Єдиний унікальний номер 261/72/14-ц Номер провадження 22-ц/775/2904/2014

Головуючий у 1 інстанції

Трінька В.М.

Категорія 24 Доповідач Прокопчук Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі :

Головуючого: судді Прокопчук Л.М.

Суддів Корчистої О.І., Хейло Я.В.

При секретарі Попченко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про надання доступу до квартири для проведення ремонтних робіт, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 19 лютого 2014 року, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2014 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що будинок АДРЕСА_1 є комунальною власністю Донецької міської ради, знаходиться на балансі позивача, будинок є двоповерховим, частково благоустроєним, обладнаний системою холодного водопостачання, централізованого теплопостачання, водовідведення - місцеве. Квартира НОМЕР_1 вказаного будинку, де проживають відповідачі, належить їм на праві власності. Відповідачі без дозвільних документів провели переобладнання внутрішньої квартирної системи водовідведення в своїй квартирі шляхом демонтажу каналізаційного стояка між квартирами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, тим самим порушили отримання послуги користування системою водовідведення жильцями квартири НОМЕР_2. Добровільно поновити внутрішню квартирну систему водовідведення відповідачі не бажають, створюють перешкоди у проведенні вказаних робіт позивачем. Просив зобов'язати відповідачів забезпечити доступ до квартири АДРЕСА_1 відповідача для проведення робіт по ремонту системи водовідведення, поновлення каналізаційної труби між квартирами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с. 2).

Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 31 березня 2013 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 надати доступ працівникам Комунального підприємства «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька» до квартири АДРЕСА_1 для проведення робіт по ремонту каналізаційної системи шляхом відновлення каналізаційної труби між квартирами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1. Вирішено питання про судовий збір (а.с. 42-43).

Відповідачка ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на вказане судове рішення порушує питання про його скасування на ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що висновки суду щодо задоволення позову не відповідають обставинам справи, доказам, що були надані суду, вимогам норм матеріального права (а.с. 46-50).

Сторони в судове засіданні апеляційного суду не з'явились. Про розгляд справи належно повідомлені.

Від позивача надійшли письмові заперечення, в яких він просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати та ухвалити нове з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі без згоди з балансоутримувачем будинку демонтували каналізаційний стояк та відмовляються надати можливість провести роботи по ремонту каналізаційної системи шляхом відновлення каналізаційної труби між квартирами НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення суду не відповідає.

Відповідно до чинних державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення, які набрали чинності відповідно до наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.09.2005 року № 175, підсобні приміщення квартири (ванна, вбиральня, душова, приміщення для прання, кухня, комора) призначені для гігієнічних або господарсько-побутових потреб мешканців. Згідно з п. 2.28 зазначених державних будівельних норм не допускається розміщення вбиральні та ванної (або душової) над житловими кімнатами і кухнями. Ці приміщення допускається

розміщувати над кухнею квартир, розташованих у двох рівнях.

Відповідно до п.п. «а» п. 19.11 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 року № 553, відкрите або приховане прокладання внутрішніх каналізаційних мереж не допускається, зокрема, під стелею, у стінах і у підлозі житлових кімнат, кухонь, спальних приміщень.

З матеріалів справи вбачається, що каналізаційний стояк з санвузла квартири НОМЕР_2, що розташована над квартирою АДРЕСА_1, проходить по стіні та підлозі жилих кімнат квартири НОМЕР_1, зливна яма від нього знаходиться на відстані 1,5 м від вікна квартири відповідачів (а.с. 4, 5, 60, 68-70).

Докази того, що саме таке розташування системи водовідведення передбачено проектною документацією при будівництві будинку чи його ремонту (реконструкції) або проведено з дозволу виконавчого комітету місцевої ради (ст. 100 ЖК України) в матеріалах справи відсутні. Відповідно до листа позивача на а.с. 54 технічна документація на зазначений будинок відсутня.

Таким чином позивачем не доведено, що розташування системи водовідведення між квартирами АДРЕСА_1 відповідає вимогам закону.

За правилами ст. 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідачі демонтували каналізаційний стояк в жилій кімнаті своєї квартири та не надають позивачу його поновити. Тобто, вони шляхом самозахисту припинили порушення їх прав. При цьому спосіб самозахисту відповідає змісту порушеного права, не суперечить закону та моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, доказів того, що система водовідведення між квартирами АДРЕСА_1 відповідає вимогам закону, в справі немає, тому підстави для захисту інтересу позивача відсутні.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції помилково вважав, що відповідачі діяли неправомірно та прийшов до необґрунтовано висновку про зобов'язання їх забезпечити доступ до належної їм на праві власності квартири для проведення робіт по ремонту каналізаційної системи, поновлення каналізаційної труби між квартирами НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Застосування судом до спірних правовідношень положення п.7 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є невірним, оскільки судом не встановлено правомірне користування системою водовідведення в квартирі НОМЕР_2.

За таких обставин рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 19 лютого 2014 року скасувати.

В задоволенні позову Комунального підприємства «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про надання доступу до квартири для проведення ремонтних робіт відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на нього може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий, суддя

Судді