Кіровський районний суд міста Макіївки
Донецької області
Провадження № 2/268/367/14 Справа № 268/4141/13-ц
Р і ш е н н я
і м е н е м У к р а ї н и
02 червня 2014 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
головуюча суддя Шуляк Л.В.
при секретарі Стонога О.В.
за участю сторін: позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: генеральний директор приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» - Іванцов Леонід Анатолійович, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
у с т а н о в и в:
29 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, мотивуючи вимоги незаконністю припинення з ним трудового договору за ініціативою роботодавця.
Ухвалою суду від 06 грудня 2013 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору залучено генерального директора приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» - Іванцова Леоніда Анатолійовича.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти й обставини, викладені у позовній заяві, та зазначив, що з 21 лютого 2012 року він працював начальником служби охорони приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод». Наказом № 996 к від 07 жовтня 2013 року його звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України - за скороченням штату працівників. Вважає, що його звільнення відповідачем було здійснено з грубим порушенням чинного трудового законодавства: за фактичної відсутності скорочення штату працівників, йому не запропонували іншу посаду та не надали переважне право на залишенні на роботі. Унаслідок порушення гарантованого Конституцією України його права на труд йому спричинено моральну шкоду, розмір якої він оцінює в сумі 100 000 грн.
Посилаючись на наведені обставини і їх правове обгрунтування, ОСОБА_1 просить суд поновити його на попередній роботі і стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 жовтня 2013 року по день постановлення рішення у справі та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
Приватне акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод» позов ОСОБА_1 не визнало, пославшись на його безпідставність. У судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які діють на підставі довіреностей юридичної особи, пояснили, що звільнення позивача з посади начальника служби охорони приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» за скороченням чисельності штату працівників проведено з дотриманням усіх норм чинного законодавства про працю. Представники відповідача законних підстав для поновлення ОСОБА_1 на попередній посаді не вбачають, тому просять суд у задоволенні позову відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - генеральний директор приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» - Іванцов Л.А., який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду цивільної справи, в судове засідання не з'явився, надавши письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.
В письмових поясненнях Іванцов Л.А., не погоджуючись з позовом ОСОБА_1 зазначив, що звільнення позивача з посади начальника служби охорони приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» за скороченням чисельності штату працівників проведено з дотриманням усіх норм чинного законодавства про працю. Законних підстав для поновлення ОСОБА_1 на попередній посаді не вбачає, тому просить суд у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, допитавши свідка, дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наказом генерального директора приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» від 21 лютого 2012 року № 68 к був прийнятий на посаду начальника служби охорони приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод».
Наказом генерального директора приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» (далі - ПрАТ «ДЕМЗ») від 07 жовтня 2013 року № 996 к ОСОБА_1, начальника служби охорони приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», звільнено за п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату працівників з 07 жовтня 2013 року.
Згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установ, організацій, скорочення чисельності або штату працівників. Частинами 2 та 3 цієї статті визначено, звільнення працівників з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
Пленум Верховного Суду України в пункті 19 постанови від 6 листопада 1992 р. № 9 ( зі змінами, внесеними постановами від 1 квітня 1994 р. № 4, від 26 жовтня 1995 р. № 18 та від 25 травня 1998 р. № 15) «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснив, що розглядаючи трудові спори, пов*язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП, суди зобов*язані з*ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнювальний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 стверджував, що фактичною підставою для його звільнення стала конфліктна ситуація, виникла унаслідок виявлення у жовтні 2012 року ним та його заступником ОСОБА_5 факту поставки на підприємство лому чорних металів зі значною кількістю сміття. При цьому 25 жовтня 2012 року директор дирекції з економічної безпеки ОСОБА_6 безпідставно звинуватив його в розробці сумісно з постачальниками лому злочинної схеми прийому лома. В подальшому ОСОБА_6 та спеціаліст дирекції ОСОБА_7 запропонували йому звільнитися з підприємства за власним бажанням, однак він це зробити відмовився, як і не погодився на пропозицію звільнитися за домовленістю сторін. Після цього йому заявили, що він все одно буде звільнений по «негативу» та запропонували написати пояснення з приводу невиконання ним своїх посадових обов*язків. В цей же день - 25 жовтня 2012 року був виданий наказ № 474, яким йому за ніби то неналежне виконання посадових обов*язків була оголошена догана. За його зверненням профспілковим комітетом підприємства був зроблений висновок про те, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності здійснено з порушенням встановленого законом порядку, а тому цей наказ підлягає скасуванню, про що 30 листопада 2012 року профспілковим комітетом було доведено до відома керівництва підприємства. Між тим, наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності скасований не був, у судовому порядку він його не оскаржив.
Оскільки у такий спосіб його звільнити не вдалося, 01 листопада 2012 року генеральним директором підприємства видано наказ № 499 «Про внесення змін в організаційну структуру та штатний розклад підприємства», яким здійснено ліквідацію служби охорони та одночасно створено управління по режиму. При цьому в новоствореному управлінні по режиму в штат вводяться аналогічні посади, що і в скороченій службі охорони, з тим же штатом працівників, тими ж функціями, посадовими та робочими інструкціями при відсутності посади начальника служби охорони, тобто скорочується конкретна особа.
Заперечуючи позов, представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснили, що у зв*язку з несприятливою ситуацією на світовому ринку металопродукції, що обумовило зменшення попиту на готову продукцію, у листопаді 2012 року одноособовим власником підприємства було прийнято рішення про зупинення виробництва, внесення з цієї причини змін в організацію виробництва і праці, проведення оптимізації шляхом скорочення чисельності штату працівників заводу. З цією метою генеральним директором ПрАТ «ДЕМЗ» було видано ряд наказів ««Про внесення змін в організаційну структуру та штатний розклад підприємства», у тому числі і наказ від 01 листопада 2012 року № 499, яким у організаційній структурі управління підприємства внесені зміни: у повному складі працівників ліквідована служба охорони, посаду начальника якої обіймав ОСОБА_1, та створено управління по режиму. Даним наказом у будь - якій спосіб не передбачалось залишення на нововведених посадах будь-кого з працівників ліквідованої служби.
Рішенням № 13/11/2012 від 13 листопада 2012 року одноособового власника приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» у зв*язку з несприятливою ситуацією на світовому ринку металопродукції, що обумовлена зменшенням попиту на готову товарну продукцію та високими цінами на брухт, іншу сировину і ресурси, недостатньою кількістю обігових коштів та запасів брухту для безперервної рентабельної роботи , неповерненням державою з державного бюджету переплати податку на прибуток у розмірі понад 60 млн. доларів США, з 15 листопада 2012 року до 01 червня 2013 року зупинено роботу всіх пристроїв, агрегатів і механізмів, устаткування та систем електросталеливарного цеху, цеху енергетичних систем, цеху виробництва енергоносіїв, залізничного цеху; припинено випуск готової продукції; заготовки. Зупинення виробництва вважати простоєм не з вини працівників.
З 15 листопада 2012 року зупинено на невизначений період роботу обтискового цеху; повне зупинення випуску готової продукції цеху, роботу всіх пристроїв, агрегатів, механізмів, обладнання, устаткування та систем.
З 15 листопада 2012 року у зв*язку з зупиненням обтискового цеху, на невизначений період зупинено роботу всіх допоміжних служб, структурних підрозділів та співробітників, діяльність яких пов*язана з обтисковим цехом.
Генеральному директору доручено видати накази, які забезпечують виконання цього рішення; внести зміни в організації виробництва і праці у зв*язку з зупиненням виробництва, провівши (оптимізацію) скорочення штату/чисельності працюючих ДЕМЗ, у тому числі адміністративно-управлінського персоналу заводоуправління в порядку передбаченому законодавством, в тому числі провести скорочення усіх співробітників обтискового цеху, усіх служб, структурних підрозділів та співробітників, діяльність яких пов*язана з обтисковим цехом, попередивши їх до 01.03.2013 року, а також 250 осіб адміністративно-управлінського та виробничого персоналу.
На виконання рішення власника підприємства генеральним директором приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» ( ПрАТ "ДЕМЗ") було видано ряд наказів про внесення змін в організаційну структуру підприємства та скорочення штату працівників.
Так, наказом генерального директора ПрАТ "ДЕМЗ" від 01 листопада 2012 року № 498 «Про внесення змін в організаційну структуру та штатний розклад підприємства» в управлінні якості і стандартизації у повному складі ліквідовано службу менеджменту якості і стандартизації та створено відділ менеджменту якості і стандартизації. Зі штатного розкладу управління якості і стандартизації скорочено посади: начальника служби менеджменту якості і стандартизації, головний фахівець по стандартизації, сертифікації і якості служби менеджменту якості і стандартизації; провідний фахівець по стандартизації, сертифікації і якості служби менеджменту якості і стандартизації та фахівець по стандартизації, сертифікації і якості 1 к. служби менеджменту якості і стандартизації. В штатний розклад відділу менеджменту якості і стандартизації управлінні якості і стандартизації введно нові посади: начальник відділу менеджменту якості і стандартизації - 1 штатна одиниця; провідний фахівець по стандартизації - 1 штатна одиниця; провідний фахівець по стандартизації, сертифікації і якості - 1 штатна одиниця; фахівець по стандартизації, сертифікації і якості - 1 штатна одиниця.
Наказом генерального директора ПрАТ "ДЕМЗ" від 01 листопада 2012 року № 499 «Про внесення змін в організаційну структуру та штатний розклад підприємства» для організації роботи з фізичної та технічної охорони виробничих об*єктів та матеріальних цінностей, здійснення контролю пропускного і внутрішньо об*єктового режиму, оптимізації організаційної структури управління в дирекції по економічній безпеці» підприємства: у повному складі ліквідовано службу охорони та утворено управління по режиму (УПР) в організаційній структурі якого створено: службу охорони і режиму, службу оперативного реагування, які підпорядковано безпосередньо начальнику управління по режиму; службу технічного та господарського забезпечення, яку підпорядковано безпосередньо заступнику начальника управління по режиму.
Зі штатного розкладу служби охорони повністю скорочено всі посади та професії, у тому числі посаду начальника служби охорони, яку обіймав ОСОБА_1 В штатний розклад управління по режиму введено наступні посади та професії: начальник управління по режиму - 1 штатна одиниця; заступник начальника управління по режиму - 1 штатна одиниця; провідний фахівець - 1 штатна одиниця; охоронець (бригадир) 6 розряду - 4 штатні одиниці; охоронець 6 розряду - 22 штатні одиниці; охоронець 5 розряду - 109 штатних одиниць; охоронець (диспетчер) 5 розряду - 4 штатні одиниці; охоронець 3 розряду - 6 штатних одиниць; комендант - 1 штатна одиниця; наглядач виробничих майданчиків - 4 штатні одиниці; електромонтер стаціонарного радіотелевізійного обладнання 6 розряду - 1 штатна одиниця; розподілювач робіт 4 розряду - 1 штатна одиниця; прибиральник службових приміщень - 1 штатна одиниця.
Обов*язок здійснити вивільнення працівників відповідно до чинних нормативно-правових актів та укомплектувати штат управління по режиму відповідно до наказу покладено на начальника відділу по роботі з персоналом.
Наказом генерального директора ПрАТ "ДЕМЗ" від 07 листопада 2012 року № 512 «Про внесення змін в організаційну структуру та штатний розклад підприємства» з метою оптимізації виконання функцій з господарського та соціального обслуговування структурних підрозділів підприємства, функцій по інформаційно-технічному обслуговуванню керівництва підприємства, контролю дотримання єдиного порядку документування, в організаційній структурі управління підприємства ліквідовані адміністративний відділ та господарський відділ та утворено адміністративно-господарський відділ, який безпосередньо підпорядкований директору з персоналу та загальним питання. При цьому зі штатних розкладів ліквідованих відділів скорочено: адміністративного відділу - 6 штатних одиниць; господарського відділу - 75 штатних одиниць ( всього - 81 штатна одиниця). В штатний розклад новоствореного адміністративно-господарчого відділу введено 78 штатних одиниць.
Наказом генерального директора ПрАТ "ДЕМЗ" від 15 листопада 2012 року № 527 «Про внесення змін в організаційну структуру та штатний розклад підприємства» у зв*язку зі зниженням обсягу виробництва, скороченням видатків та консервацією залізничних важелів DGW-U-150-S(2) зі штатного розкладу залізничного цеху скорочено 4 штатні одиниці ваговщика.
Наказом генерального директора ПрАТ "ДЕМЗ" від 14 березня 2013 року № 56 «Про внесення змін в організаційну структуру та штатний розклад підприємства» у зв*язку з відсутністю замовлень для виробництва готової продукції, враховуючи несприятливу ситуацію на ринку збуту готової продукції при високих цінах на основні ресурси, на підставі прийнятого власником АТ "приватне "ДЕМЗ" рішення про скорочення чисельності працівників підприємства з метою мінімізації витрат, зі штатного розкладу підприємства скорочено: в службі метрології - 1 штатна одиниця; управлінні по режиму- 2 штатні одиниці, у тому числі: заступник начальника управління по режиму - 1 штатна одиниця та охоронець 5 розряду - 1 штатна одиниця; залізничного цеху - 20 штатних одиниць; цеху виробництва енергоносіїв - 4 штатні одиниці; копрового цеху - 39 штатних одиниць; центральної іспитової лабораторії - 6 штатних одиниць; автотранспортного відділу- 3 штатні одиниці; управління автоматизації виробництва - 5 штатних одиниць; управління якості та стандартизації - 26 штатних одиниць; центрального заводського складу - 4 штатні одиниці; електросталеплавильного цеху - 137 одиниць, а всього по виробничим цехам - 247 одиниць.
Порівняльним аналізом штатного розкладу приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», який діяв до 30 жовтня 2012 року та штатного розкладу, який діяв до 30 березня 2013 року, встановлено, що унаслідок здійсненої оптимізації в організаційній структурі ПрАТ "ДЕМЗ" скорочено 1112 одиниць посад.
Рішенням № 20/05/2013 від 20 травня 2013 року одноособового власника ПрАТ "ДЕМЗ" продовжено зупинення роботи всіх пристроїв, агрегатів, механізмів, устаткування та систем електросталеливарного цеху, цеху електричних систем, цеха виробництва енергоносіїв, залізничного цеху, простій ДЕМЗ на період з 01.06.2013 року до 01.09.2013 року, у зв*язку з чим на цей період припинено випуск готової продукції - заготовки. Зупинення виробництва вважати простоєм не з вини працівників. Продовжено простій обтискового цеху на невизначений період, зупинено випуск готової продукції цеху, роботу всіх пристроїв, агрегатів, механізмів, устаткування та систем. Продовжено на невизначений термін простій всіх допоміжних служб та структурних підрозділів, діяльність яких пов*язана з обтисковим цехом. У зв*язку із зупинкою виробництва здійснити зміни в організації виробництва і праці, провівши (оптимізацію) скорочення штату/чисельності працюючих на ДЕМЗ, в тому числі адміністративно-управлінського персоналу заводоуправління в порядку, передбаченому законодавством.
Генерального директора зобов*язано забезпечити виконання заходів по вивільненню співробітників і працівників обтискового цеху і усіх служб, структурних підрозділів та працівників, діяльність яких пов*язана з обтисковим цехом в порядку передбаченому законодавством.
На виконання рішення одноособового власника ПрАТ «ДЕМЗ» генеральним директором підприємства було видано ряд наказів «Про внесення змін в організаційну структуру та штатний розклад підприємства».
Порівняльним аналізом штатного розкладу приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», який діяв до 30 березня 2013 року та штатного розкладу, який діяв до 20 травня 2013 року, встановлено, що унаслідок здійсненої оптимізації в організаційній структурі ПрАТ "ДЕМЗ" скорочено 15 одиниць посад.
Згідно довідки ПрАТ «ДЕМЗ» за період з 01 листопада 2012 року по 31 травня 2014 року унаслідок здійснених заходів з оптимізації в організаційній структурі на підприємстві скорочено 1332 штатних одиниць посад.
Враховуючи викладене, суд визнає, що в приватному акціонерному товаристві "Донецький електрометалургійний завод" дійсно відбулися зміни в організації виробництва і праці зі скороченням штату та чисельності працівників. У новому штатному розкладі з 01 листопада 2012 року не передбачалась посада начальника служби охорони.
Доводи ОСОБА_1 про те, що очолювану ним службу охорони було ліквідовано з єдиним наміром позбутися його, як небажаного працівника, та що скорочення чисельності штату на підприємстві фактично не відбулося за вищенаведених обставин суд визнає неспроможними.
На підтвердження доводів неправомірності дій адміністрації підприємства, які передували його звільненню, позивач послався на свідка ОСОБА_5 та наказ про незаконне його притягнення до дисциплінарної відповідальності від 25 жовтня 2012 року № 474.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка - ОСОБА_5 пояснив, що працював заступником начальника служби охорони приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", де на той час начальником служби був ОСОБА_1 У жовтні 2012 року на підприємстві виникла конфліктна ситуація після виявлення ним та ОСОБА_1 факту поставки на підприємство лому чорних металів зі значною кількістю сміття. Після цього він був викликаний до директора дирекції з економічної безпеки ОСОБА_6, який безпідставно звинуватив його в неуставній поведінці та запропонував йому звільнитися за власним бажанням, що він і зробив. Покидаючи кабінет останнього, він в коридорі зустрів позивача, якому розповів про розмову з ОСОБА_6 та повідомив, що написав заяву про звільнення за власним бажанням. Згодом зі слів ОСОБА_1 йому стало відомо, що тому також було запропоновано звільнитися за власним бажанням, однак той відмовився.
Дослідженням у судовому засіданні наказу від 25 жовтня 2012 року № 474 убачається, що ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов*язків притягнуто до дисциплінарної відповідальності і оголошено догану. При цьому з тексту даного наказу убачається, що ОСОБА_1 піддано дисциплінарному стягненню за наслідками проведеної 11 жовтня 2012 року перевірки виконання завдання генерального директора, отриманого 20 вересня 2012 року, під час якої виявлено, що: прожектора на вишках не були включені; охоронець посту № 86 ОСОБА_8 відреагував на появу перевіряючих лише після того, як останні стали кидати каміння в скло вишки; состав з металобрухтом рухався в електросталеплавильний цех без супроводу патрульної машини.
Не погоджуючись з даним наказом, ОСОБА_1 05 листопада 2012 року з відповідною заявою звернувся до профспілкового комітету підприємства, яким зроблено висновок, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки здійснено з порушенням встановленого законодавством про працю порядку , про що листом від 30 листопада 2012 року доведено до відома генерального директора підприємства. При цьому позивачу роз*яснено, що наразі , якщо наказ не буде скасовано, він має право звернутися в комісію по трудовим спорам або до суду.
Не зважаючи на те, що вищеназваний наказ адміністрацією підприємства скасований не був, ОСОБА_1 до суду його не оскаржив, цей наказ не є предметом спору у даній справі.
За наведених обставин доводи позивача в цій частині не знайшли свого об*єктивного підтвердження під час розгляду справи.
Положеннями наказу від 01 листопада 2012 року № 499 "Про внесення змін в організаційну структуру та штатний розклад підприємства", на який посилається позивач, не передбачено переведення працюючого працівника в новостворене управління, у тому числі на посаду його керівника.
Приймаючи до уваги, що службу охорони ПрАТ "ДЕМЗ" повністю ліквідовано та створено нове управління по режиму, суд вважає, що за таких обставин спірні правовідносини регулюються нормами ст. 40 КЗпП України, та іншими статтями закону щодо дотримання процедури і порядку вивільнення працівників при скороченні штату та їх чисельності.
Згідно з правилами статті 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджують не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно с попередженням про звільнення у зв*язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
У судовому засіданні ОСОБА_1 стверджував, що відповідачем був грубо порушений порядок вивільнення, визначений у ст. 49-2 КЗпП України. На обґрунтування доводів в цій частині позивач, не заперечуючи тієї обставини, що у зв*язку з його тривалим перебуванням на лікарняному, з наказом про скорочення штату він ознайомлений 09 квітня 2013 року і в цей же день був попереджений про наступне вивільнення, послався на те, що йому не було запропоновано іншої роботи, зокрема посади: начальника або заступника начальника управління по режиму, що могли зробити посадові особи відповідача під час його перебування на лікарняному; охоронця цього управління, яка станом на 23 травня 2013 року була вакантною. При цьому позивач зазначив, що на посаду начальника управління по режиму адміністрацією підприємства одразу було прийнято іншу особу, зовні заводу. Відповідачем йому двічі пропонувалась інша робота на підприємстві, яку за станом здоров*я та освітою він виконувати не міг, тому від запропонованої роботи він відмовився.
На порушення вимог ст. 42 КЗпП України не було враховано його переважне право на залишення на роботі, оскільки він є інвалідом війни, у його родині немає інших працівників з самостійним заробітком, тому він мав переважне право залишитись на роботі, однак він був безпідставно звільнений із займаної посади.
Представники відповідача з даними доводами та твердженнями ОСОБА_1 не погодилися та у судовому засіданні зазначили, що під час видання наказу № 499 від 01 листопада 2012 року та тривалий час після його видання - з 26 жовтня 2012 року по 04 квітня 2013 року позивач знаходився на лікарняному, тому з цим наказом він був ознайомлений у його перший робочий день - 09 квітня 2013 року та у цей же день у встановлений законом строк він був письмово попереджений про наступне звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Зважаючи на те, що управління по режиму було повністю укомплектоване, позивачу двічі пропонувалась інша робота на підприємстві: 23 травня 2013 року - вакантні посади пресовщика лома та відходів метала копрового цеху; прийомоздатчика грузу та вантажу залізнодорожнього цеху; оператора поста ЦСБ залізнодорожнього цеху; обходчика шляху та штучних споруд залізнодорожнього цеху, які за станом здоров*я та освітою він міг обіймати, від яких ОСОБА_1 відмовився. Для уникнення питань щодо того, що позивачу пропонувались не всі вакантні посади, йому 23 вересня 2013 року було надано повідомлення про всі наявні на підприємстві вакансії, які були запропоновані ОСОБА_1, від яких останній також відмовився з тих-же підстав.
Оскільки позивач відмовився від запропонованих посад, тому його переважне право на залишення на роботі адміністрацією підприємства не розглядалося. Посилання позивача на ст. 42 КЗпП України вважають безпідставним, оскільки ця норма застосовується лише у разі порівняння декількох осіб, чия посада підлягає скороченню, а у даному випадку була повністю ліквідована очолюєма ним служба охорони, посада начальника якої за штатним розкладом передбачала одну одиницю.
Наявними в матеріалах справи документами об*єктивно підтверджено, що позивач в період з 26 жовтня 2012 року по 04 квітня 2013 року перебував на лікарняних листках. Дослідженням у судовому засіданні копій листків непрацездатності та виписки з табелів обліку використання робочого часу убачається, що перерви між лікарнями листками становить 1 робочий день, або вихідні дні.
За наведених обставин ОСОБА_1 з наказом № 499 від 01 листопада 2012 року був ознайомлений в перший робочий день після виходу з лікарняного - 09 квітня 2013 року і в цей же день він був письмово попереджений про його майбутнє звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП.
Наведені факти і обставини визнані сторонами у судовому засіданні, вони підтверджені наявними в матеріалах справи документами, а тому у відповідності до положень ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
. 23 травня 2013 року в ПрАТ "ДЕМЗ" були вакантними посади: пресовщик лома та відходів метала копрового цеху; прийомоздатчик грузу та вантажу залізнодорожнього цеху; оператор поста ЦСБ залізнодорожнього цеху; обходчик шляху та штучних споруд залізнодорожнього цеху, які були запропоновані ОСОБА_1 і від яких він відмовився, що підтверджено актом від 23 травня 2013 року. При цьому в тексті акту позивач власноруч зазначив, що від запропонованих посад він відмовляється, посилаючись на те, що є інвалідом війни і за рекомендаціями МСЕК йому встановлені відповідні обмеження по умовам праці за станом здоров*я.
23 вересня 2013 року в ПрАТ «ДЕМЗ» були вакантними посади зокрема: начальника технічної діагностики, начальника бюро електро та енергообладнання, старший виробничий майстер комплексу внепічної обробки метала, інженера з ремонту 1 категорії, шлаковика, токаря, електрогазозварювальника, електромонтера з ремонту та обслуговування електрообладнання, розливника сталі на состав, слюсаря - ремонтника, прибиральника службових приміщень, шихтовика, газорізчика, вантажника, машиніста крану (крановик), пресовщика лому і відходів металу, слюсаря-ремонтника, слюсаря-ремонтника (черговий персонал), електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання, бригадира шихтового двору, машиніст незйомної дрезини, монтера шляху, обходчика шляху та штучних споруд, оглядача-ремонтника вагонів, електромонтера по ремонту та обслуговуванню пристроїв сигналізації, централізації та блокування, слюсаря-електрика по ремонту електрообладнання, провідного фахівця бюро юридичної роботи, електрогазозварювальника, контролера лому та відходів металу п/фабрикатів та виробів, апаратника повітря розділення, лаборанта хімічного аналізу, начальника бюро монтажних і пусконаладочних робіт, електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання АСУТП, які були запропоновані ОСОБА_1 і від яких він відмовився. При цьому в тексті повідомлення позивач власноруч зазначив, що від запропонованих посад він відмовляється, посилаючись на те, що вони не відповідають його кваліфікації, оскільки він не має відповідної освіти, він є інвалідом війни і за рекомендаціями МСЕК йому встановлені відповідні обмеження по умовам праці за станом здоров*я.
Інших вакансій, які б за освітою та станом здоров*я міг займати ОСОБА_1 не було.
Доводи позивача про те, що станом на 23 травня 2013 року в управлінні по режиму були вакантними посади охоронця були перевірені судом і не знайшли свого об*єктивного підтвердження. Дослідженням у судовому засіданні штатного розкладу ПрАТ "ДЕМЗ" станом на 23 травня 2013 року вакантних посад охоронця управління по режиму не було.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що в період з 25 вересня по 04 жовтня 2013 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному ( 5 і 6 жовтня 2013 року - вихідні дні). 07 жовтня 2013 року наказом генерального директора ПрАТ «ДЕМЗ» № 996 к ОСОБА_1, начальника служби охорони приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», звільнено за п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату працівників з 07 жовтня 2013 року.
Звіт про фактичне вивільнення ОСОБА_1 за п.1 ст. 40 КЗпП України з 07 жовтня 2013 року надійшли до Донецького міського центру зайнятості 17 жовтня 2013 року.
Оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності, суд визнає, що звільнення ОСОБА_1 з посади начальника служби охорони приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" проведено уповноваженим органом з додержанням норм трудового законодавства при наявності достатніх підстав передбачених п.1 ст. 40 КЗпП України - за скороченням штату працівників, а тому не знаходить законних підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Твердження позивача про те, що при його звільненні відповідачем на порушення положень ст. 42 КЗпП України не було враховано його переважне право на залишення на роботі, не відповідають вимогам закону.
За правилами статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв*язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Наказом генерального директора приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" від 01 листопада 2012 року № 499 "«Про внесення змін в організаційну структуру та штатний розклад підприємства» служба охорони ліквідована у повному складі працівників. За наведених обставин законних підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 42 КЗпП України не було.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності, суд визнає, що відповідач при звільненні ОСОБА_1 з посади начальника служби охорони дотримався передбачених статтею 49-2 КЗпП України порядку та процедури вивільнення працівника.
Доводи позивача в цій частині щодо порушень відповідачем норм законодавства про працю не підтверджені об*єктивними доказами, тому суд не бере їх до уваги.
Посилання позивача на те, що під час перебування його на лікарняному, відповідач повинен був запропонувати йому посаду начальника або заступника начальника новоствореного управління по режиму не ґрунтуються на законі.
Чинним законодавством про працю власнику або уповноваженому ним органу не надано повноважень на вчинення будь-яких дій в процедурі вивільнення відносно працівника який перебуває на лікарняному.
Твердження ОСОБА_1 про те, що відповідачем на посаду новоствореного управління по режиму одразу була прийнята інша особа зовні заводу є неспроможними.
Питання укомплектування штату працівників підприємства, у тому числі його структурних підрозділів є виключною компетенцією власника або уповноваженого ним органу. За приписами ст. 22 КЗпП України забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу.
У відповідності до пункту 8.4. Статуту приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний комбінат", зареєстрованого в новій редакції 22 березня 2010 року, зі змінами зареєстрованими 29 жовтня 2010 року, генеральний директор товариства є одноосібним виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, затверджує штатний розклад.
За змістом статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5,7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 44 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Подання про надання дозволу на звільнення до виборчого органу первинної профспілкової організації вносить власник або уповноважений ним орган.
Матеріалами справи встановлено, що подання стосовно звільнення начальника служби охорони ПрАТ "ДЕМЗ" ОСОБА_1 внесено в профспілкову організацію 20 серпня 2013 року генеральним директором приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", яким на той час був ОСОБА_9, який є належною посадовою особою для внесення такого подання, оскільки мав право на прийняття та звільнення особи по цій посаді.
У зв*язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному засідання профспілкового комітету неодноразово відкладалося і було призначено на 24 вересня 2013 року, про що ОСОБА_1 під особистий підпис був повідомлений 23 вересня 2013 року, однак на засідання профспілкового комітету не з*явився, що у судовому засіданні визнано позивачем.
24 вересня 2013 року профспілковий комітет управління приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" надав згоду на звільнення ОСОБА_1 за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Таким чином, проаналізувавши встановлені судом фактичні обставини по справі, оцінивши та співставивши наведені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що розірвання трудового договору з ініціативи уповноваженого власником органу з ОСОБА_1 проведено приватним акціонерним товариством "Донецький електрометалургійний завод" з додержанням норм законодавства про працю, при наявності достатніх підстав, передбачених п.1 ст. 40 КЗпП України - за скороченням штату працівників, а тому суд не знаходить законних підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 послався на те, що на порушення вимог ст. 116 КЗпП України у день звільнення з ним не було проведено повного розрахунку - не виплачено вихідну допомогу, яку фактично було виплачено лише 08 листопада 2013 року, що підтверджено наданими суду чеками банкомату.
Заперечуючи проти вищенаведених доводів позивача, представники відповідача зазначили, що у період з 25 вересня по 04 жовтня 2013 року позивач перебував на лікарняному, який був ним представлений до бухгалтерії підприємства в перший робочий день - 07 жовтня 2013 року, який є днем його звільнення. В цей же день ОСОБА_1 був проведений розрахунок вихідної допомоги, заробітної плати по 07 жовтня 2013 року включно, компенсації за невикористану відпустку в кількості 1 календарного дня, лікарняних за дні хвороби (5 днів за рахунок підприємства), які в загальній сумі 6147 грн. 22 коп. були перераховані на його особистий рахунок в установі банку: 07 жовтня 2013 року - 1257 грн. 22 коп., та 08 жовтня 2013 року - 4890 грн. Перерахування всіх належних до виплати сум двома платежами обумовлено відсутністю достатніх коштів на рахунку підприємства станом на 07 жовтня 2013 року. Після надходження грошових коштів за лікарняними з ФСС по ВПТ вони були 05 листопада 2013 року перераховані позивачу у сумі 1713, 87 грн.
Наявними в матеріалах справи документами встановлено, що згідно листка непрацездатності серії АГК № 138588, виданого 25 вересня 2013 року, ОСОБА_1 у період з 25 вересня по 04 жовтня 2013 року перебував на амбулаторному лікуванні. 5 та 6 жовтня 2013 року були вихідними днями і перший робочий день позивача після виходу з лікарняного - 07 жовтня 2013 року
Лист непрацездатності позивачем представлено підприємству - 07 жовтня 2013 року, який є днем його звільнення.
Наказом генерального директора приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» (далі - ПрАТ «ДЕМЗ») від 07 жовтня 2013 року № 996 к ОСОБА_1, начальника служби охорони приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», звільнено за п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату працівників з 07 жовтня 2013 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був проведений розрахунок вихідної допомоги, заробітної плати за 1 день жовтня 2013 року, компенсації за невикористану відпустку в кількості 1 календарного дня, лікарняних (5 днів за днів за рахунок підприємства), які платіжними дорученнями: № 3797 від 07 жовтня 2013 року у загальній сумі 2089603,26 грн. були перераховані в Донецьке відділення ПАО "Альфабанк", яким кошти у розмірі 1257,22 грн. були зараховані на особистий картковий рахунок ОСОБА_1; № 3891 від 08 жовтня 2013 року в сумі 4890 грн. через це ж відділення установи банку були перераховані на особистий рахунок ОСОБА_1
Після надходження з ФСС з ТВП коштів по оплаті лікарняних листів, 05 листопада 2013 року вони у загальному розмірі 84359 грн. 71 коп. були перераховані в Донецьке відділення ПАТ "Альфа-Банк" та відповідно до платіжної відомості перераховані фінансовою установою на особистий картковий рахунок ОСОБА_1 у розмірі 1713,87 грн.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 погодився розрахунком розміру всіх належних йому до виплати сум, та не оспорював строки їх перерахування до кредитної установи.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що доводи позивача про остаточний розрахунок (виплату вихідної допомоги) відповідачем був здійснений 08 листопада 2013 року не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
У день звільнення - 07 жовтня 2013 року ОСОБА_1 отримав трудову книжку, що підтверджено наявними в матеріалах справи документами та у судовому засіданні визнано позивачем.
В обгрутування заявлених вимог щодо відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 пояснив, що внаслідок його незаконного звільнення, були принижені його честь та гідність, ним були втрачені нормальні життєві зв*язки, що вимагало додаткових зусиль для організації його життя, спричинені душевні страждання, внаслідок чого погіршився стан його здоров*я, він тривалий час перебував на лікарняному. Його дружина не працює, є інвалідом 3 групи, дочка навчається у вищому навчальному закладі. Унаслідок незаконного звільнення, він втратив єдине джерело фінансування його родини - заробітну плату, внаслідок чого не міг оздоровити перед початком навчального року свою дочку, яка є алергеніком, та оздоровити дружину. Зазначені обставини порушили його звичний спосіб життя. Завдану йому моральну шкоду він визначає у розмірі 100 000 грн.
Заперечуючи проти вимог позивача в цій частині, представники відповідача зазначили, що звільнення позивача з посади начальника служби охорони ПрАТ "ДЕМЗ" за скороченням чисельності штату працівників проведено з дотриманням усіх норм чинного законодавства про працю, а тому законних підстав для задоволення позову в цій частині вимог немає.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв*язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як роз*яснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 3 та 5 постанови від 31 березня 1995 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов*язковому з*ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв*язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
У даних правовідносинах відшкодування моральної шкоди є похідним від результату розгляду позовних вимог про поновлення на роботі. У зв*язку з відмовою судом в цих вимогах, позов ОСОБА_1 в частині відшкодування зазначеної моральної шкоди не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60 ,81, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, пунктом 1 статті 40, статтями 43, 49-2, 221, 232-233 Кодексу законів про працю України, суд
в и р і ш и в:
У задоволені позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: генеральний директор приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» - Іванцов Леонід Анатолійович, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Л.В. Шуляк