Справа № 249/3891/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
27 червня 2014 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пархоменко І.О.,
при секретарі Лисенко Л.О.,
за участю представника позивача Лавреновой О.В.,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Шахтарського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 508 099,52 грн, на тих підставах, що 17.12.2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ « Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» був укладений договір відступлення права вимоги, за яким банк надав позивачу усі права вимоги по відступленим кредитним договорам включаючи сплату суми основного боргу, відсотків, комісій, нарахованих штрафних санкцій, втому числі за кредитним договором №1к-07-701, укладеним ПАТ «АК ПІБ» та ОСОБА_2 27.12.2007 року. Згідно цього договору банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 47 000,00 доларів ОША, а ОСОБА_2 зобов»язалась повернути наданий кредит і сплатити проценти. Згідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін, передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання. Однак, відповідач станом на 31.03.2013 року має прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 43 472,00 доларів ОША, що еквівалентно 347 471,70 грн., по відсотках в розмірі 20 096,06 доларів ОША, що еквівалентно 160 627,82 грн. Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором у сумі 508 099,52 грн та понесені судові витрати в розмірі 3 441,00 грн.
Представник позивача Лавренова О.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду пояснила що позивач не надав доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, про перехід прав до нового кредитора її не повідомляли. Крім того, у неї є розпечатка руху по рахунку за її кредитним договором, надана їй в ПАТ « Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», завірена печаткою банку з приводу того, що прострочена заборгованість по кредитному договору списана за рахунок страхового резерву. Просила відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Докази, передбачені ст.517 ЦК України, боржникові не надані. Відповідно до п.6 договору про відступлення права вимоги первісний та новий кредитори (позивач) повинні виконати ряд дій з повідомлення позичальників про заміну кредитора та відступлення прав вимоги. Ні банк, ні позивач з 17.12.2012 р. не здійснив ніяких дій щодо повідомлення ОСОБА_2 про перехід прав до нового кредитора в зобов»язанні і не надав суду ніяких доказів того, що ОСОБА_2 отримала від банку або позивача повідомлення про укладання договору про відступлення права вимоги, заміну кредитора в зобов»язанні, всупереч вимогам ст.513 ЦК України. Позивач не надав суду доказів державної реєстрації договору про відступлення права вимоги, тобто не довів, що він є належним позивачем по справі. Відповідно до п. 5 договору про відступлення права вимоги встановлено процедуру внесення змін до державних реєстрів. Доказів виконання цієї процедури не надано, всупереч вимогам ст.514 ЦК України. Договір про відступлення права вимоги, додаток до договору (список боржників) не містять відомостей про існування заборгованості ОСОБА_2 перед банком та її розмірі, тобто не доведено, що новий кредитор має право на отримання кредитних коштів в певному розмірі, і взагалі, що така заборгованість існує. Додаток містить тільки прізвище боржника та дані договору та предмету іпотеки. Як вбачається з кредитного договору між ОСОБА_2 та ПАТ «АКПІБ» (п.4.3.2.) банк має право вимагати від боржника незалежно від настання строку погашення кредиту сплату кредиту в повному обсязі у випадках несплати платежів за кредитом, але відповідно до останнього абзацу п.4.3.2 кредитного договору банк (а в даному випадку і новий кредитор) зобов»язаний письмово повідомити позичальника (поштою з повідомленням) про дострокову сплату суми заборгованості. Ні банк, ні позивач вимоги п.п.4.3.2 договору не виконали - суду не надано доказів того, що ОСОБА_2, отримала письмове повідомлення про дострокове погашення кредиту, тобто у позивача право вимагати від боржника незалежно від настання строку погашення кредиту сплату кредиту в повному обсязі ще не настало. Крім того, розрахунок заборгованості не підписано керівником та головним бухгалтером позивача. Просила відмовити у задоволенні позову.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих особами, які брали участь у справі, доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
27.12.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №1к-07-701 про надання споживчого кредиту, за умовами якого банк надав кредит у сумі 47 000,00 доларів США на строк до 26.12.2017 року, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 12,5 відсотків річних на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди та комісій. Забезпеченням кредиту є іпотека квартири, переобладнаної під магазин та іпотека однокімнатної квартири.
17.12.2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ « Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» був укладений договір відступлення права вимоги, за яким банк надав позивачу усі права вимоги по відступленим кредитним договорам включаючи сплату суми основного боргу, відсотків, комісій, нарахованих штрафних санкцій, в тому числі за кредитним договором №1к-07-701, укладеним ПАТ «АК ПІБ» та ОСОБА_2 27.12.2007 року.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором станом на 31.03.2013 року за відповідачем є заборгованість зі сплати кредиту у сумі 347 471,70 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 160 627,82 грн. а всього - 508 099,52 грн. Але розрахунок заборгованості не підписано керівником та головним бухгалтером.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ст..10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справі не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що він 17.12.2012 р. на підставі договору відступлення прав вимоги, укладеному між ПАТ «АКПІБ» набув всі права кредитора до ОСОБА_2 за умовами кредитного договору 1к-07332 від 3.07.2007 року.
Відповідно до ч.2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до п.6 договору про відступлення права вимоги первісний та новий кредитори (позивач) повинні виконати ряд дій з повідомлення позичальників про заміну кредитора та відступлення прав вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, ні банк, ні позивач з 17.12.2012 р. не здійснили ніяких дій щодо повідомлення ОСОБА_2 про перехід прав до нового кредитора в зобов»язанні. Суду не надано ніяких доказів того, що ОСОБА_2 отримала від банку або позивача повідомлення про укладання договору про відступлення права вимоги, заміну кредитора в зобов»язанні.
Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 5 договору про відступлення права вимоги встановлено процедуру внесення змін до державних реєстрів
Позивач не надав суду доказів державної реєстрації договору про відступлення права вимоги, тобто не довів, що він є належним позивачем. Доказів виконання процедури внесення змін до державних реєстрів, встановленої п. 5 договору про відступлення права вимоги, суду не надано
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір про відступлення права вимоги, додаток до договору (список боржників) не містять відомостей про існування заборгованості ОСОБА_2 перед банком та її розмірі, тобто не доведено, що новий кредитор має право на отримання кредитних коштів в певному розмірі, і взагалі, що така заборгованість існує. Додаток містить тільки прізвище боржника та дані договору.
Більш того, з розпечатки руху по рахунку за кредитним договором №1к-07-701 за період з 27.12.2007 року по 01.02.2011 року, завіреної печаткою ПАТ « Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», оглянутої в судовому засіданні, вбачається, що прострочена заборгованість по кредитному договору списана за рахунок страхового резерву.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з кредитного договору між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (п.4.3.2.) банк має право вимагати від боржника незалежно від настання строку погашення кредиту сплату кредиту в повному обсязі у випадках несплати платежів за кредитом. Але, відповідно до останнього абзацу п.4.3.2 кредитного договору банк (а в даному випадку і новий кредитор) зобов»язаний письмово повідомити позичальника (поштою з повідомленням) про дострокову сплату суми заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, ні банк, ні позивач вимоги п.п.4.3.2 договору не виконали. Суду не надано доказів того, що ОСОБА_2, отримала письмове повідомлення про дострокове погашення кредиту, тобто у позивача право вимагати від боржника незалежно від настання строку погашення кредиту сплату кредиту в повному обсязі ще не настало.
Крім того, відповідно до п. 4.1 договору про відступлення права вимоги відступлення права вимоги первісним кредитором новому кредитору, набуття новим кредитором права вимоги та заміна кредитора за правами вимоги на Нового кредитора набувають чинності у день укладання договору, за умови належного оформлення сторонами реєстру позичальників.
Відповідно до п. 4.2 договору про відступлення права вимоги сторони підписують реєстр позичальників за умови зарахування на банківський рахунок первісного кредитора оплати новим кредитором ціни продажу.
Доказів зарахування на банківський рахунок первісного кредитора оплати новим кредитором ціни продажу суду не надано.
Таким чином, позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 512, 513, 514, 517 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 11-1, 60, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя І.О. Пархоменко.