У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,

суддів Гордійчук С.О., Боймиструк С.В.;

секретар судового засідання Пиляй І.С.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду від 3 квітня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и л а :

27 серпня 2013 року ПАТ «Комерційний банк «Надра» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. В уточнених вимогах позивач просив суд стягнути з відповідача 14317,96 дол. США основного боргу та 22746,79 грн. неустойки у вигляді штрафу та пені.

Рішенням Гощанського районного суду від 3 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Вирішено питання про судові витрати.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що згідно з ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Єдиною підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті відповідно до вимог ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому законом порядку. Проте наявність такої ліцензії у позивача суд не перевірив.

Крім того, при вирішенні спору місцевий суд не врахував його скрутного матеріального становища, яке полягає у тому, що він зобов'язаний сплачувати аліменти на двох дітей, що підтверджується відповідними письмовими доказами, та змушений був припинити свою підприємницьку діяльність.

Покликаючись на ці обставини, відповідач рішення місцевого суду вважав незаконним та необґрунтованим і просив апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В запереченні на апеляційну скаргу позивач рішення місцевого суду вважав законним та обґрунтованим і просив апеляційний суд залишити його без змін, а подану апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 26 вересня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», було укладено договір «Автопакет» № 2609/07-176А(Н), відповідно до якого відповідач отримав у банку кредит у розмірі 15777,77 доларів США під 12,9 % річних строком до 25 вересня 2014 року (а. с. 3-6).

24 вересня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1, якою договір «Автопакет» № 2609/07-176А(Н) від 26 вересня 2007 року було викладено в новій редакції. Згідно з умовами цієї угоди (в новій редакції) відповідач зобов'язався щомісячно у строки, визначені умовами договору, вносити мінімальний платіж в розмірі 283,97 доларів США і строк дії договору було продовжено до 25 вересня 2015 року (а. с. 7-10).

В порушення вимог ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України відповідач узяті на себе зобов'язання за кредитним договором порушив і станом на 19 березня 2014 року допустив заборгованість у розмірі 16601,82 доларів США, з яких: 12 394,52 доларів США заборгованість за кредитом; 1 923,44 доларів США заборгованість за відсотками за користування кредитом; 939,6 доларів США заборгованість за пенею за період з 19 березня 2013 року по 19 березня 2014 року, що еквівалентно 9 358,23 грн. (за курсом НБУ України станом на 19 березня 2014 року 1 долар США = 9,9598 грн.); та 1 344,26 доларів США штрафу за порушення вимог кредитного договору, що еквівалентно 13 388,56 грн. (за курсом НБУ України станом на 19 березня 2014 року 1 долар США = 9,9598 грн.).

Розмір вказаної заборгованості підтверджується розрахунком суми заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем. Відповідачем вказаний розрахунок не спростований, власних розрахунків з даного приводу не надано, а тому колегією суддів він приймається як достовірний.

Укладений із банком кредитний договір ОСОБА_1 в судовому порядку не оспорив, у зв'язку з чим він відповідно до правил ст. 204 ЦК України є правомірним.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З урахуванням викладених обставин місцевий суд, на переконання колегії суддів, законно й обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» до відповідача про стягнення допущеної ним кредитної заборгованості.

Згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Такою ліцензією позивач володіє, що підтверджується матеріалами справи. Тому доводи апелянта із зазначеного приводу на увагу не заслуговують.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Проте таких обставин у даній справі не встановлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Гощанського районного суду від 3 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: