Справа № 344/4734/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1279/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Вакарук В.М., Горейко М.Д.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Івано-Франківської ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 13 березня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 13 березня 2014 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської ОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернуто стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 09.10.2007 р. приватним нотаріусом Івано-Франківського MHO ОСОБА_5 за реєстровим № 1945, а саме: трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за Генеральною кредитною угодою № №010/14-20/622 та укладених в її межах Кредитного договору № 014/14-10/159 G010/14-20/622, Кредитного договору №014/14-10-87 G010/14-20/622, Кредитного договору №014/14-10-184 G010/14-20/622, Кредитного договору №014/14-10-562 G010/14-20/622 та Кредитного договору №014/14-10-727 G010/14-20/622 в сумі 3 885 231,41 гри..

Способом реалізації предмета іпотеки визначено проведення прилюдних торгів.

Початкову вартість визначено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь "Райффайзен Банк Аваль" сплачений судовий збір в сумі 3 441,00 грн.

ОСОБА_3 незгідна з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, де зазначає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, і таким, що підлягає скасуванню.

Апелянтка вважає, що одним із процесуальних порушень є те, що справу було розглянуто за відсутності відповідача та третьої особи на стороні відповідача. У зв'язку з тим що їй не було надано можливості взяти участі у розгляді справи, вона була позбавлена можливості подати докази по справі.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 травня 2012 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0228 га., що по АДРЕСА_2.

На виконання судового рішення від 23 травня 2012 року ОСОБА_6 оформила право власності на АДРЕСА_1, про що Івано-Франківським ОБТІ ім. видано витяг про державну реєстрацію прав власності на 1/1 трьохкімнатної АДРЕСА_1 від 27 серпня 2012 р. №34978596. У відповідності до рішення суду та витягу ОБТІ, ОСОБА_6 є законним власником трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 (вул. Осипенко) в м. Івано-Франківську. Апелянтка зазначає, що оскільки вона не є власником іпотечного майна, тому задоволення позову є безпідставним.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 липня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_4 була укладена Генеральна кредитна угода №010/14-20/622 згідно якої Кредитор зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у рамках даної Генеральної кредитної угоди. Так, в межах даної Генеральної кредитної угоди було укладено: кредитний договір № 014/14-10/159 G010/14-20/622 від 01 грудня 2006 року, відповідно до якого Позичальнику надано кредитні кошти в сумі 95 000,00 дол. США зі сплатою 14% річних за користування коштами; кредитний договір №014/14-10-87 G010/14-20/622 від 21 лютого 2007 року з кредитом в сумі 50 000,00 дол. США під 14,5% річних; кредитний договір №014/14-10-184 G010/14-20/622 від 26 березня 2007 року з кредитом в сумі 60 000,00 дол. США зі сплатою 12,5% річних; кредитний договір №014/14-10-562 010/14-20/622 від 09 серпня 2007 року з кредитом у сумі 70 000,00 дол. США зі сплатою 13,5% річних; кредитний договір №014/14-10-727 G010/14-20/622 від 04 жовтня 2007 року з кредитом у сумі 614 000,00 грн. зі сплатою 12,5% річних.

АТ «Райффайзен банк Аваль» у повному обсязі виконано свої зобов'язання за угодою та укладених в її межах кредитними договорами, однак позичальником порушено умови договорів. Станом на 28.03.2013 року сума заборгованості позичальника за Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами становить 3 801 187,53 грн..

Відповідно до п.10.2 Генеральної кредитної угоди позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення, у зв'язку з чим позичальнику нараховано пеню в розмірі 84 043,88 грн..

Загальна сума заборгованості позичальника станом на 28.03.2013 року по Генеральній кредитній угоді №010/14-20/622 та укладених в її межах Кредитних договорах, включаючи заборгованість по кредиту, нараховані відсотки та пеня, становить 3 885 231,41грн.

В забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Генеральної кредитної угоди №010/14-20/622 від 07 липня 2007 року, а також усіх кредитних договорів та додаткових угод, що укладені та можуть бути укладені до закінчення строку дії та в рамках Генеральної кредитної угоди, між відповідачем ОСОБА_3 (Іпотекодавцем), ОСОБА_4 (Позичальником) та позивачем (Іпотекодержателем) було укладено Договір іпотеки, посвідчений 09.10.2007 р. приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_5 за реєстровим № 1945, згідно якого в іпотеку передано нерухоме майно, а саме: трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1.

Згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмету іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 3.1.4. вищезазначеного договору іпотеки Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Іпотекодавцем/Позичальником зобов'язань за договором іпотеки або кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його та, за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми, переважно перед іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки. Також п. 3.1.8. Договору іпотеки передбачає, що якщо суми від продажу предмету іпотеки та суми від реалізації іншого майна, що буде заставленим в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, недостатньо для повного задоволення вимог Іпотекодержателя, він має право в судовому порядку вимагати отримання суми, якої не вистачає, для повного задоволення вимоги, з іншого майна Іпотекодавця/позичальника.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про заставу», ч. 6 ст. З Закону України «Про іпотеку» кредитор (іпотекодержатель, заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (іпотекодавець, заставодавець) забезпеченого заставою (іпотекою) зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у зв'язку з наявною заборгованістю за кредитними угодами, слід звернути стягнення на предмет іпотеки. При цьому суд виклав резолютивну частину рішення відповідно до вимог ст.. 39 Закону України «Про іпотеку».

Доводи апеляційної скарги щодо належності іпотечного майна згідно рішення суду іншій особі, не заслуговують на увагу, оскільки таке судове рішення не вступило в законну силу і скасоване судом вищої інстанції.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 13 березня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

В.М. Вакарук

М.Д. Горейко