Єдиний унікальний номер 255/15148/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4916/2014

Єдиний унікальний номер 255/13334/13-ц

Номер провадження 22ц/775/3209/14

Головуючий в першій інстанції Пруднікова Г.М.

Доповідач Янчук Т.О.

категорія 30

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Янчук Т.О.,

суддів: Принцевська В.П., Ларіна Н.О.

при секретарі Мишко Д.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 січня 2014 року та додаткове рішення від 12 травня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Донецька залізниця» про визнання вини, стягнення збитків та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернулась з позовом про визнання вини, стягнення збитків та відшкодування матеріальної та моральної шкоди посилаючись на те, що на підставі проїзного документу ДБ № 072093 від 29.09.2013 року позивачка була пасажиром залізничного транспорту. При посадці у вагон № 7 поїзду Луганськ - Одеса в 16 час. 30 хв., вона з'ясувала , що вагон до подачі на посадку не опалювався, був холодний. Температура повітря у вагоні дорівнювала температурі повітря на вулиці - +13° С. Зазначений факт було засвідчено у відповідному акті, підписаному іншими пасажирами вагону. Після прибуття до місця призначення внаслідок переохолодження та психоемоціонального перенапруження та неможливості заснути в холодному вагоні позивачка захворіла. 30.09.2013 року їй було встановлено діагноз ГРВІ, вона лікувалась в домашніх умовах. А після консультацій у лікаря - кардіолога та лікаря - неврапотолога їй було запропоноване стаціонарне лікування. На придбання ліків позивачка витратила 1760 гривень і за попереднім розрахунком для повного одужання позивачки необхідно витратити ще не менш 2500 гривень. Зазначені суми позивачка вважає своїми матеріальними збитками. Крім того, в зв'язку з протиправною поведінкою службових осіб залізниці, що знайшли вираження у подачі для посадки пасажирів холодного вагону та не дотримання комфортного температурного режиму під час усієї поїздки, їй завдано моральну шкоду, розмір якої позивачка оцінює не менше 1500 гривень.

Просила суд визнати нечесною підприємницьку діяльність (практику) Донецької залізниці і такою, що вводить умисно в оману споживачів послуг та в порушенні законодавства про захист прав споживачів і стягнути з відповідача за порушення договору між групою споживачів і виконавцем при наданні послуги - 10% вартості послуг за попередній календарний місяць до державного бюджету. Стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі не менше 2500 грн., моральну шкоду в сумі не менше 1500 грн., а всього стягнути на користь позивачки з перевізника не менше як 4000 грн., з урахуванням того, що вона продовжує хворіти.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 січня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання вини, стягнення збитків та відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.

Додатковим рішенням суду від 12 травня 2014 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про визнання нечесною підприємницької діяльності(практики) Донецької залізниці і такою, що вводить в оману споживачів послуг та в порушення законодавства про захист прав споживачів і стягнення з відповідача за порушення договору між групою споживачів і виконавцем при наданні послуги-10% вартості послуг за попередній календарний місяць до державного бюджету відмовлено.

В апеляційних скаргах на рішення суду від 23 січня 2014 року та додаткове рішення від 12.05.2014 року ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог посилається на, те, що вона не була ознайомлена з наданими доказами відповідача, судом не прийнято до уваги факт зазначений в акті від 29.09.2013 року про температуру повітря у нічний час, яка дорівнювала +8°С при якій вагон потрібно було опалювати. Судом не враховано: п. 6.12 Інструкції по технічному обслуговуванні,згідно якої перед посадкою пасажирів вагон повинен бути прогрітий не менш як до 18° С, вимоги Інструкції провідника пасажирського вагону та Державні санітарні правила для пасажирських перевезень. Судом не враховано, що нечесна підприємницька діяльність підтверджується такими доказами: - при подачі вагону для посадки він був не прогрітий до температури +18С, при слідуванні вагону температура не підтримувалася до необхідної +18С , перевізник після посадки навіть не почав опалення вагону. Всі ці докази відповідачем належним чином в судовому засіданні не були спростовані.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. телефонограмою №66 зареєстрованою в журналі реєстрації телефонограм №3 від 12.06.2014 року. Заяви про відкладення розгляду справи з підтвердженням поважності причини неявки до суду не надходило.

Представник відповідача в судове засідання апеляційного суду не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно до ч.2 ст.305 ЦПК.України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи

та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи і обгрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено, що саме відповідачем було спричинено шкоду, наявність причинного зв'язку між діями відповідача та шкодою, а також не встановлена наявність протиправності дій відповідача, які б могли призвести до моральних чи фізичних страждань, втрат майнового та немайнового характеру.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Встановлено, та що підтверджується матеріалами справи 29 вересня 2013 року ОСОБА_2 відповідно до проїзного квитка ДБ №072093 від 29.09.2013 року була пасажиром залізничного поїзду вагон №7 за маршрутом Ясинувата-Одеса ( а.с.7).

Згідно пояснень позивачки при посадці в вагон №7 зазначеного маршруту, о 16 год.30 хв.. вагон був холодний , не опалювався. Температура повітря на вулиці була +13 С, відповідно до показань термометра в вагоні температура була теж +13С., про що позивачкою за підписом інших пасажирів цього вагону складено акт ( а.с.6). Вважає, що в результаті знаходження в вагоні в зазначеною температурою, вона захворіла на ГРВЗ, в результаті чого їй прийшлася затрачувати кошти на придбання ліків, для лікування як ГРВЗ так і загострення ряду хронічних захворювань, крім того такими діями їй було спричинено моральну шкоду. Оскільки її було введено в оману з боку відповідача, і прийшлося їхати в вагоні з температурою в перехідний період року +13С замість передбаченої +18С- +22С, просила визнати нечесною підприємницьку діяльность (практики) Донецької залізниці і такою, що вводить в оману споживачів послуг та в порушення законодавства про захист прав споживачів і стягнення з відповідача за порушення договору між групою споживачів і виконавцем при наданні послуги -10% вартості послуг за попередній календарний місяць до державного бюджету .

Згідно ст.910 ЦК.України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення.

Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Нормами статті 928 ЦК.України передбачено, що відповідальність перевізника за шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю пасажира, визначається відповідно до глави 82 цього Кодексу, якщо договором або законом не встановлена відповідальність перевізника без вини.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1167 ЦК.України передбачено. що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою. яка її завдала, за наявності вини.

За змістом статей 1166 ,1167 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно п.2.7 Інструкції провіднику пасажирських вагонів . затвердженої наказом Укрзалізниці від 01.09.2003 року №234-Ц до подачі поїзда для посадки пасажирів провідник повинен підтримувати температуру у вагоні взимку та в перехідний період року в межах 18-22С.

Згідно п.6.1 Інструкції по технічному обслуговуванню опалювальної установки пасажирського вагону №ЦЛ-0024, затверджено наказом Укрзалізниці 29.12.2000 №632-11, вагони починають опалюватися при температурі зовнішнього повітря +10С та нижче.

Із копії акту від 29.09.2013 року складеного позивачкою та іншими пасажирами вагону №7. вбачається , що при посадці в вагон температура повітря зовні була +13С, в вагоні +13С. (а.с.6).

Як вбачається із пояснень провідника пасажирського вагону , та старшого провідника пасажирського вагону ОСОБА_2 зверталася до них , з приводу того , що в вагоні було холодно. При слідуванні поїзда пічка в вагоні була розтоплена, пасажирам було запропоновано гарячий чай та додатково теплі одіяла. Станом на 21 годину температура в вагоні була +20С. Від інших пасажирів скарг з даного приводу до них не надходило.

Із наданої позивачкою копії амбулаторної карточки вбачається , що 30.09.2013 року позивачка зверталася на прийом до сімейного лікаря з скаргами на підвищення температури, кашлю, підвищеного артеріального тиску. ( а.с.7).

Оскільки позивачем не надано доказів причинного зв'язку між обставинами на які вона посилається в позовній заяві( неналежна температура в вагоні) та наслідками хворобою позивачки , суд обґрунтовано прийшов до висновків про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Такі висновки суду відповідають принципу диспозитивності цивільного процесуального судочинства. Згідно із ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно із ч. 1 ст. 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" , споживачі під час придбання, замовлення продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Враховуючи встановлені по справі обставини, відсутні підстави для застосування п. 5 ст. 4 вказаного Закону до спірних правовідносин.

Що стосується позовних вимог про визнання нечесною підприємницьку діяльність (практику) Донецької залізниці і такою, що вводить умисно в оману споживачів послуг та в порушенні законодавства про захист прав споживачів і стягнути з відповідача за порушення договору між групою споживачів і виконавцем при наданні послуги - 10% вартості послуг за попередній календарний місяць до державного бюджету , то суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку щодо відмови у задоволені позову також і в цій частині, оскільки позивачкою докази належних та допустимих доказів не надано.

Звертаючись з такими позовними вимогами позивачка зазначала, що при покупці квитка на проїзд в пасажирському вагоні №7 поїзду Ясинувата-Одесса , її не повідомили, що температура в вагоні не буде відповідати +18С-+22С. Вважає, що така діяльність відповідача є нечесною підприємницькою діяльністю та порушує вимоги ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки останній ввів її в оману.

За положеннями ч. 1, ч. 3, 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»( в редакції яка діє на момент виникнення спірних правовідносин) нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: 1) пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; 2) пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої; 3) відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару; 4) недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; 5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження; 6) недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію; 7) утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції; 8) використання повідомлення про розпродаж у зв'язку із припиненням суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності.

Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, недійсні.

Оскільки нормами ст.19 зазначеного Закону підстави на які посилається позивачка в позовній заяві не передбачено, тому висновки суду першої інстанції є правильними .

Доводи апеляційної скарги, щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права , а саме неналежного повідомлення позивачки про розгляд справи та розгляд справи без участі позивачки не впливають на правові висновки суду, оскільки такі порушення не призвели до неправильного вирішення справи.

Приведені в апеляційній скарзі доводи зазначені висновки не спростовують , зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновком суду.

При вирішенні справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права, порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст.ст.307 , 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 січня 2014 року та додаткове рішення від 12 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді :