Справа №11а-1, 2008р.                  Головуючий в 1-й інстанції

Категорія: ст.ст. 122ч. 1;296ч.1;              Кузьменко А.Д.

КК України.                                    Доповідач - Черства Є.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2008 року січня місяця «15» дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Червоненка В.Я. Суддів: Черствої Є.О., Дубченка А.П. З участю прокурора -Литвиненка О.О. адвоката - ОСОБА_1 засудженого:ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні матеріали за апеляцією засудженогоОСОБА_1 на вирок місцевого Чаплинського районного суду Херсонської області від «06» квітня 2007 року.

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_1, 24 січня 1967 року народження, в силу ст.89 раніше не судимий, -

засуджений за ч.1 ст. 296 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання за цією статтею звільнений в зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

За ч.1 ст. 122 КК України призначене йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з відбуванням у кримінально-виконавчій установі.

Міра запобіжного заходу - тримання під вартою з 14 квітня 2004 року.

Постановлено стягнути зОСОБА_1 на користь Херсонської психіатричної лікарні за проведення експертизи 49.84 грн.

ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 13 лютого 2004 року близько 13 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на території автостанції, розташованої по АДРЕСА_1, підійшов до пасажирів, котрі чекали рейсових автобусів, серед яких були ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де умисно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи порядок та проявляючи явну неповагу до існуючих в суспільстві елементарних правил поведінки, моралі та добропристойності, демонструючи свою фізичну силу, вихопив з рук ОСОБА_2 брелок-годинник, а після того відвів в сторону ОСОБА_3 і безпричинно наніс останньому декілька ударів по різним частинам тіла, чим спричинив легкі і середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляції з доповненнями засуджений ОСОБА_1 вказує на свою невинуватість у скоєному злочині, зовсім заперечуючи свою присутність у той час на території автостанції, в період досудового слідства до нього застосовувалися психічне та фізичне насильство працівниками міліції; при досудовому слідстві було порушено його право на захист, бо він не мав захисника; досудовим слідством порушені вимоги ст. 22 КПК України, бо не були

допитані свідки, на яких він вказував; не проведений слідчий експеримент, неправильно проведене впізнання особи, яка скоїла злочин; вказані ним свідки не були викликані і до залу судового засідання; вважає, що допущені однобокість як досудовим слідством, так і судом, а потерпілий по справі його оговорив, просить вирок щодо нього скасувати як незаконний, а кримінальну справу закрити на підставі ст.6 п.2 КПК України. 

Вислухавши доповідача по справі, думку прокурора, який вважає апеляції з доповненнями засудженогоОСОБА_1 не підлягаючими задоволенню, засудженогоОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію і в останньому слові прохав її задовольнити, захисника засудженого, який апеляції також підтримав і просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до слідуючого.

Висновки суду про доведеність винуватостіОСОБА_1 у скоєному злочині суд вірно зробив на підставі слідуючих доказів:

·        показань потерпілого ОСОБА_4 про те, що саме ОСОБА_1, перебуваючи в нетверезому стані у зазначений вище час і у вказаному місці, вчинив щодо нього хуліганські дії, завдавши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження;

·        показань аналогічних свідка ОСОБА_2 про обставини вчиненого злочину;

·        показань свідка ОСОБА_5 про те, що в лютому 2004 року вона знаходилася на території автостанції в смт. Чаплинка, де має власний торговий кіоск «Олімп». В цей час неподалік стояли батько й син ОСОБА_3, які розмовляли між собою. До них підійшов ОСОБА_1, якого вона добре знала в лице і часто бачила на території автостанції, який, не дивлячись на холод, був без куртки. Вони про щось стали голосно розмовляти, потім почула жіночий крик: «За що ти його б'єш?», і побачила, що ОСОБА_3 вже лежить на асфальті;

·        показань свідка ОСОБА_6 про те, що 13 лютого 2004 року, бачивОСОБА_1, якого добре знає, на території автостанції, він стояв поруч з особами, був без верхнього одягу;

·        показань свідка ОСОБА_7 про те, що 13 лютого 2004 року, за викликом чергової частини Чаплинського РВ УМВС прибув на територію автостанції, де затримавОСОБА_1;

·        висновку судово-медичної експертизи про те, що ОСОБА_4 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, які могли утворитися від ударів руками і ногами 13 лютого 2004 року /а.с. 11/.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дав оцінку показамОСОБА_1 в тій частині, що він злочину не вчиняв, як таким, за допомогою яких він бажає уникнути покарання за скоєне.

Доводи підсудного про те, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися недозволені методи, свого підтвердження не знайшли, бо це питання перевірялося прокуратурою Чаплинського району, і в матеріалах справи є відповідні документи.

Доводи про те, що йому працівниками міліції завдані тілесні ушкодження, спростовуються показами ОСОБА_1 про те, що він 13 лютого 2004 року вживав багато спиртного, мабуть падав, тому і завдав собі тілесні ушкодження, з якими його поклали до лікарні, звідки він втік у той же день /а.с. 82;83/.

Доводи про порушення права на захист на досудовому слідстві не знайшли свого підтвердження, бо ОСОБА_1 при пред'явленні йому обвинувачення і до кінця досудового слідства мав захисника ОСОБА_9 /а.с.

77;79;80;81;82-83;107/. З цих же матеріалів видно, що і процесуальні права засудженому були роз'яснені належним чином.

Всі клопотання, як свідчить протокол судового засідання, були розглянуті у судовому засіданні.

Свідки, яких просив викликати до суду ОСОБА_1, були викликані і допитані, за виключенням тих, по яким була невідома адреса проживання, а засуджений її не вказав.

Будь-яких суттєвих порушень вимог кримінально-процесуального закону, допущених судом, які б тягли за собою безсумнівне скасування вироку, колегія суддів не встановила.

З цих підстав апеляція засудженого задоволенню не підлягає.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок місцевого Чаплинського районного суду Херсонської області від 06 квітня 2007 року щодо нього ж - без змін.