та положень ст. 1206 ЦК України , кошти витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи , потерпілої від злочину за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання , що раптово винило внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин у розмірі фактичних витрат .
Пунктом другим цього Порядку визначено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.
Згідно довідки з Центральної міської лікарні м. Дзержинська № 975 від 15.04.2014 року та розрахунку до неї (а.с. 42,43) на лікування потерпілої ОСОБА_3 медичним закладом було витрачено 11143 грн. 46 коп.
Згідно довідки з Центральної міської лікарні м. Дзержинська № 976 від 15.04.2014 року та розрахунку до неї (а.с. 44,45) на лікування потерпілого ОСОБА_2 медичним закладом було витрачено 4025 грн. 80 коп.
Враховуючи наведене , суд першої інстанції прийшов до правильного правового висновку про те,що витрати центральної міської лікарні на лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3повинні бути відшкодовані відповідачем ОСОБА_1
Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, шо такі витрати не можуть бути відшкодовані лікарні за рахунок коштів страхової компанії ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» до встановленого ліміту відповідальності страховим полісом .
Судом правильно було зазначено , що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 21.09.2012 року, у відповідності до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована страховиком ПрАТ "СК "АХА Страхування" на підставі полісу від 11.05.2012 року №АВ/7453212.
Однак , відповідно до ст.980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:
1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);
2) володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);
3) відшкодування шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про страхування" страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Згідно ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно - правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтею 6 цього ж Закону визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно із ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна їх майну, а потерпілим - фізичним особам також шкода, заподіяна життю та здоров'ю.
Тому, суд вважав, що обов'язок по відшкодуванню витрат на лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від злочину повинен бути покладений саме на відповідача ОСОБА_1, а не на страхову компанію.
Апеляційний суд погоджується з таким аналізом правових норм та вважає , що у суду першої інстанції були підстави для задоволення позовних вимог про стягнення витрат на лікування потерпілих в стаціонарному відділенні центральної міської лікарні з відповідача ОСОБА_1 та стягнення витрат з відповідача ОСОБА_1
З врахуванням наведеного не є переконливими доводи апеляційної скарги, про те, що відшкодування витрат на лікування потерпілих повинно відбуватись за рахунок страхової компанії у відповідності з полісом страхової відповідальності
Доводи скарги були предметом дослідження суду першої інстанції і не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування не вбачається.
У відповідності з положенням ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального закону
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 26 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: