К/С № 5-111/05
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого суддіПилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.І.
при секретарі: Ільченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у місті Херсоні
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.09.2005 р.
у справі № 7/159-05
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгово-промислова асоціація"
до 1. Державної податкової інспекції у місті Херсоні;
2. Управління Державного казначейства у Херсонський області
про стягнення 204 940,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.04.2005 р., залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.09.2005 р., позов задоволено. Зобов’язано Управління Державного казначейства в Херсонській області стягнути з Державного бюджету на користь позивача бюджетний борг з невідшкодованого податку на додану вартість в сумі 204940 грн. Стягнуто з ДПІ у м. Херсоні на користь позивача 1700 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. судових витрат.
Рішення мотивовано тим, що право позивача на відшкодування з Державного бюджету податку на додану вартість, не відшкодованого у встановлені законом строки, належним чином підтверджено.
Податкова інспекція подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове рішення про відмову позивачу у позові, посилаючись на неправильне застосування судом п. 1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість". Вважає, що факт надмірної сплати позивачем податку на додану вартість може бути підтверджений лише після остаточної перевірки всіх постачальників з питання нарахування та сплати податку.
Сторони, належним чином повідомлені про час та місце касаційного розгляду справи, свого представника в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи викладене та виходячи із вимог ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається без участі представників сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
Згідно із поданими позивачем деклараціями з податку на додану вартість сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету, становить за серпень 2004 року – 5000 грн., за листопад 2004 року – 199940 грн.
Згідно із п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону "Про ПДВ" у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Вказані суми ПДВ не відшкодовані позивачу у встановлений законом строк, а тому, виходячи із приписів абз. 5 п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону "Про ПДВ" вважаються бюджетною заборгованістю. Ця ж норма закону надає платнику податку право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Враховуючи наведене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність законних підстав для відшкодування позивачу з Державного бюджету податку на додану вартість в сумі 204940 грн. При цьому, суди правильно врахували ту обставину, що факт існування бюджетної заборгованості підтверджується довідкою відповідачів про залишки невідшкодованого станом на 31.03.2005 р. податку на додану вартість та актом податкового органу "Про результати перевірки обґрунтованості відшкодування з бюджету податку на додану вартість ТОВ "Дніпровська ТПА" за листопад 2004 року.
Доводи податкової інспекції у касаційній скарзі стосовно того, що податок на додану вартість може бути відшкодований лише після проведення податкових перевірок постачальників, суд касаційної інстанції відхиляє. Судами попередніх інстанцій була надана належна оцінка таким доводам та аргументовано не було взято їх до уваги, оскільки Закон "Про ПДВ" не ставить право платника податків на відшкодування бюджетної заборгованості в залежність від факту проведення обов’язкової документальної перевірки такого платника та його контрагентів, а передбачає конкретний термін відшкодування такої заборгованості, який не може бути продовжений фактом призначення такої перевірки.
За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанцій узгоджуються з обставинами у справі та відповідають нормам матеріального права.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 18.04.2005 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.09.2005 р. – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
головуючий суддя підпис Н.Г. Пилипчук
судді підпис К.В. Конюшко
підпис Л.В. Ланченко
підпис О.М. Нечитайло
підпис О.І. Степашко
Ухвалу складено у повному обсязі 10.11.2006 р.
Згідно з оригіналом
Суддя Н.Г. Пилипчук