Єдиний унікальний номер 242/1463/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5415/2014
Головуючий у 1 інстанції Ясинський О.В .
Доповідач - Бугрим Л.М.
Категорія 26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.,
суддів: Халаджи О.В., Гапонова А.В.,
при секретарі: Баранчикову Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Селидові Донецької області на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 26 травня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Селидові Донецької області про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок трудового каліцтва,-
В С Т А Н О В И В:
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Селидові Донецької області ( далі фонду ) про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок трудового каліцтва.
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 26 травня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. На її користь у відшкодування моральної шкоди з фонду стягнуто 4000 грн.. В іншої частині вимог було відмовлено.
З вказаним рішенням не погодився фонд та подав апеляційну скаргу, у якій ставиться питання про скасування судового рішення,постановлення нового рішення, яким слід відмовити у позові.
Зокрема, апелянт посилався на те, що судом не в повному обсязі було досліджено обставини по справі. В позовній заяві відсутні посилання на те, у чому полягає спричинення моральної шкоди позивачеві з боку Фонду, не обґрунтовано її розмір та не надано жодних доказів, які б це підтверджували. Також, відсутні докази, які б підтверджували порядок розрахунку розміру моральної шкоди. Разом з тим, факт наявності моральної шкоди встановлюється медичними органами, і повинен зазначатись у висновку МСЕК, однак довідка МСЕК про відсоток стійкої втрати працездатності є підставою для розрахунку відшкодування потерпілому страхових виплат (одноразової допомоги і щомісячних страхових виплат) і не є підтвердженням факту заподіяння моральної шкоди.
В судовому засіданні апеляційного суду представник фонду Шашков В.В. підтримував доводи апеляційної скарги , просив рішення суду скасувати та у позові відмовити .
Позивачка у судове засідання не з'явилась, направила апеляційному суду листа у якому просила рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, пояснення представника фонду , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення , яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом . Обгрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженими в судовому засіданні.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надані докази, яким дав належну оцінку та зробив правильний правовий висновок, вірно застосував матеріальний закон.
Зокрема, cудом першої інстанції було встановлено, що відповідно до копії акту № 1 від 12.01.2004 року складеного за формою Н-1 з позивачем 09.01.2004 року у відділі культури м. Селидове з яким позивачка знаходилась у трудових відносинах стався нещасний випадок на виробництві. ( а.с.7-8)
Згідно копії довідки Донецької обласної медико-соціальної експертної комісії серії 2-18 АІ № 051946 ОСОБА_1 оглянуто 19.05.2004 р. та встановлено у зв'язку з трудовим каліцтвом ступінь втрати професійної працездатності 20 відсотків, дата переогляду 19.05.2005 р. ( а.с. 5 )
Висновок суду про те., що у позивачки виникло право на відшкодування моральної шкоди є правильним та відповідає вимогам закону
Зокрема, суд першої інстанції правильно виходив з положень статей 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в їх сукупності, якими передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати компенсації за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії.
Оскільки втрату працездатності ОСОБА_1, згідно висновку МСЕК від 19.05.2004 року вперше встановлено з 19.05.2004 року, право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло до набрання чинності як Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», так і Законом України «Про Державний бюджет України на 2007», якими було зупинено дію норм, що передбачали право потерпілих на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування незалежно від моменту звернення до суду та дати ухвалення судового рішення.
На підставі положень ст. 58 Конституції України дія нормативно-правового акту в часі до кожної події, факту чи відносин застосовується той нормативно-правовий акт, який був чинним на момент, коли вказана подія, факт чи відносини мали місце, а не на момент пред'явлення позову.
Відповідно ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
За таких обставин , суд першої інстанції прийшов до правильного правового висновку про те, що у позивачки виникло право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком на виробництві саме за рахунок фонду .
У зв'язку з вищезазначеним, посилання представника відповідача на те, що Фондом соціального страхування від нещасних випадків не відшкодовується моральна (немайнова) шкода працівникам, суд не приймає до уваги.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок фонду, оскільки стійку втрату працездатності у зв'язку з травмою на виробництві їй було встановлено вперше у період із 01.04.2001 р. по 31.12.2005 р., під час дії законодавчих актів, які надавали йому таке право.
Обговорюючи питання про визначення розміру моральної шкоди , суд правильно виходив з того , що нещасний випадок на виробництві та пов'язана з ним стійка втрата працездатності позивачки спричинили її фізичний біль, змусили тривалий час лікуватись,, привели до порушення звичайного ритму життя , неможливості відновити попередній стан здоров'я та спричинили моральну шкоду . розмір якої судом було визначено у сумі 4000 грн.
Визначений судом розмір моральної шкоди відповідає конкретним обставинам справи, вимогам закону, принципу співмірності та засадам справедливості .
Апеляційний суд вважає непереконливими доводи апеляційної скарги , про те., що позивачка не довела наявність моральної шкоди , оскільки відсутній висновок МСЕК з цього приводу . У даному випадку спричинення травми здоров'ю при виконанні позивачкою трудових обов'язків з послідуючою втратою працездатності безперечно свідчать про спричинення позивачці моральної шкоди.
Також не можна погодитись з доводами апелянта про відсутність правових підстав для стягнення моральної шкоди за рахунок фонду .
Суд першої інстанції правильно виходив з положень ст. 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» , оскільки на час встановлення у позивачки стійкої втрати працездатності зазначені норми закону були чинними , а тому у позивачки виникло право на відшкодування моральної шкоди саме за рахунок фонду.
Інші доводи скарги висновків суду не спростовують.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування не вбачається.
У відповідності з положеннями ст. 308 ЦПК України , апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Селидові Донецької області відхилити.
Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 26 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: