Провадження по справі № 2-о/260/73/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 р. Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: Шестопалової Я. В.

при секретарі: Колесник А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Сьома донецька державна нотаріальна контора та ОСОБА_2, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що на підставі договору дарування від 06.03.2003 року їй належить 26/100 частин жилого будинку з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Однак, оскільки договір було укладено 06.02.2003 року, а паспорт громадянина України, в якому її прізвище, ім`я та по-батькові були перекладені на українську мову, було видано 16.06.2005 року, виникли розбіжності у написанні її прізвища. Так, у паспорті зазначено «ОСОБА_1», а в договорі дарування - «ОСОБА_1». На теперішній час вона має намір подарувати належну їй частку домоволодіння своїй матері, ОСОБА_2, у зв`язку з чим звернулась до Сьомої донецької державної нотаріальної контори. Однак, у зв`язку з вказаною розбіжністю заявник позбавлена можливості розпорядитися своєю власністю, тому вона вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав. Просила встановити факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документу - договору дарування від 06.03.2003 року 26/100 часток жилого будинку з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстрованого у реєстрі за №613.

Заявник у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву з проханням слухати справу у її відсутність.

Представник заінтересованої особи, Сьомої донецької державної нотаріальної контори, у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Заінтересована особа, ОСОБА_2, у судове засідання не з'явилася, про день слухання справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву з проханням справу слухати у її відсутність, проти заявлених вимог не заперечувала.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору дарування від 06.03.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого у реєстрі за №613, ОСОБА_1 належить 26/100 часток жилого будинку з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.03.2003 р., за право приватної власності на 26/100 часток жилого будинку з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване у КП БТІ м. Донецька за ОСОБА_1, запис №1232 в книзі 86дк-79. Однак, у прізвищі власника літеру «и» було виправлено на «і» (а.с. 7).

Відповідно паспорту громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_1, виданого Ленінським РВ УМВС України в Донецькій області 16.06.2005 року, прізвище «ОСОБА_1» вказано як російською, так і українською з літерою «и» (а.с. 3). При цьому, у довідці про присвоєння ідентифікаційного номеру вказано ОСОБА_1.

24.11.2012 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уклала шлюб з ОСОБА_3, та набула прізвище «ОСОБА_1», що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку (а.с. 5). При цьому, у свідоцтві про шлюб прізвище позивача зазначене як «ОСОБА_1», тобто, з літерою «и».

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що при написанні українською мовою прізвища заявника у паспорті громадянина України, свідоцтві про шлюб та договорі дарування частини житлового будинку від 06.03.2003 року, виникли розбіжності, що привело до того, що вищевказаний документ згідно з викривленими прізвищем їй не належить, і заявник позбавлена можливості реалізувати своє право власності на нерухоме майно.

Разом з тим, це не спростовує той факт, що договір дарування від 06.03.2003 року 26/100 часток жилого будинку з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстрований у реєстрі за №613, належить заявникові.

Відповідно до положення п. 6. ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення». При розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові, суд повинен з'ясувати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Судом встановлено, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявниці ОСОБА_1 необхідно для оформлення договору дарування належної їй на праві власності частки житлового будинку з надвірними побудовами. Однак внести відповідні виправлення заявник позбавлена можливості, оскільки на теперішній час взагалі має інше прізвище, яке набула у зв`язку із укладенням шлюбу.

За таких обставин, суд вважає за можливе встановити факт належності заявнику - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, правовстановлюючого документу - договору дарування від 06.03.2003 року 26/100 часток жилого будинку з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстрованого у реєстрі за №613, задовольнивши вимоги заявника у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212,214-215, 256 ЦПК України, п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Сьома донецька державна нотаріальна контора та ОСОБА_2, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити у повному обсязі.

Встановити, що договір від 06.03.2003 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, про дарування 26/100 часток жилого будинку з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрований у реєстрі за №613, належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалено суддею у нарадчій кімнаті.

Суддя: ______________