ВИЩИЙ   АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

 

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

16 листопада 2006 року                                                                                             м. Київ

       

Колегія суддів 
Вищого адміністративного суду України в складі:  

головуючого-судді Бутенка В.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Панченка О.І., Лиски Т.О.,  Сороки М.О.,

 

при секретарі    Якименко О.М.,

 

      розглянувши  у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України  в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим  на рішення господарського суду АР Крим  від 26.04.2005 року і постанову Севастопольського апеляційного господарського суду  від 26.07.2005 року  у справі за позовом Нижньогірської селищної ради Автономної Республіки Крим до Управління Пенсійного фонду України  в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим  про визнання недійсними рішень, -

 

встановила:

 

    У березні 2005 року Нижньогірська селищна рада Автономної Республіки Крим звернулась до господарського суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України  в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим  в якому просила визнати недійсними рішення  №№ 22, 23, 24 від 15 лютого 2005 року.

 

    Рішенням господарського суду АР Крим від 26.04.2005 р., залишеним без змін  постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від 26.07.2005 р.,  позов Нижньогірської селищної ради задоволено частково. Визнані недійсними рішення Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі № 22 від 15.02.2005 в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 27,20 грн., а також № 23, № 24 від цієї ж дати в повному обсязі.

 

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду в Нижньогірскому районі просить названі вище рішення господарських судів скасувати, як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

 

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом невірно застосовані норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 № 1058.

 

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи,  та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої та другої інстанції  норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

 

Судами попередніх інстанцій встановлено і це підтверджується матеріалами справи, Нижньогірська селищна рада є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і зареєстрована в ПФУ в Нижньогірському районі 
за №21-2-0483.

За період з 15.12.2002 р. по 31.12.2004 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі проведена позапланова документальна перевірка Нижньогірської селищної ради з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і перерахуванню страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

 

За результатами вказаної перевірки складено акт, який покладений в основу справи: згідно рішенню № 22 від 15.02.2005 р. донараховано 544,07 грн. і застосовані фінансові санкції в сумі 54,41 грн., рішенням № 23 застосовані фінансові санкції у розмірі 1700,22 грн. і рішенням № 24 донараховано зобов'язання у розмірі 983,02 грн. і застосовані фінансові санкції у розмірі 
451,51 грн.

Так, рішенням № 22 від 15.02.2005 р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не нарахованих і не сплачених страхових внесків, до Нижньогірської селищної ради застосовані фінансові санкції у розмірі 54,41 грн. 

 

Підставою для донарахування внесків по ставці 32% на суму 544,07 грн. стало невключення в фонд оплати праці суми, яка сплачена по лікарняному листу - 205,76 грн. та матеріальна допомога у розмірі 1494,46 грн. У січні 2004 року Нижньогірська селищна рада не нарахувала внесок до Пенсійного фонду по ставці 32%. Недонарахований в січні 2004 року внесок був донарахований Нижньогірською селищною радою в лютому 2004 року, що підтверджується 
п.1. акту перевірки № З від 10.02.2005 р.

Відповідно до п.п.4 п.9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-1У від 09.07.2003 р., виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником штраф у розмірі 5% визначених сум за кожен повний або неповний місяць, за який донараховані ці суми.

 

Згідно п.п.9.3.4. п.9.3 ст. 9 Інструкції „Про порядок обчислення і оплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., для розрахунку зазначеного штрафу кількість місяців розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано суми внесків, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким страхувальником акту перевірки від органу Пенсійного фонду або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані сумі.

 

При вирішенні спору судами встановлено, що при нарахуванні фінансових санкцій ПФУ в Нижньогірському районі неправомірно завищило кількість періодів, за які нараховуються санкції. Оскільки донарахування суми внеску відбулося в лютому 2004 року - фінансові санкції у розмірі 5% повинні були застосовуватися за період рівний 1 місяцю, а не двом, як вказано в рішенні.

 

Як свідчать матеріали справи, ПФУ в Нижньогірському районі застосувало до Нижньогірської селищної ради фінансові санкції у розмірі 10% від суми донарахування, замість 5%, у зв'язку з чим рішення № 22 від 15.02.2005 вважається недійсним в частині визначення фінансової санкції в розмірі 27,20 грн.

 

Рішенням № 23 від 15.02.2005 р. про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), за які нараховуються страхові внески, до Нижньогірської селищної ради застосовані фінансові санкції у розмірі 1700,22 грн. Підставою для винесення рішення послугувало виявлене перевіркою приховування (заниження) страховиком сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески. Як вказує ПФУ в Нижньогірському районі, Нижньогірською селищною радою до фонду оплати праці не були включені суми лікарняного листа у розмірі 205,76 грн. і матеріальної допомоги у розмірі 1494,46 грн. у січні 2004 року. Проте, ці суми були в повному об'ємі включені до фонду оплати праці, що підтверджене бухгалтерськими проводками по нарахуванню заробітної плати і звітами до Пенсійного фонду за січень і лютий 2004р., тобто факт приховування виплат до фонду оплати праці відсутній.

 

Рішенням № 24 від 15.02.2005 р. Нижньогірській селищній раді донараховано зобов'язання по сплаті збору на суму 983,02 грн. відповідно до п. "б" п.4.2.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" № 2181- 111 від 21.12.2000 р. і відповідно до п.п.17.1.3. п.17.1. ст. 17 цього Закону застосовані фінансові санкції у розмірі 451,51 грн.

 

  Судом першої інстанції вірно встановлено, з чим погодився апеляційний  суд, що спеціальним  законом з питань оподаткування є Закон України № 2181 від 21.12.2000 р., який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами і державними цільовими фондами податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і оплати пені і штрафних санкцій, застосованих до платників податків контролюючими органами, зокрема за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, і визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

 

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 105 8-1У від 09.07.2003 р. передбачає, що дія інших нормативно-правових актів може розповсюджуватися на відносини між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування тільки у випадках, передбачених цим Законом або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, їх права і обов'язки,   порядок  нарахування,   обчислення   і   сплати   страхових   внесків, стягнення заборгованості по цих внесках.

 

Таким чином, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку про те, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-1У від 09.07.2003 р. є спеціальним законом для виконавчих органів ПФУ згідно  якому  відносно   страхувальників  можуть  застосовуватися   штрафні санкції, у зв'язку з чим посилання відповідача на Закон України № 2181 безпідставні.

 

     Судова колегія погоджується з викладеними у судових рішеннях висновками судів попередніх інстанцій, які повно та всебічно з‘ясували обставини справи, на підставі належно оцінених доказів  і правильно застосували норми матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

      Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій,  які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

 

Згідно з ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної  інстанції  залишає  касаційну  скаргу  без задоволення,  а  судові рішення - без змін,  якщо визнає,  що суди першої  та  апеляційної  інстанцій  не  допустили  порушень   норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

 

          Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,- 

 

                                              У Х В А Л И ЛА :

 

            Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної республіки Крим залишити без задоволення, а рішення господарського суду АРК  від 26.04.2005 року і постанову Севастопольського апеляційного господарського суду АРК від 26.97.2005 року  - без змін.

 

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

 

Судді: