Єдиний унікальний номер 725/3125/14-ц

Номер провадження 2/725/693/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2014 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючого судді Галичанського О.І.,

при секретарі Симик І.М.,

за участю сторін ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 29.01.2013 року зареєструвала шлюб з відповідачем у відділі реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції. Від даного шлюбу у неї з відповідачем є неповнолітній син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Одруження з відповідачем виявилось невдалим. Спільне життя не склалося з причин психологічної несумісності характерів та різних поглядів на подружнє життя.

Стверджує, що на даний момент ведення між ними спільного господарства припинено та подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.

Подальше спільне життя з відповідачем суперечить її інтересам та інтересам відповідача. Відповідач не приймає участі у вихованні дитини, а саме не надає матеріальних коштів для нормального розвитку їх сина.

На даний час, самостійно виховувати сина досить складно, оскільки для нормального фізичного, психологічного, морального та духовного розвитку дитини необхідні значні матеріальні кошти, які відповідачем не надаються.

Вказує, відповідач офіційно не працює, однак здійснює трудову діяльність неофіційно. Стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяє утримувати сина, оскільки відповідач не має на утриманні інших дітей, матеріально забезпечений, інші родичі на його утриманні не перебувають.

На підставі вищевказаного, посилаючись на норми матеріального права та судову практику, просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повнолітня.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю, просила суд позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач цивільний позов визнав частково, стверджуючи, що не заперечує проти розірвання шлюбу та згоден сплачувати аліменти в розмірі 600 гривень.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає часткове визнання позову відповідачем, оскільки це не суперечить Закону, а також правам та інтересам сторін.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Дане правило також закріплене у ст. 60 цього ж Кодексу

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Правовідносини щодо розірвання шлюбу у системному зв'язку регулюються:

- ст.51 Конституції України, відповідно до якої, шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

- ч.1.ст 3 Сімейного Кодексу України, згідно якої сім'я є первинним та основним осередком суспільства;

- ч.1 ст.24 Сімейного Кодексу України, згідно якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається;

- ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу;

- частиною 3 ст. 109 цього ж Кодексу, якою передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей;

- ст. 112 СК України , в якій зазначено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем 29.01.2013 року було укладено шлюб, який зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №96(а.с.5 ).

Як вбачається із досліджених у судовому засіданні доказів та свідчень сторін- шлюб носить формальний характер, подружні відносини між ними фактично припинені та втрачено почуття любові, поваги та довіри.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо розірвання шлюбу між сторонами підлягають задоволенню.

Щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, слід зазначити, що у системному зв'язку дані правовідносини регулюються:

- ст.180 СК України, згідно якої батьки зобов?язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття;

- ч.3 ст. 181 СК України, відповідно до якої за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі;

- ч. 1 ст. 183 СК України, яка передбачає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом;

- ст. 182 СК України, згідно якої при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення;

- ч.1 ст. 184 Сімейного Кодексу України - якщо платник податків має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення , суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі;

- роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"- за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Від шлюбу у сторін є неповнолітній син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.6).

Враховуючи зазначені вище вимоги закону з урахуванням матеріального становища сторін та їх неповнолітнього сина, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина, підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 650 гривень.

При цьому, суд виходить з розумності та достатності вказаного розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб позивачки на утримання неповнолітнього сина та реальної можливості відповідача вказаний розмір аліментів сплачувати щомісячно, не порушуючи прав останнього.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому підлягають стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 229,40 грн. на користь позивачки.

Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Враховуючи положення ст. 214 ЦПК України, згідно якої під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, керуючись ст.ст. 80,160, 180-185, 191 СК України, ст.ст. ст.ст.10, 11, 60, 64, 84, 88, 212-215,224-228 ,294, 367 ч.1 п.1 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 29 січня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції за №96 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 650 гривень щомісячно, починаючи з 02 червня 2014 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 229,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в розмірі 229,40 грн.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці О. І. Галичанський