ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.
суддів: Гашицького О.В., Розваляєвої Т.С., Цуркана М.І., Юрченка В.В.,
секретар: Мудрицька Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за його касаційною скаргою на постанову Жовтневого районного суду міста Харкова від 01 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 березня 2006 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова про відновлення його права на перерахунок пенсії. Свої вимоги мотивував тим, що при зверненні до відповідача, із заявою про перерахунок пенсії з виключенням періоду 36 календарних місяців, за який йому була нарахована пенсія, йому відмовлено. У зв'язку з чим вважає, що відповідачем порушено його права та дії останнього не відповідають вимогам чинного законодавства.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2006 року залишена без змін постанова Жовтневого районного суду міста Харкова від 01 лютого 2006 року, якою у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права. Зокрема, ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та ст.. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами було встановлено, що позивач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова та з 08 лютого 2000 року отримує пенсію передбачену Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність». При призначенні пенсії відповідачем враховано науковий стаж роботи в розмірі 33 років, заробітну плату за 60 місяців наукової роботи, загальний розмір її склав 1411,13 грн.
01 січня 2004 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» №1316-ІVвід 20 листопада 2003 року, позивачу здійснено перерахунок пенсії, розмір, якої склав 1341, 18 грн.
Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходили з того, що положення ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються виключно до періодів страхового стажу, а не наукового стажу, при здійснені первинного призначення або перерахунку наукової пенсії «оптимізація» не застосовується. Але з такими висновками погодитися не можна з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 3 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до частини другої статті 23 цього Закону та статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). За кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи, визначений частиною другою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати. Але не може бути більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.
Статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.
Оскільки законодавство, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин не містить обмежень щодо реалізації права наукового працівника на виключення відповідного періоду роботи для обчислення розміру пенсії, то відмова у перерахунку пенсії із виключенням вказаного позивачем періоду, який складає менш, ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, є незаконною.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 229, 230 КАС України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Жовтневого районного суду міста Харкова від 01 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 березня 2006 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2004 року згідно з абзацом 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з виключенням з періоду, за який врахована його заробітна плата для обчислення пенсії, періоду у 36 календарних місяців з 1 січня 1986 року по 31 грудня 1988 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Д.В. Ліпський
СУДДІ : О.В. Гашицький
Т.С. Розваляєва
М.І. Цуркан
В.В. Юрченко