Єдиний унікальний номер 0529/8183/2012 Номер провадження 11/775/279/2014

ВИРОК

Іменем України

11 березня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Самойленка А.І.

суддів Козодуба А.І., Черкашина М.В.

з участю

прокурора Мамуки О.В.

засудженої ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, Мамуки О.В. на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку міста Красне Красноармійського району Донецької області, не судиму, яка мешкає в будинку АДРЕСА_1

визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України в редакції 2001 року і призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і управління, місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки. На підставі ст.54 КК України ОСОБА_1 позбавлено присвоєного їй 7 рангу посадової особи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.69 ч.2 КК України постановлено не застосовувати щодо ОСОБА_1 покарання у виді конфіскації майна.

Прийнято рішення стосовно речових доказів у справі та про зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_1.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання ОСОБА_1 і постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 за ст.368 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 гривень) з позбавленням права займати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на 3 роки і на підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_1 7 рангу 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування. В обґрунтування апеляції посилається на неврахування судом при призначенні покарання тяжкості злочину, рівень його суспільної небезпеки, а також невідповідність розміру штрафу отриманій ОСОБА_1 вигоді від злочину. Крім того, прокурор вказує, що суд в порушення вимог ст.54 КК України у вироку не вказав категорію посадової особи, яка була присвоєна ОСОБА_1 рішенням Краснянської сільської ради.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Мамуку, який підтримав свою апеляцію, засуджену ОСОБА_1, яка висловила прохання про призначення їй менш суворого покарання, ніж те, про яке зазначає прокурор в своїй апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд

встановив:

ОСОБА_1, працюючи на посаді Краснянського сільського голови Красноармійського району Донецької області, будучи представником влади і посадовою особою, яка займає відповідальне становище, отримала хабара за виконання в інтересах особи, яка дає хабара, дій з використанням наданої їй влади і службового становища, поєднане з вимаганням хабара за наступних обставин.

Рішенням Краснянської сільської ради № У1/1-1 від 10.11.2010 року «Про результати проведення виборів голови сільської ради та депутатів сільської ради», вибори до якої відбулися 31 жовтня 2010 року, затверджені повноваження підсудної ОСОБА_1 як голови Краснянської сільської ради.

Рішенням Краснянської сільської ради від 15 квітня 2010 року за № У/ХХХ111-7 підсудній ОСОБА_1 присвоєний 7 ранг 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування.

Постійно здійснюючи функції представника влади, ОСОБА_1 згідно з приміткою № 1 до ст.364 КК України та приміткою № 2 до ст.368 КК України була представником влади та службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Однак надану владу і службове становище ОСОБА_1 використовувала в особистих корисливих цілях протизаконного збагачення, всупереч інтересам служби.

Так, на початку листопада 2010 року, точної дати слідством не встановлено, до підсудної ОСОБА_1, як до голови Краснянської сільської ради, в її службовому кабінеті в приміщенні Краснянської сільської ради в селі Красне по вулиці Леніна, 2 Красноармійського району Донецької області, звернувся ОСОБА_3 з питання придбання у власність 2 -х поверхового нежитлового будинку, розташованого по вулиці Центральна, 2 в селі Красне Красноармійського району Донецької області, який є об'єктом комунальної власності і належить територіальній громаді, інтереси якої представляє Краснянська сільська рада.

У ході бесіди ОСОБА_1 пояснила ОСОБА_3, що орієнтовна оціночна вартість будівлі складе 70 000 гривень, оскільки рік тому нею організовувався продаж зазначеного об'єкта та експертна оцінка будівлі склала близько 81 000 гривень, а по закінченню року будівля отримала певний знос. Дана вартість будівлі влаштувала ОСОБА_3 і він домовився з ОСОБА_1 про те, що вона від імені сільської ради буде готувати документи, необхідні для продажу цієї будівлі.

ОСОБА_1, будучи головою Краснянської сільської ради, достовірно знаючи, що на підставі ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування» саме орган місцевого самоврядування, який вона представляє, від імені та в інтересах територіальних громад здійснює повноваження по володінню, користуванню та розпорядженню об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконує усі майнові операції, продає об'єкти комунальної власності, використовувала ці обставини в своїх корисливих цілях.

Розпорядженням голови Краснянської сільської ради № 9-1 від 14.04.2006 року «Про поділ обов'язків між головою сільської ради та секретарем сільської ради», Регламентом Краснянської сільської ради, який затверджений 16.12.2010 року, рішенням Краснянської сільської ради № У1/2-1, голові Краснянської сільської ради делеговані повноваження, пов'язані з представленням інтересів сільської ради з питань володіння, користування і розпорядження майна, яке знаходиться в комунальній власності, що перебуває на балансі Краснянської сільської ради.

Через кілька днів, приблизно в середині листопада 2010 року, точної дати слідством не встановлено, коли ОСОБА_3 в черговий раз зателефонував ОСОБА_1 для уточнення питань, що виникли в процесі підготовки необхідних документів, у телефонній розмові ОСОБА_1, керуючись корисливими спонуканнями, розуміючи, що тільки від неї залежить позитивне вирішення питання придбання ОСОБА_3 нежитлової будівлі, використовуючи свої повноваження, переслідуючи мету отримати від ОСОБА_3 хабар за вирішення питання про продаж йому будівлі, реалізуючи свій злочинний умисел, висловила ОСОБА_3, що будівлю, яка його цікавить, він зможе придбати тільки в тому випадку, якщо надасть якусь допомогу сільраді.

У зв'язку з цим ОСОБА_3 в цей же день приїхав до ОСОБА_1 на роботу в село Красне, і в її службовому кабінеті поцікавився, чим викликані її вимоги про надання допомоги і в чому повинна виражатися ця допомога, на що ОСОБА_1, зловживаючи наданими їй владою та службовим становищем, в корисливих цілях отримання хабара, розуміючи, що саме від неї залежить визначення порядку та умов продажу будівлі, яка цікавить ОСОБА_3, заявила , що він повинен передати їй 30000 гривень. Також вона зажадала, щоб ОСОБА_3 за рахунок власних коштів зробив експертну оцінку будівлі, оформив і отримав документи в БТІ, і лише при виконанні цих умов вона гарантує, що надасть йому всебічно сприятиме в питанні підготовки документів, необхідних для продажу вищевказаної нежитлової будівлі, і гарантує, що саме він в найкоротші терміни придбає цю нежитлову будівлю.

23 грудня 2010 року, вранці, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 подзвонила на мобільний телефон ОСОБА_3 і знову висловила вимогу про передачу їй хабара у розмірі 30000 гривень за те, що вона вирішить питання про продаж саме йому вищевказаного нежитлового приміщення. ОСОБА_3, розуміючи, що саме від підсудної ОСОБА_1, як від голови Краснянської сільської ради, безпосередньо залежить позитивне вирішення питання про продаж нежитлової будівлі саме йому і те, що у разі невиконання вимог підсудної ОСОБА_1 остання володіє достатніми повноваженнями, що дозволяють їй перешкодити досягненню його цілей і значною мірою збільшити витрати, пов'язані з придбанням зазначеного об'єкта комунальної власності, і що він опинився в умовах, які змушують дати хабар для запобігання можливим негативних наслідкам і порушенню його законним правам та інтересам.

У зв'язку з цим ОСОБА_3 вимушено погодився на передачу хабара, проте потім звернувся із заявою з цього приводу в правоохоронний орган і виявив свою згоду взяти участь у заходах з викриття злочинної діяльності ОСОБА_1.

23 грудня 2010 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_3 за попередньою домовленістю знову зустрівся з ОСОБА_1 і попросив її зменшити розмір хабара, мотивуючи це відсутністю грошових коштів, на що остання погодилась знизити розмір хабара до 25000 гривень, врахувавши, що ОСОБА_3 витрачатимуться свої кошти на підготовку необхідних документів для продажу будівлі, а також зажадала , щоб 24 грудня 2010 року ОСОБА_3 передав їй частину суми хабара в розмірі 10000 гривень, уточнивши, що решту хабара він повинен буде передати їй до початку аукціону з продажу вищевказаної будівлі.

24 грудня 2010 року близько 10 години 00 хвилин ОСОБА_3 на автомобілі «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить йому на праві власності, під'їхав до приміщення БТІ розташоване в м-н «Південний» , 19 міста Красноармійськ Донецької області, де зустрівся з ОСОБА_1 і передав їй частину обумовленої суми хабара в розмірі 5000 гривень, пояснивши це відсутністю на даний момент необхідної суми.

Тільки після отримання хабара в зазначеному розмірі ОСОБА_1, використовуючи наявні у неї повноваження, за своїм підписом направила лист без номера від 28 грудня 2010 року президенту УСТБ «УКРІНКОМБІРЖА» ОСОБА_4 з проханням організувати і провести аукціон з реалізації майна, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади Краснянської сільської ради, а саме нежитлової будівлі (колишній 7 - ми квартирний житловий будинок), загальною площею 684,1 кв.м яка знаходиться по вулиці Центральна, 2 в селі Красне, з пакетом необхідних для проведення аукціону документів, і уклала з цього приводу з біржею договір.

2 лютого 2011 року, вднеь, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_3 за попередньою домовленістю приїхав до місця роботи ОСОБА_1 в Краснянську сільську раду, де ОСОБА_1, сівши в його автомобіль, зажадала від ОСОБА_3, щоб решту хабара він передав їй 11 лютого 2011 року до проведення аукціонних торгів на біржі з продажу вищевказаної нежитлової будівлі та підписання з ним договору купівлі-продажу, оскільки розуміла, що саме до початку аукціону їй згідно договору від 28 грудня 2010 року «Про організацію та проведення аукціону з продажу майна, яке є комунальною власністю», укладеного між Краснянською сільською радою в особі голови ОСОБА_1 і УСТБ «УКРІНКОМБІРЖА», надано право зняти об'єкт продажу з аукціону до його початку.

10 лютого 2011 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 знову зустрівся з ОСОБА_1 в її службовому кабінеті в селі Красне, де остання знову висловила вимогу про передачу їй 11 лютого 2011 року частини хабара в розмірі 20 тисяч гривень, тобто до проведення аукціону з продажу вищевказаної нежитлової будівлі, мотивуючи це тим, що в іншому випадку вона зніме цю будівлю з торгів і ОСОБА_3 не зможе її придбати, на що останній вимушено погодився.

11 лютого 2011 року, близько 9 години 30 хвилин, знаходячись в атомобілі «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 поруч з приміщенням УСТБ «УКРІНКОМБІРЖА», розташованим в місті по вулиці Дніпропетровська, 1 в місті Красноармійськ Донецької області, ОСОБА_3 передав підсудній ОСОБА_1 другу частину обумовленої суми хабара в розмірі 10000 гривень за зазначені дії з її боку.

11 лютого 2011 року, приблизно о 10 годині 40 хвилин, після проведення аукціонних торгів з продажу вищевказаної нежитлової будівлі, за результатами яких переможцем у торгах, який одержали право придбати у власність вищевказану 2-х поверхову нежитлову будівлю, виявився ОСОБА_3. Останній, знаходячись в своєму автомобілі «Daewoo Lanos» поруч з приміщенням УСТБ «УКРІНКОМБІРЖА» по вулиці Дніпропетровська, 1 в місті Красноармійськ Донецької області, передав ОСОБА_1 решту обумовленої суми хабара в розмірі 10000 гривень за виконані нею з використанням службового становища дії, після чого вона була затримана співробітниками правоохоронного органу, а предмет хабара вилучено.

Всього ОСОБА_1 в три прийоми отримала від ОСОБА_3 хабар у розмірі 25 000 гривень.

Винуватість ОСОБА_1 в отриманні хабара за вищенаведених обставин підтверджена сукупністю доказів, які були досліджені судом першої інстанції і наведені у вироку.

Доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації її дій за ст.368 ч.2 КК України в редакції 2001 року, а також обґрунтованість застосування вимог ст.69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1, в апеляції не оспорюється і відповідно до вимог ст.365 КПК України 1960 року вирок в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Призначивши покарання ОСОБА_1 у виді штрафу в сумі 1700 гривень, суд першої інстанції не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, його корупційний характер, у зв'язку з чим розмір штрафу, визначений судом, не може бути визнаний достатнім, для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

У той же час, з урахуванням того, що отримані ОСОБА_1 в якості хабара грошові кошти в сумі 20 000 гривень були вилучені у неї, що вона має неповнолітню дитину і згідно наданої довідки розмір її заробітної плати за 6 місяців становила 7055 гривень, апеляційний суд вважає необхідним і достатнім для її виправлення призначити покарання у виді штрафу в сумі 10 000 гривень.

Крім цього, прийнявши рішення про позбавлення ОСОБА_1 присвоєного їй 7 рангу посадової особи місцевого самоврядування на підставі ст.54 КК України, суд першої інстанції не взяв до уваги того, що відповідно до Закону «Про державну службу» певний ранг присвоюється певній категорії державних службовців та посадовим особам місцевого самоврядування. Тому при позбавленні ОСОБА_1 7 рангу має бути вказана і 4 категорія посадової особи місцевого самоврядування, про що обґрунтовано вказано в апеляції прокурора.

Згідно вимог п.2 ч.1 ст.378 КПК України 1960 року необхідність застосування більш суворого покарання є підставою для скасування вироку суду першої інстанції і постановлення апеляційним судом свого вироку, у зв'язку з чим апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню в частині призначення їй покарання.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366, 378 КПК України 1960 року, апеляційний суд

засудив:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2013 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення їй покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ст.368 ч.2 КК України в редакції 2001 року із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень з позбавленням її права обіймати посади в органах державної влади і управління, місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.

На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_1 присвоєного їй 7 рангу 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання чинності цим вироком залишити без зміни у виді підписки про невиїзд..

На вирок можуть бути подані касаційні скарги до судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту проголошення вироку.

Судді: