Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"12" червня 2014 р. Справа № 126/1207/14-ц
Провадження № 2/126/460/14
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Рудь О. Г.
секретар Бурлака А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 борг за договором позики грошей в сумі 57000 грн. та три відсотки річних в розмірі 2 243 грн. 81 коп. із застосуванням індексу інфляції на суму 857 грн. 22 коп., а всього на загальну суму 60 101 грн. 03 коп.
Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що 10.06.2012 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики грошей у вигляді боргової розписки в розмірі суми еквівалентної 5000 доларів США. Згідно умов договору позики відповідач зобов'язався повернути борг до 10.12.2012 року. Зазначена розписка була виконана власноручно відповідачем із зазначеними умовами цієї позики. Згідно зазначеної розписки фактична передача грошей у борг здійснена в момент складання розписки. Свої зобов'язання щодо повернення грошей відповідач своєчасно не виконав. Позивач неодноразово вимагав повернути гроші, але відповідач вказану суму не повернув, посилаючись на брак коштів.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що кошти в сумі еквівалентній 5 000 доларів США дійсно отримувала від позивача, однак кошти вона отримувала не в якості позики, а в якості завдатку, як способу забезпечення її зобов'язання з продажу частини земельної ділянки на користь позивача. Оскільки позивач не звертався до неї з проханням укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, а кошти вона витратила на оформлення технічної документації на вказану земельну ділянку, тому вважає, що вона не повинна повертати кошти в сумі еквівалентній 5000 доларів США позивачу. Розписку про позику грошей вона написала власноручно, однак написала її під психологічним тиском позивача. Вважає, що покази свідків, які вказані в розписці, а саме ОСОБА_3, яка являється дружиною позивача, та ОСОБА_4, який є її рідним сином, не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки вони являються родичами та зацікавленими особами як з однієї так і з іншої сторони. Просить в позові відмовити за недоведеністю.
Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики грошей у вигляді боргової розписки на суму еквівалентну 5000 доларів США. Згідно умов договору позики відповідач зобов'язався повернути борг до 10.12.2012 року. Зазначена розписка була виконана власноручно відповідачем із зазначеними умовами цієї позики.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позичальник, відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК України, зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з розписки відповідач є позичальником, що підтверджується зазначеними у розписці його даними та його підписом. Строк повернення грошей зазначений у розписці, однак відповідачем цю умову договору не виконано.
Розпискою передбачено повернення коштів позивачу в сумі еквівалентній 5 000 доларів США.
Згідно довідки ПАТ "КБ "Хрещатик" №43 від 03.04.2014 року офіційний курс долара США до гривні станом на 03.04.2014 року, тобто на момент подачі позову, становить 11 грн. 40 коп. А тому, сума еквівалентна 5 000 доларів США, яка підлягає поверненню позивачу становить 57000 грн. (11.4*5000=57000).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача суму 2 243 грн. 81 коп. - три проценти за прострочення сплати основного боргу, та кошти в сумі 857 грн. 22 коп. - індекс інфляції від суми заборгованості.
Задовольняючи вказані вимоги суд виходить з наступного. Зі змісту розписки від 10.06.2012 року, виданої ОСОБА_2 на підтвердження укладення договору, вбачається, що між сторонами була досягнута домовленість щодо укладення безвідсоткового договору позики.
Однак, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З грудня 2012 року відповідач умови договору позики щодо повернення позики не виконує. На вимоги позивача повернути кошти ОСОБА_1 не реагує, отже грошові зобов'язання за договором позики, у строк визначений ч. 1 ст. 1049 ЦК України, ним не виконані.
З пояснень свідка ОСОБА_3 встановлено, що їх домогосподарство розташоване поряд з домогосподарством відповідача ОСОБА_2 У 2012 році ОСОБА_2 потрапила у скрутні життєві обставини, а саме у неї помер чоловік. На початку 2012 року, точної дати вона не пам'ятає, її чоловік ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 кошти в сумі 5000 доларів США. ОСОБА_2 власноручно написала розписку та зобов'язалась повернути кошти до грудня 2012 року. Однак, на даний час кошти вона не повернула. Під час позички грошей були присутні ОСОБА_2, її син ОСОБА_4, вона та її чоловік ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_4 на неодноразові виклики не з'явився до суду для допиту в якості свідка, хоча був вчасно повідомлений про час та місце розгляду справи та необхідність його явки. Зі слів відповідачки ОСОБА_2 син не бажає являтись до суду та давати свідчення у даній справі.
Пояснення самої відповідачки щодо того, що вона не позичала коштів у ОСОБА_1, а отримала їх у вигляді завдатку за майбутній продаж земельної ділянки, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не узгоджуються з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами. Також, твердження відповідача щодо вчинення психологічного тиску з боку позивача під час написання нею розписки не знайшли свого об'єктивного підтвердження, а тому суд розцінює такі пояснення як спосіб уникнення від виконання відповідачем своїх боргових зобов'язань.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заборгованість за договором позики становить 60 101 грн. 03 коп. та підлягає безумовному стягненню з відповідача. На підставі вищевикладеного суд, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено 601,04 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією №ПН208 від 07.04.2014 року, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 121 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією №ПН212 від 07.04.2014 року, та кошти в сумі 100 грн. що були сплачені позивачем до ПАТ "КБ "Хрещатик" за отримання довідок, що підтверджується квитанцією №25 від 03.04.2014 року, а всього на загальну суму 822 грн. 81 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 610, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України,-
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 10.06.2012 року в сумі 57 000 грн.; 3% річних від простроченої заборгованості у розмірі 2 243 грн. 81 коп.; та грошові кошти з урахуванням індексу інфляції від суми заборгованості у розмірі 857 грн. 22 коп., а всього на суму 60 101 грн. 03 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі на загальну суму 822 грн. 81 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів.
Суддя: