Єдиний унікальний номер 259/11059/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3584/2014
Головуючий у 1 інстанції - Добнєв С.С.
Доповідач - Бугрим Л.М.
Категорія: 27
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.,
суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В.,
при секретарі: Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» ( далі банк ) звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування доводів апеляційної скарги банк посилався на те, що 30 березня 2007 року між ОСОБА_1 та банком було укладено кредитний договір без номеру у відповідності до якого вона отримала кредит на суму 5000 грн у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідачка підписала кредитний договір та дала свою згоду на те , що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг ,правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком договір, що підтверджується її підписом на заяві . Відповідно до п. 9.12 цих умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього часу жодна сторона не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконувала умови договору у зв'язку з чим станом на 31.10.2013 року у неї по оплаті сум за кредитним договором утворилась заборгованість у сумі 17 688 грн , яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 5697 грн. 03 коп.,, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 6304грн.88 коп, заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 4368 грн 56 коп., а також штрафи відповідно до п. 8.6 умов та правил надання банківських послуг : штраф ( фіксована частина ) - 500 грн , штраф ( процентна складова ) -818 грн. 52 коп. Відповідачка ухиляється від сплати заборгованості . тому банк просив стягнути зазначені суми.
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2014 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.
На вказане рішення суду банком була подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про скасування судового рішення, постановлення нового рішення , яким слід задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування доводів апеляційної скарги банк посилався на те, що судом невірно зроблено висновок про те, що відсутні переконливі докази з приводу отримання кредиту та укладання договору між банком та відповідачкою. Окрім того , висновок суду про те, що банком було пропущено строк для захисту порушеного права є помилковим, оскільки договір користування лімітною карткою пролонгувався у відповідності з п. 9.12 умов. Жодна із сторін за договором не заявила про його припинення і тому договір продовжувався на такий же самий термін автоматично . Договір було автоматично продовжено до 30.03.2009 року та на момент звернення до суду договір продовжував свою дію до 30.03. 2014 року., оскільки з 2007 року жодна із сторін не заявила про припинення договору. Вказані обставини не були враховані судом першої інстанції .
В судовому засіданні апеляційного суду представник банку Чумак С.О. підтримував доводи апеляційної скарги,. просив рішення суду скасувати , постановити нове рішення . яким слід задовольнити позовні вимоги.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась,. про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Заслухавши доповідь судді , вислухавши пояснення сторін , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково , рішення суду підлягає скасуванню . а по справі слід постановити нове рішення , яким відмовити у позові виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вважав , що банком не було доведено факту укладення кредитного договору з відповідачкою ОСОБА_1 і видана лімітна картка не ідентифікує її як особу відповідача по справі. Окрім того суд одночасно вважав , що відповідач пропустив строк позовної давності для звернення до суду , що є підставою для відмови у позові . оскільки відповідачка з такою заявою звернулась до суду.
Між тим, з такими висновками суду погодитись не можна оскільки вони є взаємовиключними. Якщо суд першої інстанції вважав , що банком не було доведено факту укладання кредитного договору з відповідачкою ОСОБА_1 , то у такому випадку суд не міг застосовувати строк позовної давності,. оскільки строк застосовується у випадку наявності права ,
Звертаючись до суду з даним позовом, банк на підтвердження укладення договору банківського кредиту між ним та ОСОБА_1 надав заяву ОСОБА_1 без номеру від 30.03.2007 про надання її встановленого кредитного ліміту на платіжну картку за типом № 545708295 , тип кредитного ліміту: фінансовий , базова процентна ставка 22, 8 із розрахунку 360 днів на рік. Розмір комісії за кредитне обслуговування 1% від суми заборгованості , строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. Порядок погашення заборгованості визначений щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості .. В цієї заяві зазначені не лише анкетні дані відповідачки, а й дошлюбне прізвище її матері, дані паспорту, місце проживання.,номер платіжної карти - НОМЕР_1 . Відповідачка у цієї ж заяві підтвердила , що вся надана нею інформація є вірною та про усі зміни зобов'язалась повідомляти банк не пізніше ніж 15 днів з моменту їх настання і про те,. що вона ознайомлена з умовами надання банківських послуг правилами користування платіжною карткою та виразила свою згоду відносно того , що ця заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. ,Вказана заява нею підписана особисто. Окрім того, до вказаної заяви додано ксерокопію паспорту відповідачки на якій знаходиться її фото та особистий підпис та ксерокопію карти клієнта ( а.с. 13, 13 зв ) Ця заява з боку банку підписана економістом банку, керівником та його заступником .( а.с. 13 зв. ).
Як вбачається із заперечень відповідачки ОСОБА_1 вона не визнавала позовні вимоги та посилалась на те, що банком не надано доказів надання її такого кредиту та просила відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.59-60 )
Таким чином , на думку апеляційного суду із заяви ОСОБА_1 вбачається , що вона не заперечувала самого факту отримання нею картки та кредиту , а лише посилалась на те. що банком не надано суду доказів на підтвердження укладання кредитного договору , отримання нею кредиту та платіжної картки ..Також відповідачка і не порушувала питання про призначення почеркознавчої експертизи для з'ясування питання про те чи належить її підпис вчинений на заяві про надання кредиту. Окрім того , відповідачка і не пояснювала суду, яким чином у банка знаходяться її анкетні данні, ксерокопія паспорту та її підпис на заяві про надання кредитку .
Виходячи з цього , не можна погодитись з висновком суду про те.,що ОСОБА_1.не визнавала факту укладання кредитного договору , оскільки у такому випадку , якщо договір не укладався , то відсутні підстави для обговорення питання відносно пропуску строку позовної давності для захисту порушеного права.
Окрім того , в судовому засіданні апеляційного суду , представником банку була надано фотографію позивачки , яка тримає в руках платіжну картку . Представник банку Чумак С.О. пояснив суду про те , що при укладанні кредитного договору для забезпечення інтересів банку обов'язково проводиться фотозйомка особи , якої надається кредит.
Оглянувши надане фото та порівнявши його з фото відповідачки в її паспорті , апеляційний суд доходить висновку про те. що фото надане банком у судове засідання належить відповідачці ОСОБА_1 та підтверджує факт укладання нею кредитного договору .
Вказані факти спростовують висновок суду першої інстанції про те , що відсутні докази укладання кредитного договору між банком та ОСОБА_1
Апеляційний суд вважає, що надані банком докази свідчать про те, що між банком та ОСОБА_1 30 .03.2007 року було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту і сума 5000 грн була перерахована на платіжну картку .
Як вбачається з карткового рахунку ОСОБА_1 вона останній раз внесла на картковий рахунок суму у розмірі 500 грн. 4 травня 2009 року і з цього часу вона ним не користувалась , будь-які операції нею не проводились. . Разом з тим , починаючи з 1. 06. 2007 року відповідачкою порушувались умови кредитного договору, оскільки не погашався обов'язковий щомісячний платіж і у позивача починаючі з цього часу виникло право на звернення до суду за захистом порушеного права.. Більш того , починаючи з 4 травня 2009 року ОСОБА_1 остаточно припинила користуватись картковим рахунком та здійснювати за ним будь-які операції. ( а.с. 53 )
Наведені дані свідчать про порушення ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором , а тому у банка на підставі п 8 умов та правил надання банківських послуг, ст ст. 629, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 1049, ч.1 ст. 1054 ЦК України виникло право на стягнення несплачених сум кредиту , штрафів, пені тощо.
Разом з тим , банк за захистом порушеного права банк звернувся до суду лише 18 листопада 2013 року , тобто банком було пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права .
Також із пояснень представника банку в судовому засіданні апеляційного суду вбачається що строк дії кредитного договору та строк дії універсальної лімітної картки складає 12 місяців , а потім банком було зроблено випуск нової платіжної картки , однак таких доказів він надати суду не може , оскільки такі дані відсутні . Останній раз відповідачка користувалась картковим рахунком 4 травня 2009 року та внесла на картковий рахунок суму 500 грн. .
В письмовій заяві до суду відповідачка ОСОБА_1 просила відмовити у позові з підстав пропущення банком строку позовної давності. Вона не підтвердила факту отримання нової платіжної картки після спливу річного строку з часу отримання кредиту .
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Початок перебігу строку позовної давності передбачений ст. 261 ЦК України. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України).
Разом з тим банком не ставилось питання про поновлення пропущеного строку для захисту порушеного права ., оскільки представник банку вважав ,що відповідно до п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг сторони домовились про те. що договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання , тобто до 30.03.2008 року , але у випадку , якщо жодна із сторін не заявила про його припинення він продовжується на наступний рік і так діє до часу звернення банком до суду.
Однак, з цим погодись не можна , оскільки як вбачається з розділу « кредитна картка» заяви ОСОБА_1 про надання кредиту строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки, а кредитний ліміт надавався строком на один рік .Доказів про те, що банком було видано відповідачці іншу платіжну картку після спливу строку першої не надано.
У відповідності з положеннями ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає , що банком пропущено строк позовної давності для захисту порушеного права , а тому відмовляє у позові з цих підстав .
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313 - 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2014 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: