У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Павліченка С.В.,

суддів: Бондаренка Ю.О., Собослоя Г.Г.,

при секретарі Чейпеш С.І.

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Перечинського районного суду від 27 лютого 2014 року по справі за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Перечинська міська рада, відділ Держземагенства у Перечинському районі про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Перечинська міська рада, відділ Держземагенства у Перечинському районі про визнання незаконними та скасування рішення виконкому Перечинської міської ради №51 від 19 серпня 2010 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 вересня 2010 року,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що вона є співвласником квартири у багатоквартирному садибному будинку в АДРЕСА_1, а також приналежних до будинку сараю і вбиральні, що знаходяться за цією ж адресою на праві спільної сумісної власності.

Даний будинок складається з трьох квартир, які в сукупності складають спільну часткову власність.

Під час здійснення своїх господарських робіт щодо використання земельної ділянки, що відноситься до будинку і належить всім власникам на основі спільної власності, ОСОБА_2, що є власником квартири в тому ж багатоквартирному присадибному будинку в АДРЕСА_2, почав здійснювати перешкоди в користуванні вказаною земельною ділянкою, забороняючи здійснювати посіви культур для власного вжитку, так як вся земельна ділянка належить тільки йому, на доказ чого надав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №745148, виданий відділом Держкомзему в Перечинському районі Закарпатської області, площею 0,0373 га від 12 лютого 2010 року.

Таким чином, ОСОБА_2 створює всім мешканцям будинку перешкоди у можливості користування земельною ділянкою, що знаходиться в обслуговуванні будинку і належить всім мешканцям будинку на праві спільної часткової власності, а також державний акт на право власності на земельну ділянку складений з порушенням законодавства, так як при його складанні не було надано жодної згоди жодним із співвласників зазначеного будинку.

Такі дії відповідача грубо порушують чинне законодавство та її права на користування прибудинковою територією. Вона, як співвласник, не надавала своєї згоди на виділення земельної частки зі спільного користування, а також на те, щоб ОСОБА_2 оформив всю земельну ділянку на себе. Таким чином через протиправні дії відповідача вона обмежена у праві власності та не може виконувати обов'язків по отриманню належної їй квартири, та не має змоги користуватися сараєм і вбиральнею. Рішення Перечинської міської ради від 16 грудня 2011 року №96надано дозвіл громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мешканцям АДРЕСА_1 на виготовлення технічної документації для передачі у спільну сумісну власність шляхом безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам України, яка розташована в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Розмір ділянки визначити пропорційно займаній площі. Однак на даний час вказане рішення неможливо виконати у зв'язку з вказаною перешкодою. Оформлення ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку відбулося з порушенням законодавства, так як не було проведено виділення частки зі спільної власності жильців цього будинку, а також не було надано згоди жителів будинку на таке оформлення документації. У порядку ст. 152 ЗК України ОСОБА_2 повинен утриматися від перешкоджання мешканцям користуватися спільною земельною ділянкою, що відноситься до будинку, а підтвердженням того, що дана земельна ділянка не може належати відповідачу є технічний паспорт на житловий будинок в АДРЕСА_1, виданий РКП «Бюро технічної інвентаризації Перечинської районної ради» від 26 липня 2010 року, де зазначено, що їй належить земельна ділянка розміром 0,0122 га, що знаходиться при будинку та рішення Перечинської міської ради від 16 грудня 2011 року №96.

Таким чином, оскільки відповідач здійснює перешкоди в користуванні як її частиною земельної ділянки, так і спільної земельної ділянки, а державний акт на право власності на земельну ділянку виданий з порушенням закону, так як виданий без згоди всіх жителів будинку, тому просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Перечинської міської ради №51 від 19 серпня 2010 року «Про приватизацію державного житлового фонду» та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 вересня 2010 року (бланк серії САС №959093), видане на підставі рішення виконкому №51 від 19 серпня 2010 року. Свої позовні вимоги мотивує тим, що з свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 вересня 2010 року (бланк серії САС №959093) чітко вбачається, що таке видане на підставі рішення виконкому №51 від 19 серпня 2010 року.

Згідно п. 1 вказаного рішення житлова квартира передана позивачу у власність за рахунок комунального житлового фонду міста Перечин. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» одним зі шляхів приватизації визначено продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов. Передача у власність в даному випадку здійснюється в порядку черговості. В той же час, з відповіді Перечинської міської ради №М-7/01-10 від 25 січня 2014 року вбачається, що станом на момент прийняття рішення №51 від 19 серпня 2010 року, позивачка перебувала на загальній квартирній черзі, створеній при виконкомі Перечинської міської ради від №40 з 1990 року. Таким чином, рішення №51 від 19 серпня 2010 року прийнято з грубим порушенням Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» в частині порушення черговості при передачі у власність житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста. Крім цього, при видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 вересня 2010 року (бланк серії САС №959093) не враховано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_2 серії ЯК №745148 від 12 лютого 2010 року.

При накладенні експлікації земельної ділянки житлової квартири в АДРЕСА_1 (яка знаходиться в технічному паспорті на житловий будинок від 26 липня 2010 року) та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК №745148 від 12 лютого 2010 року, на таких накладається будівля сараю «Б», тобто така розміщена на ділянці, яка на момент видачі спірного свідоцтва про право власності вже перебувала у його власності, чим порушує його право власності та право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися власною ділянкою. Щодо посилання позивачки за первісним позовом про те, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 вона позбавлена права вільного володіння та розпорядження власною ділянкою, розподіл було проведено без її погодження, а технічна документація із землеустрою виготовлена ОСОБА_2 без погодження з суміжними землекористувачами, то такі, на його думку, є безпідставними, оскільки на момент виготовлення державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК №745148 від 12 лютого 2010 року, ОСОБА_3 у спірному будинку не проживала, відповідно не було уповноваженої особи, з якою мало здійснюватися таке погодження, а отже на момент вил дачі спірного акту його права не були та не могли бути порушені. Крім цього, право на оформлення квартири АДРЕСА_1 у власність виникло у ОСОБА_3 з 19 серпня 2010 року (внаслідок прийняття рішення №51). В той же час, в технічному паспорті на житловий будинок по вул. Жовтневій, №10/1, який виготовлено 26 липня 2010 року (місяцем раніше до прийняття оскаржуваного рішення) власником зазначена ОСОБА_3. Тому просить відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Рішенням Перечинського районного суду від 27 лютого 2014 року первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Перечинська міська рада, відділ Держземагенства у Перечинському районі про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку задоволено.

Усунуті перешкоди у користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1, визнати недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №745148, виданий відділом Держкомзему в Перечинському районі Закарпатської області 12 лютого 2010 року ОСОБА_2.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Перечинська міська рада, відділ Держземагенства у Перечинському районі про визнання незаконними та скасування рішення виконкому Перечинської міської ради №51 від 19 серпня 2010 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 вересня 2010 року відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ставиться патання про скасування рішення суду першої інстанції як незаконного та необґрунтованого і постановлення нового рішення про відмову в задоволенні основного і задоволення зустрічного позову.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Задовольняючи основний позов місцевий суд виходив з того, що, земельна ділянка, яка була надана ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 745148 від 12 лютого 2010 року належить до прибудинкової території багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Такий висновок суду є вірним і узгоджується з матеріалами справи.

Так будинок АДРЕСА_1, власниками квартир в якому є позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2, є триквартирним житловим будинком. (а.с. 14, 15).

Спірна земельна ділянка, на якій розміщено цей будинок та допоміжні споруди і яка примикає до нього, за містом п.п. б). п. 1 ст. 19 та ст. 42. ЗК України є земельною ділянкою багатоквартирного жилого будинку, у якому наявні приватизовані квартири.

Відповідно до ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Зважаючи на наведене, та той факт, що відповідач за первісним позовом на підставі оспореного державного акту отримав у власність всю земельну ділянку на якій розміщено будинок, допоміжні споруди із незначним сервітутом для доступу до входу інших власників квартир будинку, що порушує права позивачки належно користуватися своїм майном, суд першої інстанції законно та обґрунтовано задоволив позовні вимоги.

Суд також обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Перечинська міська рада, відділ Держземагенства у Перечинському районі про визнання незаконними та скасування рішення виконкому Перечинської міської ради №51 від 19 серпня 2010 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 вересня 2010 року.

Приватизація квартири сім'єю ОСОБА_3 відбулася відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» на підставі рішення виконавчого комітету Перечинської міської ради Закарпатської області від 19 серпня 2010 року №51 «Про приватизацію державного житлового фонду».

Позивач за зустрічним позовом не претендує на квартиру ОСОБА_3 чи її частину і його права даною приватизацією не порушені.

Доводи апеляційної скарги висновків суду, зазначених у оскарженому рішенні, не спростовують

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Керуючись ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Перечинського районного суду від 27 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді