Єдиний унікальний номер 257/6448/13-ц Номер провадження 22-ц/775/270/2014
Головуючий I інстанції Чудопалова С.В.
доповідач суддя Бугрим Л.М.
Категорія 48
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Бугрим Л.М.,
суддів Халаджи О.В., Гапонова А.В.
при секретарі Попченко В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Донецька від 21 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання та додаткових витрат, пов'язаних з навчанням, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання та додаткових витрат. Треті особи: ОСОБА_4, та ОСОБА_5
В обґрунтування позову вона посилалась на те, що з ОСОБА_1 знаходилась у юридичному шлюбові з 27 липня 1990 року по 23 березня 2013 року. У період сумісного життя у них народились донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року та син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 року, які після розірвання шлюбу залишились проживати з нею. Зараз діти досягли повноліття та навчаються. Зокрема, донька ОСОБА_4 навчається у Донецькому медичному університеті імені Горького на контрактній основі. Строк навчання з 1 вересня 2010 року по 30 червня 2015 року . Син ОСОБА_5 навчається на денній формі у Донецькому коледжі будівництва та архітектури за рахунок бюджету. Строк навчання з 1 вересня 2010 року по 1 липня 2014 року. У зв'язку з навчання дітей вона витрачає значні кошти на їх утримання в тому числі і на оплату навчання доньки. За три роки навчання доньки вона особисто вже сплатила 46840 грн. та залишилось сплатити ще до закінчення навчання 33680 грн. Відповідач у добровільному порядку не надає дітям матеріальної допомоги Просила стягнути з нього 1/2 частину коштів на оплату навчання доньки у сумі 40260 грн. та щомісячно стягувати з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання дітей по 750 грн на кожного на період навчання чи до досягнення ними двадцяти трьох років.
Рішенням Київського районного суду міста Донецька від 21 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 по 600 гривень кожному щомісячно до закінчення ними навчання але не більше досягнення ними 23 років..
В іншій частині вимог ОСОБА_2 було відмовлено
На вказане рішення ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про скасування рішення суду . В обґрунтування доводів апеляційної скарги він посилався на те, що рішення суду в задоволеній частині є незаконним, постановлено з порушенням вимог ст. 199 СК України Суд не враховував, що він зараз не працює , є безробітним і у нього відсутні доходи та можливість утримувати повнолітніх дітей у зв'язку з їх навчанням.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 та треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з'явились , про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_7 просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,. а рішення суду залишити без зміни.
Апелянт ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином .
Заслухавши доповідь судді,вислухавши пояснення адвоката , перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду в частині задоволення позову про стягнення аліментів - скасуванню ,з постановленням нового рішення про відмову у позові виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженими в судовому засіданні.
Між тим, рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення аліментів вказаним вимогам закону не відповідає.
Задовольняючі позовні вимоги та стягуючі на користь позивачки аліменти на утримання повнолітніх доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 по 600 грн. щомісячно суд першої інстанції виходив з того що позивачка несе витрати на утримання сина та доньки, враховував, що відповідач є працездатним, будь-яких інших дітей на утриманні у нього не має , звільнився з роботи за власним бажанням, що вказує, на думку суду, його свідоме усунення від обов'язку утримувати повнолітніх дітей,які продовжують навчання.
Однак , з таким висновком суду погодитись не можна , оскільки судом невірно застосовано матеріальний закон та висновки суду не відповідають обставинам справи .
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що сторони знаходились у юридичному шлюбові з 27 липня 1990 року по 23 березня 2013 року. У період сумісного життя у них народились донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року та син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 року, які після розірвання шлюбу залишились проживати з нею. Зараз діти досягли повноліття та навчаються. Зокрема, донька ОСОБА_4 навчається у Донецькому медичному університеті імені Горького на контрактній основі. Строк навчання з 1 вересня 2010 року по 30 червня 2015 року . Син ОСОБА_5 навчається на денній формі у Донецькому коледжі будівництва та архітектури за рахунок бюджету. Строк навчання з 1 вересня 2010 року по 1 липня 2014 року .У зв'язку з навчання сина та доньки позивачка ОСОБА_2 витрачає кошти на їх утримання . Відповідач ОСОБА_1 не працює.
Вказані правовідносини з приводу обов'язку утримання повнолітніх дочки та сина, які продовжують навчання регулюються ст. 199 СК України .
Зокрема, згідно з положенням ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні донька, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надати матеріальну допомогу .
Таким чином , за змістом вказаної норми батьки повинні мати реальну можливість надавати таку матеріальну допомогу.
Між тим , як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи , відповідач на час розгляду справи не працює ,звільнився з роботи. Доказів про те, що він має інші доходи окрім заробітної плати судом не встановлено. На такі ж саме факти вказує і відповідач в апеляційній скарзі .
За таких обставин , висновок суду про те, що у відповідача є можливість надавати матеріальну допомогу сину та доньці, які продовжують навчання не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам матеріального закону.
Згідно з положенням п. 3, п. 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального закону.
З огляду на зазначене, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає скасуванню , а у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів . на утримання повнолітніх сина ОСОБА_5,доньки ОСОБА_4, які продовжують навчання слід відмовити у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1, п. 4 ст. 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду міста Донецька від 21 листопада 2013 року в частині стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання скасувати .
У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей доньки Рогози Дар»яни Ігорівни, сина ОСОБА_5 , які продовжують навчання відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни
Рішення апеляційного суду набирає законної сили після його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили
Головуючий: Судді: