Справа № 2-о-12/2010

Провадження № 22ц/782/2316/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року м. Луганськ

Суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області Оробцова Р.І., перевіривши виконання вимог ст. ст. 295, 297 ЦПК України за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 березня 2010 року у цивільній справі за позовом прокурора Білокуракинського району в інтересах держави в особі територіальної громади Просторівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області про визнання спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, відумерлою, -

ВСТАНОВИЛА :

Оскаржуваним рішенням суду першої позовні вимоги прокурора Білокуракинського району в інтересах держави в особі територіальної громади Просторівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області - задоволено повністю, визнано спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, відумерлою, передано у власність територіальної громади Просторівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області земельну ділянку з земель колективної власності колишнього КСП «Батьківщина», площею 10,88 га, згідно особистого сертифікату серії ЛГ №0109174 від 14.02.1997р.. зареєстрованого у книзі реєстрації сертифікатів за № 56, що належала на праві власності ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

На вказане рішення ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ч. 1 ст. 292 ЦПК України відповідно до якої особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Як вбачається з апеляційної скарги, в обґрунтування свого права на апеляційне оскарження апелянти, які не приймали участь у справі та не є сторонами у справі, посилаються на те, що віни є єдиними спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3, належним чином будівлю, яка належала останньому, не оформили, оскільки вона була в непридатному стані, а про існування земельного паю, який може успадковуватися апелянти не знали.

Так, до апеляційної скарги апелянтом не надано доказів того, що вони є спадкоємцями померлого батька, які прийняли спадщину у встановленому законом порядку. Доказів про прийняття оговореної спадщини після смерті батька, а саме: звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, рішення суду про продовження строку для прийняття ними спадщини або рішення суду про встановлення факту прийняття спадщини не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням спадщину, яка складається з земельної ділянки з земель колективної власності колишнього КСП «Батьківщина» площею 10,88 га, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, визнано відумерлою. При цьому апелянтами не надано доказів того, що вказаним рішенням вирішено які-небудь питання про їх права та обов'язки, та що вони є спадкоємцями померлого батька, які в установленому законом порядку прийняли спадщину.

У зв'язку з зазначеними недоліками відповідно до вимог ч. 2 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга ухвалою від 29 травня 2014 року залишена без руху і апелянтам надався строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали та апелянти були попереджені, що в противному випадку апеляційна скарга буде вважатися неподаною повернута.

Копію ухвали апеляційного суду Луганської області від 29 травня 2014 року апелянти отримали 10 червня 2014 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, апелянтами вимоги зазначеної ухвали не виконано.

18 червня 2014 року апелянти відправили на адресу суду апеляційної інстанції виправлення стосовно своєї апеляційної скарги де зазначили, що в апеляційній скарзі вони вказали, що вони не знали що можна успадковувати право на земельну ділянку пай. До нотаріальної контори не зверталися, звертатися в теперішній час не мають можливості так як немає спадщини вона визнана відумерлою. До апеляційної скарги ними надані документи якими підтверджується що помер їх батько і вони являємося спадкоємцями першої черги. Зазначають що порушені їх права так як їм не було повідомлено, що визнається спадщина відумерлою. У відповідності до ст. 297 ЦПК України викладені в ухвалі апеляційного суду не є обставинами для відмови в відкритті апеляційного провадження.

Апелянтами не надано доказів того, що оскаржуване рішення порушує їх права та обов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 297 ЦПК України у випадку усунення, апелянтом недоліків, що були вказані в ухвалі суду, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту, що не перешкоджає апелянту повторно звернутися до апеляційного суду із виправленою апеляційною скаргою, звернувшись також із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 297, ч.2 ст. 121 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 березня 2010 року вважати неподаною та повернути апелянтам.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя Р.І. Оробцова