Справа № 262/3823/14-а
Провадження № 2-а/262/132/2014
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.06.2014 року м. Донецьк Суддя Пролетарського районного суду міста Донецька Лебеденко С.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
ВСТАНОВИВ:
10 червня 2014 року позивачка звернулась до суду із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради, посилаючись на те, що вона має малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн. на місяць. Але така сума не відповідає чинному законодавству, оскільки щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положення ст. 15 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" їй мали б виплатити у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Позивач зверталася з заявою до УПСЗН з проханням про проведення перерахування допомоги, однак їй було відмовлено. Просила визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов'язати його провести перерахунок і виплату допомоги по догляду за дитиною відповідно до положень закону, починаючи з 01.01.2013 року по день винесення судового рішення по справі.
Ухвалою суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 року позовні вимоги в частині вимог про зобов'язання відповідача Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради провести нарахування та виплату суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 01.01.2013 року по 10.12.2013 року - залишені без розгляду. (а.с. 16).
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради надав заперечення, зміст яких зводиться до того, що допомога по догляду за дитиною призначена на підставі Постанови КМУ, крім того, наголошує на тому, що Управління не є розпорядником бюджетних коштів, а тому відповідачем у справі має бути Кабінет Міністрів України. (а.с. 15).
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вважаю, що наявні матеріали є достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження.
Позивач - ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5), у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача та отримує державну допомогу.
Відповідачем допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу була нарахована та виплачена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми".
Однак суд вважає такі дії неправомірними з таких підстав.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-XII), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу II Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-XII та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-XII його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40 - 44.
Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40 - 44 Закону № 2240-III. Пунктом 2 розділу III Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року. Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-XII.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі по тексту - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-III призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-XII (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 46 Закону № 835 та статті 45 Закону № 2154-VI не приймався. Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 46 Закону № 835 та статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Законом України "Про Державний бюджет на 2012 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2013 рік", не встановлювався інший, ніж у Законі № 2240-ІІІ розмір допомоги, а положення Постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001 року було затверджено саме на виконання Закону № 2811-ХІІ, тому застосовувати зазначену Постанову КМУ до особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування неможливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному випадку поширюються норми спеціального Закону № 2240-ІІІ, а саме ст. 43, згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, відповідач, виплачуючи позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства.
При застосуванні норм матеріального права у даних правовідносинах суд враховує позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 25 грудня 2012 року в справі №21-410а12.
Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Зазначені вище обставини спростовують доводи відповідача, викладені у запереченнях проти позову та дають суду підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною за період з 11 грудня 2013 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254, 183-2, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради щодо недоплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку з 11 грудня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року включно, відповідно до ст. 15 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та ст. 43 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" у розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом та з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати суб'єкт владних повноважень - Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради, подати у місячний строк з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення.
Стягнути з місцевого бюджету Пролетарського району м. Донецька на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.В. Лебеденко