Справа № 437/15831/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2014 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого - судді Бугери О.В.,

при секретарі- Середа Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ЛМКП «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся із вказаним позовом, зазначивши, що ЛМКП «Теплокомуненерго» постачає теплову енергію та гаряче водопостачання в квартиру відповідача. Відповідач надані послуги оплачує не регулярно, у зв'язку з чим з 01.03.2011 року по 01.06.2013 року утворилась заборгованість за фактично спожиту послугу у розмірі 5717 гривень 54 копійок. Відповідно до ст.67 ЖК України до комунальних послуг відноситься теплозабезпечення. Споживач послуг зобов'язаний щомісяця оплачувати комунальні послуги, як це передбачено ст. 68 ЖК України. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання утворилась заборгованість за надані позивачем послуги.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на користь ЛМКП «Теплокомуненерго» заборгованість в сумі 5717 грн. 54 коп. основного боргу, 186 грн. 72 коп. - витрати від інфляційних процесів, та 3% річних в сумі 203 грн. 57 коп., а всього 6107 гривень 83 копійок та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив, клопотань щодо розгляду справи за його відсутності або про відкладення судового засідання до суду не надавав. Заперечень на позов не надходило.

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди представника позивача, ухвалює заочне рішення по справі, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши представлені письмові докази, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і запереченні сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 64,68,162 ЖК України наймачі житлового приміщення зобов'язані оплачувати комунальні послуги, у тому числі послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання. Плата за комунальні послуги стягується, крім квартирної плати, по затвердженим у встановленому порядку тарифам. Квартирна плата та плата за комунальні послуги вноситься щомісяця в строки, встановлені діючим законодавством.

Відповідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 року споживач зобов'язаний сплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач постачає теплову енергію та гаряче водопостачання в квартиру відповідача, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В порушення вимог ст. 68 ЖК України відповідач оплачує надані послуги не регулярно. За період з 01.03.2011 року по 01.06.2013 року утворилась заборгованість за фактично спожиту послугу у розмірі 5717 гривень 54 копійок. Вказані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості абонента, який є в матеріалах справи /а.с.6/.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Статтями 20 та 21 вказаного Закону визначені обов'язки споживача і виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, обов'язком споживача є оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.

Пунктами 18-21 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 встановлено, що плата за вказані послуги вноситься споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк, відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Обов'язок споживача вносити плату за комунальні послуги у встановленому порядку також визначений положеннями статей 68 і 162 Житлового кодексу України.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 даного кодексу, якою визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, відповідач зобов'язаний сплатити за спожиті послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за період з 01.03.2011 року по 01.06.2013 року по оплаті послуг теплопостачання та гарячого водопостачання в сумі 5717 грн. 54 коп., індексу інфляції за весь час прострочення в сумі - 186 грн. 72 коп. та трьох процентів річних в сумі 203 грн. 57 коп., що складає суму в розмірі 6107 гривень 83 копійок.

Крім того підлягає стягненню з відповідача судовий збір, що був оплачений при подачі позову у сумі 229, 40 грн. в силу 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.525,526 ЦК України, ст.ст.67,68 ЖК України, ст. ст.10,11,59,60,88,169,209, 212-215, 224 - 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ЛМКП «Теплокомуненерго" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Теплокомуненерго» заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.03.2011 року по 01.06.2013 року по оплаті послуг теплопостачання та гарячого водопостачання в сумі 5717 грн. 54 коп., витрати від інфляційних процесів в сумі - 186 грн. 72 коп., три проценти річних в сумі 203 грн. 57 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 229 гривень 40 копійок, а всього 6337 (шість тисяч триста тридцять сім) гривень 23 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідач, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: суддя О.В.Бугера