Єдиний унікальний номер 269/124/14-ц Номер провадження 22-ц/775/2771/2014
Категорія 32 Головуючий в 1 інстанції Мельник Ю.А.
Доповідач Прокопчук Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2014 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді: Прокопчук Л.М.,
суддів: Хейло Я.В., Корчистої О.І.,
при секретарі Внуковій Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Совєтському районі м. Макіївки Донецької області про відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Совєтському районі м. Макіївки Донецької області на рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 лютого 2014 року,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 лютого 2014 року задоволено позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Совєтському районі м. Макіївки Донецької області про відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Совєтському районі м. Макіївки Донецької області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті ушкодження здоров'я 6000 (шість тисяч) грн.(а.с. 38-39).
З вказаним рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову (а.с. 40-44).
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив рішення скасувати, скаргу задовольнити.
Позивач в судове засіданні апеляційного суду не прибув, але про час і місце розгляду справи повідомлений, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухав доповідь судді, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін. При цьому суд виходе з наступного.
Згідно зі ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " від 23 вересня 1999 року № 1105- Х1У.
Згідно з п. п. "е" п.1 ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 28 цього Закону, у разі настання страхового випадку, Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач працював на шахті №21 ДП «Макіїввугілля» з 1975 року по 2001 року, про що свідчить запис трудової книги (а.с.7-9).
Звільнений з роботи 25 березня 2001 року за власним у зв'язку з переходом на пенсію (а.с.8).
У період виконання трудових обов'язків на шахті №21 ДП «Макіїввугілля» позивачу спільною комісією встановлено професійне захворювання - антрак-силікатоз, узелкова форма, бронхіт, легенева недостатність першої та другої степені про що свідчить складений Акт розслідування №112 за формою П-4 від 02 серпня 2005 року. За даними акту випадок професійного захворювання розслідувано, причиною стало тривала робота в запиленій атмосфері, тяжка фізична праця.
За висновком МСЕК №034011 серії ДОН-04 від 05 вересня 2005 року (а.с.5) позивачу встановлено 40% відсотків втрати працездатності за сукупністю:
20% втрати професійної працездатності первинно в результаті встановленого професійного захворювання;
20% втрати професійної працездатності в результаті трудового каліцтва від 17 лютого 1984 року.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що наслідки цього професійного захворювання призвели до моральних страждань потерпілого, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його нормальні життєві зв'язки і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. У зв'язку з цим у нього, відповідно до ст.ст. 21, 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ", виникло право на відшкодування моральної шкоди. Право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі, і на виплати за моральну шкоду, виникає у останнього з дня первинного встановлення йому стійкої втрати працездатності за висновком МСЕК. Таке право у позивача виникло з 05 вересня 2005 року, коли йому було встановлено втрату 40 % професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, в тому числі 20% втрати працездатності вперше.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік ", так і Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ".
Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Аналогічні положення містять у собі ч.ч.1,2 ст.5 ЦК України.
Посилання відповідача на норми Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" і "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими зупинено, а потім скасовано дію статей Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " про відшкодування моральної шкоди, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки Фонд соціального страхування сплачує відшкодування моральної шкоди як страхові виплати і не є цивільною відповідальністю ВВД ФСС.
Доводи ВВД ФСС про відсутність відповідних медичних висновків про спричинення моральної шкоди позивачу, як підстави для відшкодування моральної шкоди останньому, не ґрунтуються на вказаному законі, оскільки їх витребування, окрім висновку МСЕК, вказаним законом не передбачено.
Суд першої інстанції визначив розмір моральної шкоди позивачу, виходячи з принципу розумності та справедливості, в сумі 6 000 грн., з урахуванням ступеня втрати ним професійної працездатності, моральних страждань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, яких він зазнав внаслідок професійного захворювання.
Наведені в скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Оскільки при встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом першої інстанції, норм матеріального та процесуального права не порушено, то й відсутні підстави для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Совєтському районі м. Макіївки Донецької області відхилити.
Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: