Єдиний унікальний номер 227/259/14-к
Номер провадження 11-кп/775/1041/2014
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 червня 2014 року колегія судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:
Головуючого судді Гришина Г.А.,
суддів Стародуба О.Г., Залізняк Р.М.,
при секретарі Старченко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12014050230000005 від 01.01.2014 року з апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2014 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Добропілля Донецької області, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого: 21 листопада 2011 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.ч.1,2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту; 21 лютого 2013 року за ч.2 ст.185 КК України до 4 місяців арешту, 21 червня 2013 року звільненого за відбуттям строку покарання, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.
З ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 стягнуто матеріальну шкоду - 374,00 грн.,-
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку, 01.01.2014р. приблизно о 19:00 год., ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та зверненням його на свою користь, повторно, шляхом вільного доступу викрав майно, що належить: ОСОБА_3, а саме: мобільний телефон «Nokia 6230», вартістю 300,00 грн., SIM-карту оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 10,00 грн., на рахунку якої були грошові кошти у розмірі 4,00 грн.; карту пам'яті ємністю 2 Гб., вартістю 60,00 грн.; ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон «Nokia 105», вартістю 145,08 грн.; SIM-карту оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 10,00 грн., на рахунку якої були грошові кошти у розмірі 5,00 грн.; ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон «Nokia X2-02», вартістю 456,76 грн., SIM-карту оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 10,00 грн., карту пам'яті ємністю 1 Гб., вартістю 50,00 грн., чоловічу зимову куртку із шкірозамінювача, вартістю 512,40 грн. Після чого з місця скоєння злочину з викраденим зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілим матеріальну шкоду, а саме: ОСОБА_3 у розмірі 374,00 грн. ОСОБА_4 у розмірі 160,08 грн.; ОСОБА_5 у розмірі 1029,16 грн.
В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_1 ставиться питання про зміну вироку, оскільки призначене покарання не відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок суворості. В обґрунтування обвинувачений зазначив, що вчинене ним кримінальне правопорушення відноситься до злочинів середньої тяжкості, тобто не несе тяжких чи особливо тяжких наслідків та суспільної небезпеки, оскільки майже всі негативні наслідки було усунуто, а майно повернуто. Свою вину в скоєнні кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, сприяв розкриттю злочину, вкрадене майно майже в повному обсязі було повернуто. Крім того, потерпілі не наполягали на призначенні суворого покарання. Обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок змінити, призначити більш м'яке покарання.
Сторони, повідомлені про час розгляду апеляції в судове засідання не з'явились.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Фактичні обставини та кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України в апеляційному порядку будь-ким з учасників кримінального провадження не оскаржені.
Як вбачається, при вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 покарання суд 1-ї інстанції врахував позицію потерпілих щодо міри покарання, які просили обвинуваченого суворо не карати, а також те, що ОСОБА_1 скоїв злочин, який належить до категорії злочинів середньої тяжкості, у скоєному щиро кається, злочин вчинив в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів, відбував покарання у вигляді арешту, після відбуття яких знову скоїв аналогічний корисливий злочин, що свідчить про його вперте небажання вести законослухняний образ життя.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі.
Міра покарання обрана в межах санкції ч.2ст.185 КК України, підстав до пом'якшення покарання немає.
Порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку, припущено не було.
Враховуючи наведене, керуючись ст.407 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
В задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 відмовити.
Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2014 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення.
Судді: