Головуючий суду 1 інстанції - Кравченко Н.О.
Доповідач - Пащенко Л.В.
Справа № 437/2985/14-ц
Провадження № 22ц/782/2183/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого - Пащенко Л.В.
суддів : Медведєвої Л.П., Соловей Р.С.
при секретарі : Веселові С.С..
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м.Луганська від 29 квітня 2014 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління комунальним майном Луганської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на 1/18 частку квартири в порядку спадкування за законом, -
В с т а н о в и л а:
У лютому 2014 року позивач звернувся із позовом до Управління комунальним майном Луганської міської ради про визнання права власності на 1/18 частку квартири в порядку спадкування за законом, в обґрунтування якого зазначив, що квартира АДРЕСА_1 загальною площею 67,2 кв.м належала на праві власності у рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом по приватизації житлового фонду Луганського міськвиконкому від 30.07.1993 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, кожному з власників належало по 1/6 частки квартири. Після смерті батька позивача ОСОБА_7 відкрилась спадщина, що складалась з 1/6 частки квартири. Після смерті ОСОБА_7, за законом ОСОБА_6 та ОСОБА_5 отримали свідоцтво про право власності на спадщину на 1/18 частку квартири кожна. Належна позивачу 1/18 спадкова частка квартири залишилась відкритою, свідоцтво про право власності за законом не видавалось. 14 лютого 2014 позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спірну 1/18 частку квартири, але в зв'язку із відсутністю у позивача правовстановлюючих документів на спірну квартиру йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Просив суд визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом, як спадкоємцем першої черги на 1/18 частку квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_7, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 29 квітня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Ленінського районного суду м.Луганська від 09 жовтня 2012 року №2-384 (а.с.4) було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 році помер ОСОБА_7, після його смерті свідоцтво про право власності отримали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках по 1/18, a 1/18 залишилась не оформленою.
14 лютого 2014 позивач звертався до державного нотаріуса четвертої Луганської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька ОСОБА_7 на 1/18 частку квартири.
Судом першої інстанції встановлено, що у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14 лютого 2014 року зазначено, що на 1/18 частку вищевказаної квартири свідоцтво видано не було. Ця частка залишена відкритою для сина померлого ОСОБА_2, який прийняв спадщину, так як місце його проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, де був зареєстрований та проживав померлий, що перевірено за даними Довідки № 419, виданої 29.10.2013 року МКП «Центрожилком» філіал №5. Спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 Цивільного кодексу він не заявив про відмову від неї. Тобто на 1/18 частку квартири спадкоємцем за законом відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України є син померлого ОСОБА_7 - ОСОБА_2 (а.с.6).
Згідно зі ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) і яке здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано доказів на підтвердження права власності померлого ОСОБА_7 на частку квартири, що є предметом позову, а рішення Ленінського районного суду м.Луганська від 09 жовтня 2012 року № 2-384, яке міститься в матеріалах справи не є доказом підтвердження права власності померлого ОСОБА_7 на частку квартири.
Суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України належним чином перевірив доводи сторін, у достатньому обсязі визначився із наявністю чи відсутністю обставин, на які вони посилалися, обґрунтовано вмотивував свій висновок та надав оцінку обставинам справи, дійшовши до вірного висновку та обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.
Керуючись ст. 209, 308 ЦПК України, судова колегія,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Луганська від 29 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно,але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.
Головуючий:
Судді: