АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/796/5318/2014 Головуючий у 1- інстанції: Литвинова І.В. Доповідач : Слободянюк С.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючої - Слободянюк С.В.,
суддів - Оніщука М.І., Шебуєвій В.А.,
при секретарі - Калініній Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2014 року позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк», треті особи: Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру», Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» про становлення факту проживання однією сім*єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільної сумісної власністю подружжя,
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вищевказаним позовом, збільшивши вимоги (т.7 а.с.41), зазначала, що після розірвання шлюбу у 1993 році, вони з відповідачем ОСОБА_4 проживали однєію сім*єю, вели спільне господарство; мали взаємні права та обов*язки; у 1997 році у них народився син; у 2002 році ОСОБА_4 усиновив її сина, ІНФОРМАЦІЯ_1; спільно виховували дітей; разом відпочивали.
За час спільного проживання придбали нерухоме майна квартири в м.Києві, а саме: квартиру АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_2; квартиру АДРЕСА_3.
Позивачка просила суд встановити факт проживання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 однією сім*єю без реєстрації шлюбу з 1993 року, визнати набуте майно під час проживання однією сім*єю спільної сумісної власністю подружжя.
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 06 березня 2014 року позов задоволено (т.8 а.с.164-166).
Встановлено факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім*єю без реєстрації шлюбу з квітня 1993 року.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майно: квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2; квартиру АДРЕСА_3.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем Публічним акціонерним товариством (ПАТ) «Акціонерний банк «Експрес-Банк» подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, ухвалення нового рішення про відмову у позові.
В судовому засіданні представники Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» підтримали апеляційну скаргу.Представники Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру», Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» вважали, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Представники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - скаргу не визнали.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 04 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду м.Києва від 10 серпня 2011 року, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2012 року, у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: «Акціонерний банк «Експрес-Банк», Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру», Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росіі» про визнання майна спільної сумісної власністю подружжя, - відмовлено (т.4 а.с.145-148, т.6 а.с.14-14, а.с.94).
Постановою Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2012 року, дана ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасована, справу передано на новий касаційний розгляд (т.6 а.с.226-227).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 лютого 2013 року рішення Печерського районного суду м.Києва від 04 квітня 2011 року, ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 10 серпня 2011 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (т.6 а.с.230-231).
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 09 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 21 травня 2013 року, у позові ОСОБА_3 відмовлено (т.7 а.с.77-79,133-134).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року рішення Печерського районного суду м.Києва від 09 квітня 2013 року і ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 21 травня 2013 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (т.7 а.с.201,202).
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_4 28 вересня 1990 році уклав шлюб з ОСОБА_3 (свідоцтво серії НОМЕР_1.актовий запис № 170 від 28 вересня 1990 року ЗАГС Києво-Святошинського району ( т.1 а.с.16).
16 квітня 1993 року відповідно до свідоцтва зареєстровано розірвання шлюбу між ними (т.1 а.с.15).
Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 і ОСОБА_3 продовжували підтримувати подружжі стосунки, проживали однією сім*єю.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року у ОСОБА_4 і ОСОБА_3 народився син, ОСОБА_1 (свідоцтво про народження т.1 а.с.14).
Відповідно до рішення Печерського районного суду м.Києва від 12 червня 2002 року ОСОБА_4 усиновив сина ОСОБА_3 - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 7 а.с.42-44).
Факт проживання однією сім*єю після розірвання шлюбу суд вважав доведеним з урахуванням наступного.
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 29 червня 2010 року (т.2 а.с.116..) у справі за позовом ДП «Санаторії Південний» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення боргу, встановлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 спільно відпочивали у «Санаторії Південний» в період з 18 липня 2009 року до 26 серпня 2009 року.
Наданими доказами підтверджується спільне перебування останніх в період проживання однією сім*єю за кордоном, зокрема у 2004 року; у 2005, 2006,2009 роках (т.2 а.с.227-259, т.3 а.с.33-104). ОСОБА_4 виступав гарантом офіційного забезпечення перебування дружини ОСОБА_3 у 2009 році в Об*єднаних Арабських Еміратах (т.4 а.с.7-18).
Матеріали справи містять копію повторного свідоцтво про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 серія НОМЕР_2 від 15 квітня 2006 року,актовий запис № 289 від 22 червня 1998 року, відділу реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві (т.4 а.с.60).
За матеріалами справи на ім.*я ОСОБА_4 03 березня 2005 року в м.Києві придбано АДРЕСА_2 ; 18 квітня 2005 року - АДРЕСА_1; 18 серпня 2005 року - АДРЕСА_3 (т.1 а.с.7- 13).
ОСОБА_4 і ОСОБА_3 повторно зареєстрували шлюб у 1998 році.
Відповідно до ст.74 СК України жінка та чоловік проживають однією сім*єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об*єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюється глави 8 цього Кодексу.
Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо самостійного заробітку) доходу. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об*єктом права спільної сумісної власності.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року зазначено, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 16 квітня 993 року проживали однією сім*ю у фактичних шлюбних відносинах, а тому до спірних правовідносин мають застосовуватися норми ст..74 СК України (т.7 а.с.202).
Доводи апеляційної скарги стосовного того, що ОСОБА_4, ОСОБА_3, отримуючи кредитні кошти у банківських установах, у заявах про отримання кредиту зазначали, що у шлюбі та фактичних шлюбних відносинах не перебувають, не спростовують ту обставину, що спірне майно було придбано ОСОБА_4 і ОСОБА_3 під час фактичного проживання однією сім*єю. Інші доводи скарги щодо укладення договорів оренди, суборенди, іпотечних договорів стосовного цього майна без звернення до відповідних органів опіки та піклування на правильність висновку суду першої інстанції не впливають.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст..ст.303,307,308, 313 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів
Головуючий:
Судді: