Єдиний унікальний номер 261/5608/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4100/2014
Головуючий у 1 інстанції
Фунжий О.А.
Категорія 53 Доповідач Прокопчук Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2014 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
Головуючого: судді Прокопчук Л.М.
Суддів Корчистої О.І., Хейло Я.В.
При секретарі Попченко В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «ТЕЛІОС ІНВЄСТ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ТЕЛІОС ІНВЄСТ» на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 31 березня 2014 року, -
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, посилався на те, що він перебував з відповідачем у трудових відносинах, працював підземним електрослюсарем з лютого по червень 2013 року. При звільненні відповідач не провів з ним повного розрахунку по заробітній платі. В подальшому позивач доповнив позовні вимоги та в позові зазначив, що відповідач не провів з ним повного розрахунку ще за період роботи з червня 2012 року по січень 2013 року, при звільненні в січні 2013 року та в червні 2013 року не сплатив йому компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 4000 грн. та відповідно 3000 грн., крім того не сплатив заборгованість по заробітній платі за квітень 2013 року та за травень 2013 року в сумі по 4500 грн. Просив стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 9000 грн., компенсацію за невикористану відпустку 7000 грн., на відшкодування моральної шкоди 5000 грн. (а.с.1-2, 33).
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 31 березня 2014 року в позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «ТЕЛІОС ІНВЄСТ» на користь ОСОБА_2 1417,52 грн. компенсації за невикористану відпустку за період роботи з 14 червня по 31 грудня 2012 року, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати (а.с. 109 - 110).
Відповідач в апеляційній скарзі на вказане судове рішення порушує питання про його скасування у частині задоволення позову про стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку у розмірі 1417,52 грн. та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, посилаючись на те, що висновки суду щодо задоволення позву в цій частині не відповідають обставинам справи, доказам, що були надані суду (а.с. 114-115).
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Позивач просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносин з відповідачем в період з 14 червня 2012 року по 31 січня 2013 року та з 19 лютого 2013 року по 18 червня 2013 року, працюючи електрослюсарем підземним. Наказом по підприємству від 12.06.2012 року нарахування грошової компенсації за невикористану відпустку працівників здійснюється одночасно з нарахуванням заробітної плати за відповідний місяць роботи. Задовольняючи частково позов щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку, суд, посилаючись на вимоги ст. 84 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про відпустки», виходив з того, відповідно до розрахункових листів за червень, серпень, жовтень, листопад 2012 року позивачу нарахована та виплачена лише оплата по виробничим нарядам, компенсація за невикористану відпустку не виплачувалась.
Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам закону.
Відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей. Таким чином законом не передбачено нарахування компенсації за невикористану відпустку одночасно з нарахуванням заробітної плати за відповідний місяць роботи.
Тому суд дав вірну правову оцінку наказу від 12.06.2012 року № 29 (а.с. 106) та обґрунтовано не прийняв до уваги дані, зазначені в розрахунковій відомості на а.с. 59.
Згідно зі ст.30 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
Саме такі дані зазначені в розрахункових листах, наданих позивачем (а.с. 104).
З посиланням на приписи ст. 60 ЦПК України суд правильно оцінив надані позивачем докази щодо того, що йому відповідно до розрахункових листів за червень, серпень, жовтень, листопад 2012 року нарахована та виплачена лише оплата по виробничим нарядам, компенсація за невикористану відпустку не виплачувалась та стягнув компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1417,52 грн., який позивачем не ос порений.
Надані відповідачем платіжні доручення та виписки до них (а.с.61-79) не містять даних щодо нарахування позивачу компенсації за невикористану відпуску, тому обгрунтовано не прийняти судом до уваги.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ТЕЛІОС ІНВЄСТ» відхилити.
Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 31 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий, суддя
Судді