Єдиний унікальний номер 260/1458/13-ц Номер провадження 22-ц/775/259/2014
Головуючий I інстанції Шестопалова Я.В.
доповідач суддя Бугрим Л.М.
Категорія 19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Бугрим Л.М.,
суддів: Халаджи О.В., Гапонова А.В.
при секретарі Попченко В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2013 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 07 травня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та приватного підприємства «Модус» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок неналежного виконання умов договору про виготовлення, монтаж та технічне обслуговування віконних систем, усунення недоліків та стягнення штрафу,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2013 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 07 травня 2012 року постановленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та приватного підприємства «Модус» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок неналежного виконання умов договору про виготовлення, монтаж та технічне обслуговування віконних систем, усунення недоліків та стягнення штрафу у зв'язку з нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами , суд першої інстанції виходив з того , що в судовому засіданні при розгляді позову ОСОБА_1 не довів свій позов і саме з цих підстав недоведеності позову йому було відмовлено у задоволенні позову. Разом з тим , суд вважав, що позивач не був позбавлений можливості під час розгляду справи по суті провести експертне дослідження щодо встановлення порушень договору № 205 від 07.08.2006 року та надати суду ці та інші докази на підтвердження своїх вимог .
На вказану ухвалу суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у якій ставиться питання про її скасування .В обґрунтування доводів апеляційної скарги він посилався на те., що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою. Апелянт посилався на те. що рішення суду фактично базується на інформації , викладеної в листі Донецького науково - дослідного інституту судових експертиз № 1516 від 29.11.2011 року. Під час ознайомлення 06.03.2012 року з матеріалам цивільної справи в Ленінському районному суді м. Донецька лист ДНДІСЕ № 1516 від 29.11.2011 року був відсутній . Заява про перегляд рішення суду від 07.05.2012 року була надана апелянтом до Ленінського районного суду м. Донецька 21.02.2013 року , а провадження по справі було відкрите тільки 21.06.2013 року , тобто через 4 місяці. Висновки суду не відповідають обставинам справи.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримували доводи апеляційної скарги , просили ухвалу суду скасувати , а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції .
Відповідач фізична особа ОСОБА_2,та представник приватного підприємства « Модус» Бірюков В.А. просили апеляційну скаргу відхилити , ухвалу суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвалу суду - залишенню без зміни виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим . Законним є рішення , яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом . Обгрунтованим є рішення ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженими в судовому засіданні.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи , надані докази, яким дав належну правову оцінку та вирішив заяву у відповідної з вимогами закону.
Зокрема , судом першої інстанції було встановлено , що позивачем ОСОБА_1 були заявлені вимоги до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. та приватного підприємства «Модус» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок неналежного виконання умов договору про виготовлення, монтаж та технічне обслуговування віконних систем, усунення недоліків та стягнення штрафу. Звертаючись до суду з даним позовом він посилався на те, що 7 серпня 2006 року він уклав з фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2 договір № 205 на виготовлення, монтаж та технічне обслуговування віконних систем. На виконання цього договору 05.07.2006 року між фізичною особою ОСОБА_2 та приватним підприємством « Модус» було укладено договір постачання товару. Місцем виконання монтажу віконних систем за домовленістю сторін визначено жилий будинок АДРЕСА_1. Після виконання робіт на вимогу ФОП ОСОБА_2 він відмовився підписати акт виконаних робіт, текст якого був наданий., оскільки він не погодився з текстом , письмово виклав свої зауваження з приводу контрастних переходів кольору на вікнах. Окрім того, в акті він підкреслив пункт « зауважень з приводу кількості та якості товару немає «. У відповідності з договором № 205 від 07.08. 2006 року у його будинку повинен бути виконаний повний монтаж віконних систем з обов'язковою герметизацією віконних швів. Однак внаслідок невиконання вимог п.п.1.1 , п.5.1, 5.2,5.3 . 5.4 , 6.1 6.2. 6.3 договору № 205 від 07.08.2006 р, п.п.9.4, 9.5, 9.6, 9.7, 9.8 , 9.9 розділу 9» Рекомендації з монтажу» ДСТУ Б В.2.6 - 24-2001 дощова вода через незагерметизовані віконні шви проникає усередину будинку , Це було з'ясовано наприкінці 2008 року будівельниками , які виконували внутрішні оздоблювальні роботи , оскільки взимку це не проявилось ,а навесні 2010 року під час косих дощів будівельники остаточно з'ясували , що причиною цього є незагерметизовані шви. Починаючі з червня 2010 року він вів переговори з відповідачами, відносно неналежного виконання умов договору № 205 від 7 серпня 2006 року, але домовленості досягнуто не було . З вказаних підстав просив задовольнити позов.
У процесі розгляду зазначеної справи судом першої інстанції позивачем неодноразово заявлялися клопотання щодо призначення експертизи та надавалися питання, з приводу яких він бажає отримати відповідь експерта. У зв'язку з цим , судом було призначено товарознавчу експертизу щодо якості віконних систем виготовлених відповідно до договору № 205 від 07.08. 2006 року . Проведення експертизи було доручено Донецькому науково - дослідному інституту судових експертиз, як про це просив позивач та постановлені питання сформульовані позивачем. Оплату за проведення експертизи було покладено на ОСОБА_1, якого також було попереджено про наслідки ухилення від проведення експертизи передбачені ч.1 ст. 146 ЦПК України . Листом від 29.11.2011 року директор Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз повідомив суд про те. що після дослідження фахівцями інституту питання ухвали суду та наданих матеріалів справи виявилось , що фахівці лабораторії судової біології можуть розв'язати перше питання щодо визначення деревини з якої виготовлені віконні системи. Питання № 2 - № 4 відносно якості віконних систем не можуть бути досліджені за відсутності фахівців необхідної кваліфікації у галузі технологій та відповідних сертифікованих інструментів. Питання № 5 щодо герметизації виробів можливо розв'язати за умови можливості повного візуального обстеження монтажних швів як з середини та і зовні.
Згідно з листом від 1 грудня 2012 року суд погодився з запропонованими біологічною та будівельно - технічними експертизами з приводу питання № 1 і № 5. У зв'язку з цим 22 лютого 2012 року на адресу суду надійшло клопотання від експерта ОСОБА_6 про надання матеріалів необхідних для проведення експертизи , а саме для вирішення питання № 1 з якої деревини виготовленні віконні системи . згідно з договором № 205 від 07.08.2006 року.20 лютого 2012 року від експерта ОСОБА_7 надійшло клопотання про надання об'єкту для дослідження .
22 лютого 2012 року на адресу суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи , оскільки об'єкт дослідження не було надано у зв'язку з чим ухвалою суду від 3 березня 2012 року провадження по справі було відновлено та справу призначено для розгляду.
19 квітня 2013 року судом було скасовано ухвалу суду від 11 листопада 2011 року про призначення по справі судово - товарознавчої експертизи.
7 травня 2013 року Ленінським районним судом м. Донецька було постановлено рішення , яким на підставі ст. 60 ЦПК України ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю.
На вказане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з додатковими доказами , зокрема ним було надане експертне будівельне технічне дослідження № 59/ 12 від 26.06.2012 року виконане на замовлення ОСОБА_1 від 5.06.2012 року. Згідно з вказаним дослідженням якість віконних систем в будинку ОСОБА_1 та герметизація віконних швів не відповідають умовам договору. Однак , ухвалою апеляційного суду рішення суду першої інстанції було залишено без зміни і зазначене експертне дослідження не було прийняте до уваги.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 січня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на вказані судові рішення було відхилено , а судові рішення залишені без зміни.
Звертаючись до суду з заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилався як на нововиявлені обставини - інформацію, яка міститься в отриманому ОСОБА_1 04.02.2013 року на його звернення листі інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 22.01.2013 року після позапланової перевірки ФОП ОСОБА_2 , про те, що у процесі виконання робіт по виготовленню, монтажу та технічному обслуговуванню віконних систем ним були допущені недоліки ; припис інспекції № 1 від 08..01.2013 року на адресу ФОП ОСОБА_2 щодо вжиття ним невідкладних заходів по задоволення законних вимог ОСОБА_1 шляхом усунення недоліків товару ; висновки експертного будівельно-технічного дослідження № 59/12 від 26.06.2012 року та висновок № 4523/23 експертного дослідження будівельно- технічної спеціалізації від 15.11.2012 року , якими встановлені недоліки виконаних робіт..
Згідно з положеннями п.1 ч.2 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зав'язку з новоявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу з у зв'язку з нововиявленим обставинами є істотні для справи обставини , що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою на час розгляду справи .
Перевіряючи вказані підстави в контексті наданих ОСОБА_1 доказів при розгляді справи по суті щодо порушення його прав як споживача у процесі виконання договору № 205 від 07.08.2006 року на виготовлення, монтаж та технічне обслуговування віконних систем відповідачами , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що у даному випадку слід враховувати підстави відмови у позові, які містяться у рішенні суду від 7 травня 2013 року . Згідно з вказаними підставами при розгляді справи по суті ОСОБА_1 не надав суду першої інстанції доказів на підтвердження позову та не надав об'єктів експертам для дослідження та проведення експертизи, яка була призначена судом за клопотанням позивача, а тому суд вирішив спір згідно з положеннями ст.60 ЦПК України та відмовив у позові у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Виходячи з цього не можна вважати нововиявленими обставинами інформацію, яка міститься в отриманому ОСОБА_1 04.02.2013 року на його звернення листі інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 22.01.2013 року після позапланової перевірки ФОП ОСОБА_2 , про те, що у процесі виконання робіт по виготовленню, монтажу та технічному обслуговуванню віконних систем ним були допущені недоліки ; припис інспекції № 1 від 08..01.2013 року на адресу ФОП ОСОБА_2 щодо вжиття ним невідкладних заходів по задоволення законних вимог ОСОБА_1 шляхом усунення недоліків товару ; висновки експертного будівельно-технічного дослідження № 59/12 від 26.06.2012 року та висновок № 4523/23 експертного дослідження будівельно- технічної спеціалізації від 15.11.2012 року , якими встановлені недоліки виконаних робіт.
Суд першої інстанції правильно зазначив про те, що під час розгляду справи по суті ОСОБА_1 не був позбавлений можливості провести експертне дослідження щодо встановлення порушень при виконанні договору № 205 від 07.08. 2006 року та надати суду відповідні докази , тим більш , що суд першої інстанції призначав проведення товарознавчої та будівельно - технічної експертиз від проведення яких фактично ухилився позивач не надавши об'єкт для дослідження.
За таких обставин , апеляційний суд вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами , а тому прийняте судом рішення ( ухвала ) відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачаться .
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем надані доказі , які мають істотне значення для справи , зокрема відносно недоліків виконаних за договором робіт ФОП ОСОБА_2 які не були та не могли бути відомі позивачеві не впливають на висновки суду та не дають підстав вважати їх нововиявленими .
Також безпідставні посилання апелянта на порушення судом строку щодо винесення постанови про відкриття провадження по справі та необхідності постановлення окремої ухвали на адресу суду першої інстанції , оскільки як вбачається із матеріалів справи Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 була витребувана цивільна справа куди й була направлена заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і була повернута до суду першої інстанції лише 19 червня 2013 року( а.с.17 ), а 21 червня 2013 року судом було відкрите провадження по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
У відповідності з положеннями п.1. ч.1 ст. 312 ЦПК України , апеляційний суд , відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, ст. 312 ч.1 п.1, 315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2013 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили
Головуючий: Судді: