Справа №250/2103/13-к
Номер провадження1-кп/250/30/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2014 року м. Ясинувата
Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Бичков П.Ю.,
при секретарі Костенко Ю.О.,
за участю прокурора Білоус М.О.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в залі Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області міста Ясинувата Донецької області кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженець м. Макіївка, Донецької області; руський; громадянин України; з середньо спеціальною освітою; офіційно працюючого ТОВ «Данко» разноробочий; одружений, має на утриманні неповнолітню дитину; інвалід 3 групи; проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; раніш не судимого;
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 2 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
18 лютого 2013 року об 12 годині 00 хвилин ОСОБА_1 за попереднім зговором з особою, матеріали якої виділені в окреме провадження, та невстановленими органами досудового розслідування особами, прибули до недобудованого нежилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, який належить потерпілому ОСОБА_2. Шляхом свободного доступу зайшли до недобудованого будинку та з використанням газозварювального обладнання демонтували металоконструкції всередині будинку, а саме металеві рейки, встановлених в стельовому перекритті будинку, розпилявши їхх на 4 смуги довжиною 3 метра кожна за ціною 215 гривень 00 копійок за 1 метр, загальною вартістю 2580 гривень 00 копійок. Особа матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження,здзвонився зі своїм знайомим ОСОБА_3,, в користування якого знаходився автомобіль НОМЕР_1, він надав послуги вантажоперевезень, і не повідомляючи про здійснений характер отримання металоконструкцій видаючи їх за свої, переконав приїхати за вказаною адресою. ОСОБА_1 спільно із особою матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження та невстановленими органом досудового розслідування перенесли до місця зупинки автомобілю «ГАЗель», однак не змогли довести свій намір до кінця з незалежних від їх волі причин, так як їх дії були помічені та словесно присічені власником майна ОСОБА_2.
Таким чином ОСОБА_1 скоїв замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), скоєну за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 2 КК України
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України визнав повністю дав покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в установочній частині вироку. В теперішній час він просить суд його суворо не карати і застосувати до нього вимоги Закону України «Про Амністію у 2014 році», тому що він має неповнолітню доньку та ІІІ групу інвалідності.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні ОСОБА_1 просить суд не допитувати потерпілих та свідків, не оголошувати матеріали справи, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.
Покази ОСОБА_1 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, з врахуванням свідчень обвинуваченого, згоди учасників судового провадження, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченим ОСОБА_1 та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності його позиції, а також судом було роз'яснено учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.
Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєну за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого коримінального правопорушення, особу винну та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення судом не встановлено.
Суд враховує конкретні обставини скоєного кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесеного його законодавством до категорії середньої тяжкості, сукупність всіх характеризуючих його обставин, спосіб та обстановку скоєного злочинного діяння, дані про особу винного, який раніше не судимий, офіційно працює ТОВ «Данко» разноробочим», інвалід ІІІ групи, має постійне місце проживання за яким характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебува, одружений має на утриманні неповнолітню дитину та обставини, які пом'якшують покарання та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді обмеження волі, що передбачає відповідальність за скоєне.
Відповідно до вимог ст. 85 КК України на підставі закону України про амністію, засудженого може бути повністю звільнено від основного покарання.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» - встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Відповідно до ст. 1 п. «в» та «г» Закону України «Про амністію у 2014 році» підлягають звільненню від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі на певній строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, відповідно до ст. 12 КК України, осіб, які на день набрання чинності цим Законом у встановленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи та осіб не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.
Відповідно до вимог до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», виконання цього закону покладається на суди, питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою обвинуваченого чи його захисника.
Відповідно до положень частин 8-9 ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього в журналі судового засідання. Обвинувачений ОСОБА_1 просив суд застосувати до нього вимоги Закону України «Про амністію у 2014 році».
Стаття 12 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачає, що дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України, злочин передбачений ст. 185 ч.2 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, на момент скоєння злочину ОСОБА_1 має неповнолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно якої він не був позбавлений батьківських справ та має ІІІ групу інвалідності.
Обмеження щодо застосування амністії, передбачені ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» та ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», відносно обвинуваченого ОСОБА_1 відсутні.
За таких обставин відносно обвинуваченого ОСОБА_1, підлягає застосуванню ст. 1 п. «в» та «г» Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від відбуття покарання у вигляді обмеженню волі.
Потерпілими цивільний позов не пред'являвся.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.
Визнаний органом досудового слідства речовими доказами: 4 полоси металевої рейки загальною довжиною 12 метрів, шланг із різаком та монометром, два кисневих балона, мішок з молотком та ремонтним інструментом передані під розписку ОСОБА_2 на відповідальне зберігання вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України залишити у ОСОБА_2.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 368, 374 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 1 п. «в» та «г» Законом України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 2КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
У відповідності зі ст. 85 КК України, ст. 1 п. «в» та «г» Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного судом покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
Речовий доказ який зберігається на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 залишити у потерпілого ОСОБА_2.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області, при цьому відповідно ч. 3 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 376 КПК України копію негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копію вироку не пізніше наступного дня направити потерпілому ОСОБА_2.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: П.Ю .Бичков