Судове рішення #37624330

Дата документу Справа №


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№22-ц/778/1530/14 Головуючий у 1-й інстанції: Ярошенко А.Г.

Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 р. м. Запоріжжя


Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:


головуючого: Бєлки В.Ю.,

суддів: Каракуші К.В.,

Глазкової О.Г.,

при секретарі: Остащенко О.В.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 31 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу,


ВСТАНОВИЛА :


У вересні 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу.

В обґрунтування позову вказували на те, що відповідач не виконує умови кредитного договору № 240111002/ФК-08 укладеного 14.03.2008 р. між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 141 400 грн. з розрахунку 12, 5 % річних строком по 13.03.2011 року.

В забезпечення кредитного договору між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 24-0111002/Zфпор -08 від 14.03.2008 року.

30.06.2010 року ТОВ «Укрпромбанк» передав право вимоги за кредитним договором ПАТ «Дельта Банк».

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору щодо погашення кредиту, станом на 05.08.2013 р. заборгованість відповідача по кредиту становила 189 743, 82 грн.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 31 жовтня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 240111002/ФК-08, укладеного 14.03.2008 р. у розмірі 189 743, 82 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 1 897, 44 грн.

ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Розгляд цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 було призначено на 17.04.2014 року.

Судова повістка на 17.04.2014 року ОСОБА_3 не отримана, повернута до апеляційного суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Справу призначено до розгляду на 05.05.2014 року. ОСОБА_3 також не отримала судову повістку, яка повернута до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Справа призначена до розгляду на 29.05.2014 року на 14 год. 00 хв.

ОСОБА_3 судову повістку на 29.05.2014 року не отримала, судова повістка повернута до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Проте, 29.05.2014 року від ОСОБА_3 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що її представник ОСОБА_5, приймає участь у судовому засіданні у Ленінському районному суді призначеному на 14 год. 30 хв. 29.05.2014 року. Надана судова повістка, з якої не вбачається, хто викликається до суду.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів вважає за можливим розгляд цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2

Апелянт ОСОБА_2 про розгляд справи за його апеляційною скаргою повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як зазначає апелянт, заочне рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, судом не враховано, що стягнення заборгованості з поручителя є безпідставним у зв'язку з припиненням поруки.

З доводами апелянта погодитися не можливо з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається наступне.

14.03.2008року між ТОВ «Укрпромбанк» та відповідачам -1 ОСОБА_3 було укладено договір № 240111002/ФК-08, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 141 400 грн. з розрахунку 12, 5 % річних строком по 13.03.2011 року.

В забезпечення кредитного договору між ТОВ «Укрпромбанк» та відповідачем -2 ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 24-0111002/Zфпор-08 від 14.03.2008 року.

30.06.2010 року ТОВ «Укрпромбанк» передав право вимоги за кредитним договором ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 240111002/ФК-08 від 14.03.2008 року.

Пунктом 2.4,2.5 кредитного договору передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами у розмірі не менше як 3 927,78 грн. по 20 число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку.

Згідно п.п.1.5, 2.6, 2.7 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 число кожного наступного місяця за місцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку позичальника.

Пунктами 1.7, 2.10 договору встановлено, щомісячна комісія за управління кредитом складає 0,1% від суми кредиту. Нарахування щомісячної комісії за управління кредитом здійснюється щомісячно у валюті кредиту (для кредитів у національній валюті) або у гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ на день нарахування (для кредитів в іноземній валюті). Нарахована комісія сплачується позичальником у національній валюті по 20 число кожного наступного місяця, що слідує за місяцем її нарахування та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або шляхом безготівкового перерахування на рахунок банку.

Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного договору між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник (ст. ст. 553, 554 ЦК України).

Позичальник умови договору належним чином не виконує (ст. 526, ч.1 ст. 530 ЦК України). Про це неодноразово повідомлявся. Станом на 05.08.2013 року виникла заборгованість у сумі 189 743, 82 грн., з яких: тіло кредиту - 113 905,54 грн.; відсотки - 67 778,48 грн.; комісія за ведення кредиту - 8 059,80 грн. Заборгованість підтверджується розрахунком.

Щодо твердження апелянта про те, що суд не врахував, що стягнення заборгованості з поручителя є безпідставним у зв'язку з припиненням поруки, то слід зазначити, що відповідно до п.1 договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, за яким останній зобов'язаний до 13.03.2011 року повернути кредит у розмірі 141 400,00 грн., сплатити проценти, комісію, тобто до повного погашення кредиту.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням норм закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,


УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.


Головуючий:


Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація