Єдиний унікальний номер 262/1601/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5199/2014

Головуючий у 1 інстанції Семіряд І.В.

Доповідач Прокопчук Л.М.

Категорія 44

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі :

Головуючого: судді Прокопчук Л.М.

Суддів Корчистої О.І., Хейло Я.В.

При секретарі Попченко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 22 травня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2014 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів. Посилався на те, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. У 2000 році відповідачі з дозволу його матері та дружини, які були живі на той час, вселились в квартиру та проживають в ній без реєстрації. Після смерті дружини, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відносини з відповідачами погіршились, тому він змушений був піти жити на зйомну квартиру, хоча весь час всі комунальні послуги по спірній квартирі сплачує він. Відповідачам в порядку приватизації належить квартира АДРЕСА_2, за утримання якої сплачуть вони. Добровільно виселятися вони не бажають. З метою захисту його права власності на спірну квартиру просив усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом виселення з неї відповідачів без надання іншого житлового приміщення (а.с. 2, 59).

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 22 травня 2014 року позов задоволений. Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 виселені з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, вирішено питання про судові витрати (а.с. 50-51).

В апеляційній скарзі відповідачі порушують питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає обставинам справи, вимогам норм матеріального та процесуального права (а.с. 99-102).

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 та його представник підтримали доводи апеляційної скарги. Просили її задовольнити. Інші відповідачі в судове засідання не з'явились. Про розгляд справи повідомлені.

Позивач ОСОБА_1 та його представник просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача та його представника, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відхилення апеляційного скарги і залишення рішення суду без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № 1178 від 076.02.2000 року, свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.06.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-1439, та свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.06.2007року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-1436. Квартирну плату та комунальні платежі за вказану квартиру сплачує він. Іншого житла він не має. Відповідачі фактично проживають в зазначеній квартирі без реєстрації. Відповідачам, а також ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_2. На протязі тривалого часу сторони спільного господарства не вели, спільного бюджету не мали, мають неприязні стосунки.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що співвідповідачі своїми діями порушують житлові права позивача, оскільки створюють перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні належним йому на праві власності спірним житловим приміщенням.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст. 319, ч.1 ст. 321, ч.1 ст. 387, ч.1 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правої підстави заволоділа ним. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачі проживають у спірній квартирі, яка на праві власності належить позивачу, без належних правових підстав. Вони на праві власності мають інше житло. Тому порушено право власності позивача підлягає захисту.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що між сторони проведений обмін квартирами, належними доказами не підтверджений.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо того, що позивачу на праві власності належить тільки 1/3 частина спірної квартири, оскільки відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вся спірна квартира належить йому на праві власності (а.с. 13, 16, 48).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не застосовано строк позовної давності до спірних правовідносин, є безпідставним.

Відповідно до п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» за змістом статті 391 ЦК позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов'язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв'язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги судом.

Не можна погодитись з доводом скарги щодо не розгляду судом клопотання про призупинення провадження у справі, оскільки відповідно до журналу судового засідання судом зазначене клопотання розглядалось та в його задоволенні відмовлено (а.с.88).

Таким чином при вирішенні спору судом першої інстанції повно і всебічно встановлені обставини справи, вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не містять підстав для його скасування.

Ураховуючи вищенаведене, відповідно до положень ст. 308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 22 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді